Грошовий агрегат м1

Агрегат М₁—це грошова маса у вузькому розумінні. Він містить дві основні форми грошей—готівкові гроші та трансакційні депозити. Готівкові гроші (металеві та паперові) є зобов'язаннями держави та її агентів. Це монети, що карбуються державними установами; білети державної, скарбниці, пов'язані з фінансуванням дефіциту державного бюджету (в наш час ця фор­ма грошей практично не використовується); банкнота (долар, марка, гривня) — особливий різновид кредитних грошей, емісія яких здійснюється центральними банками. Банкнота має загальну оборотність г володіє, як і монета, абсолютною ліквідністю.

Трансакційні депозити—це вклади фізичних і юридичних осіб у комерційні банки і ощадні установи, кошти з яких можуть бути передані іншим особам у .вигляді відповідних платежів .згідно з комерційними угодами, що здійснюються за допомогою чеків або електронних грошових переказів. Трансакційні депозити являють собою вклади до запитання. Вони не приносять процентів, а лише дають змогу їхнім власникам користуватися чеками та електрон­ними переказами. За своїм обсягом чекові вклади, що забезпечу­ють безготівковий обіг грошей, є найпоширенішими. З допомогою їх у країнах Заходу здійснюється понад 90 відсотків усіх видів оплат. Завдяки цьому система чекового обігу постійно прогресує. Вона грунтується на використанні новітньої електронної техніки. Постійно розширюється структура банківських та ощадних уста­нов, які здійснюють відповідні операції. Це підвищує ліквідність трансакційних депозитів, наближаючи її до рівня ліквідності банк­ноти.

Крім готівкових (державних) грошей і трансакційних депозитів у різних країнах структура грошей у вузькому розумінні цього поняття містить також деякі інші форми грошей. Це, зокрема, деякі чекові депозити, що відрізняються від вкладів до запитання тим, що на них можна отримати певний процент,

Грошовий агрегат м2

Агрегат М₂ поєднує в собі грошові форми у широкому розумінні цього поняття.

Гроші, що входять до цього агрегату, отримали назву “майже грошей” або “грошових активів”. В чо­му ж .відмінність їх від грошей агрегату М₂? Якщо гроші, що вхо­дять до агрегату Мі, використовуються переважно як засіб обігу, то грошові форми агрегату M₂ застосовуються як високоліквідний засіб нагромадження купівельної спроможності. Вони безпосеред-

110

ньо не функціонують як засіб обігу. Однак їх можна легко, без фінансового ризику перевести в грошову готівку або чекові рахун­ки. У цьому відношенні гроші агрегату М₂ — це високоліквідні фінансові активи, що застосовуються здебільшого у функції засо­бу нагромадження.

Таблиця 1. Структура грошової маси в обігу СЩА, млрд дол.

Рік	Грошовий агрегат
	M1		М2		M3			L
1980(01.01) 1985(01.01) 1990(01.01) 1994 (01.07)		408,9 619,9 826,4 1153,7		1629,9 2575,0 3353,0 3601,9		1987,5 3211,6 4125,7 4244,8	2328,1 3838,9 4974,8 5193,2

Виходячи з цього, стають зрозумілими, з одного боку, відповід­на автономність “майже грошей”, їхня функціональна спеціаліза­ція, про яку йшлося у попередньому викладі, з іншого—їхній органічний зв'язок з грішми у вузькому розумінні, грішми агре­гату М₁. Таке поєднання агрегатів породжене реальною економіч­ною практикою і має виключно важливе значення для забезпечен­ня відповідної гнучкості ринкових структур і процесу суспільного відтворення.

Грошова маса агрегату М₂ має більш розгалужену структуру. До її складу входять грошові форми агрегату М₁ та безчекові ощадні рахунки в комерційних банках і ощадних установах, які можна легко перевести в грошову або чекову готівку, отже, вико­ристати як засіб обігу.

Слід ураховувати і .те, що різний ступінь ліквідності мають строкові вклади (коротко-, середньо- і довгострокові). Відповідно невеликі короткострокові вклади (в США—до 100 тис. дол.) включаються в агрегат Мі, середньострокові — в агрегат М₂. Ве­ликі довгострокові вклади підприємств статистика окремих країн відносить до агрегату Мз. Ці вклади, якими, як правило, володі­ють підприємства, представлені на грошовому ринку у вигляді при­ватних депозитних сертифікатів. Це забезпечує їм достатню лік­відність, можливість конвертації у грошові форми більш високого рангу. Отже, агрегат Мз включає грошові форми агрегату М₃, де­позитні сертифікати та деякі інші види грошових активів.

В окремих випадках банківська статистика виділяє ще й агре­гат L, до якого входять гроші агрегату Мз: банківські акцепти, векселі державної скарбниці, окремі види облігацій та деякі інші форми грошових активів. Вважається, що цей агрегат повністю охоплює масу грошей в обігу.

Статистичні дані, що характеризують структуру грошової маси США, наведено в табл. 1. Величина грошової маси визначається

111

як загальна сума всіх грошових запасів, що перебувають на ви­значений момент часу (кінець місяця чи року) у будь-якій грошо­вій формі (у банкнотах, депозитах, облігаціях чи інших формах у населення та в банківських установах). Принципове значення має частка агрегату М₁ в загальній структурі грошової маси. Чим менша частка грошей, що безпосередньо обслуговують сферу обі­гу (агрегат М₁), тим повнокровнішою та розвинутішою вважаєть­ся грошова система країни. В США, як видно з табл. 1, частка агрегату М₁ в 1980 p. становила 17,6, а в 1994 p.—22,4 відсотка

Таблиця 2. Структура грошової маси в обігу України (1992—1994 pp.),

млрд укр. крб.

Грошовий агрегат	На 01. 01. 1992	На 01. 01. 1993	На 01. 01. 1994	На 01. 10. 1994
Грошовий агрегат М1 (грошова база*)	—	3463	45575	123423
Грошовий агрегат М2 (без депозитів в іноземній валюті)	335	4563	55485	160982
Грошовий агрегат М3 (Включаючи строкові депозити в іноземній валюті)	—	5965	66767	186300

____________________________________

*Сума готівки в обігу, готівки в сейфах комерційних банків, резервів комерційних банків в Національному банку України.

грошової маси. При розгляді безпосередньо структури агрегату М₁ показовим є те, що на долар (банкнота США) припадає менш як 4,5 відсотка грошової маси. Це означає, що інші функціональні форми грошей обіймають 96,5 відсотка.

Починаючи з 1992 p. структуру грошової маси відповідно до агрегатного методу визначає Центральний банк Російської Феде­рації, аз 1993 p.—Національний банк України (табл. 2).

Аналіз засвідчує, що і в Росії, і в Україні структура грошової маси в обігу ще не досягла розвинених форм. Досить звернути увагу на співвідношення загальної маси грошей і готівкового обі­гу, а також агрегату М₁, щоб переконатися в цьому. Зокрема, в Росії на 01.10. 1994 р. агрегат М₁ поглинає 97,1, а в Україні— 66,2 відсотка грошової маси. Відносно незначний відсоток, який припадає на ту частину грошової маси, що перевищує обсяги гро­шей агрегату М₁, засвідчує, що в Україні зроблено лише перші й досить скромні кроки на шляху до створення розгорнутої струк­тури грошового обігу, яка б за своїми параметрами була адекват­ною вимогам ринкової економіки і, у свою чергу, стимулювала становлення та розвиток останньої.

112