- •Тема 1. Специфіка культурологічного знання
- •1. Предмет та методологічні основи курсу
- •2. Поняття, структура та функції культури
- •3. Сучасні культурологічні теорії
- •4. Культурна політика
- •Предмет і методологічні основи курсу
- •1.2. Поняття, структура та функції культури
- •1.3. Сучасні культурологічні теорії
- •1.4.Культурна політика
- •Сучасні культурологічні теорії.
- •Тестові завдання
- •Тема 2. Історична типологізація культури та характеристика її основних типів
- •Специфіка та основні завдання типології культури
- •Історична типологізація культури. Головні критерії
- •Типологія культури як наукова проблема
- •2.2. Історична типологія культури
- •Тема 3. Історико - культурні етапи
- •3.2. Антична культура східного і західного регіонів
- •3.3. Культура Візантії і Середніх віків
- •3.4. Культурний феномен Відродження
- •3.5. Культура Нового часу
- •3.6. Духовна культура епохи Просвітництва
- •3.7. Загальні риси розвитку культури хіх ст.
- •4. Тема Інформаційно – знакове розуміння культури
- •Інформаційно-семіотичне розуміння культури
- •4.3. Види знаків та символів
- •5. Тема Динаміка культури
- •1.Термін «культурна динаміка»
- •2.Типи культурної динаміки: фазовий,циклічний та інверсійний
- •Термін «культурна динаміка»
- •5.2.Типи культурної динаміки: фазовий,циклічний та інверсійний
- •Тестові завдання
- •6.Тема Сучасний етап і тенденції розвитку української культури
- •Оновлення української культури та перспективи розвитку
- •Національний характер, свідомість і самосвідомість як феномен культури
- •Тема Особистість у світі культури. Культура особистості
- •7.1. Людина в світі культури
- •7.3.Постмодернізм
- •7.4. Молодіжна субкультура
- •Тема 8. Естетика як наука та її основні категорії
- •Предмет естетики та становлення проблематики науки
- •Сткруктура естетичної свідомості
- •Основні естетичні категорії: «гармонія»і «міра»,»прекрасне» та «потворне»,»піднесене», «героїчне» та «низьке», «трагічне» та «комічне»
- •8.1. Предмет естетики та становлення проблематики науки
- •Природа естетичної діяльності
- •Сткруктура естетичної свідомості
- •Елементи
- •8.3.Основні естетичні категорії Природа величного
- •9.Тема Художня культура
- •1.Зміст поняття художня культура
- •2.Походження та функції мистецтва
- •3.Види та жанри мистецтва (просторове та тимчасове)
- •9.1.Зміст поняття художня культура
- •9.2.Походження та функції мистецтва
- •Соціокультурні функції мистецтва
- •Функції мистецтва по відношенню до суспільства
- •Функції мистецтва стосовно культури
- •Функції мистецтва по відношенню до власних потреб
- •9.3.Види та жанри мистецтва (просторове та тимчасове)
- •10.Тема Етичний вимір культури
- •Моральні проблеми в контексті співвідношення національно-загальнолюдських цінностей
- •Моральні проблеми в контексті співвідношення національних і загальнолюдських цінностей
- •Структура моральної свідомості
- •Добро як визначальна ідея моральної свідомості
- •Моральне зло,його походження та сутність
- •Совість і обов”язок як категорії моральної свідомості
- •Моральна культура спілкування і її принципи: рівність, альтруїзм, повага, толерантність
- •11. Перелік семінарських занять
- •1.Інформаційно-семіотичне розуміння культури
- •2.Види знаків та символів
- •3.Термін «культурна динаміка»
- •1.Передумови та джерела формування української культури
- •3.Оновлення української культури та перспективи розвитку
- •4.Проблема визначення національного характеру
- •Предмет естетики та становлення проблематики науки
- •Естетика: Підручник / л. Т. Левчук, д. Ю. Кучерюк, в. І. Панченко; За загальною редакцією л. Т. Левчук. – к.: Вища школа, 1997. – с. 67-108.
- •Семінарське заняття № 7 Тема: Поняття і структура моральної свідомості
- •Література
- •Аболіна т.Г. Етика: Навчальний посібник. – к.: Либідь, 1992.
- •Технічних та інших навчально-наочних засобів, які використовуються в навчальному процесі
2.2. Історична типологія культури
Культура – це друга природа, все, що створила і створює людина в процесі своєї життєдіяльності.
Якщо цей процес розгорнути в часі та просторі, то побачимо, що є тривалі історичні проміжки часу, коли культура перебуває у відносно спокійному стані (агрегатний) – коли не відбуваються глибоких змістовних змін. Але настає момент “щось” відбувається і розвиток культури переходить на тривалий період в інший агрегатний стан. І знову все повторюється.
Такі агрегатні стани і визначають історичні типи культури,що мають такі риси:
Риси
Спосіб створення матеріальних цінностей
Відношення до природи
Неписані правила поведінки
Світогляд
Самоусвідомлення і самоіндентифікація
Суспільна форма організації індивідів.Але ці риси можуть видозмінюватись
Якщо в основі історичного поділу покласти 3 визначні детермінанти (спосіб освоєння світу, світобачення, форми соціальної орієнтації,то культура буває – первісна, ранньокласова, середньовічно феодальна, буржуазна (Новий час)та соціалістичне суспільство.
Первісна, ранньокласова, феодальна культури – були аграрними культурами (це фізична сила людини та природи). І тоді йшло накопичення інформації про світ та людину, що переводили аграрну культуру з одного рівня на інший.
Тема 3. Історико - культурні етапи
1.Первісні форми культурної еволюції
2.Антична культура східного і західного регіонів
3.Культура Візантії і Середніх віків
4.Культурний феномен Відродження
5.Культура Нового часу
6.Духовна культура епохи Просвітництва
7.Загальні риси розвитку культури ХІХ ст.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
3.1. Первісні форми культурної еволюції
Усі без винятку людські спільноти в своїй історії пережили первісну епоху народження і становлення культури. Джерелами для вивчення первісної культури є археологічні, антропологічні матеріали, фольклор, лінгвістика, геологія. На їх основі утворена періодизація первісного суспільства, його культура. Над проблемою періодизації працювали вчені від часів античності до сучасності (Лукрецій Кар, Ісидор Севільський, Ш. Кондорсе, К. Томсен, Л.-Г. Морган та ін.).
Спираючись на археологічні дані, вчені в процесі історичного розвитку первісного суспільства виділяють такі стадії як “дикунство”, а саме – кам”яний вік, в якому формується первісний лад, бронзовий вік – виникнення найдавніших держав, ранній залізний – держави вторинного типу.
На першому етапі відбувається поступове виділення людини з тваринного світу, привласнення готових продуктів природи, створення перших простих знарядь праці, добування вогню, виникнення зачатків виробничих відносин. Початкова форма суспільних відносин– первісне людське стадо, в якому формувалася суспільна людина.
На другому етапі (родовий лад, варварство) утверджується система виробничих відносин первісного суспільства. Осередком його був рід (об”єднання людей за кровним спорідненням). Збиральництво витісняється скотарством, землеробством, гончарством.
Для первіснообщинного ладу характерним є колективний спосіб виробництва і споживання, спільна власність і зрівнюваний розподіл.
Еволюція знарядь праці від кам”яних, дерев”яних до бронзових і залізних викликала зміну у ставленні людини до природи, а також позитивно вплинула на всю життєдіяльність первісної людини.
Важливими проблемами культури цього періоду є питання про виникнення релігії і мистецтва, їх ролі в процесі пізнання природи, зміцнення суспільства.
Древня форма релігії (анімізм) грунтується на уявленнях про існування в навколишніх предметах надприродних двійників-духів. Вірили також у надприродні властивості знарядь праці, ужиткових речей (фетишизм). Ототожнення себе з природою викликало ідею споріднення людини з певними об”єктами навколишнього світу. На цій основі виник тотемізм – віра у зв”язок між родом і його тотемом – певним видом тварин, рослин. Первісна людина вірила у здатність особливим чином впливати на тварин, рослини, людей, явища природи (магія).
Первісне мистецтво (оповідання, казки, пісні, пластика малих форм, малюнок, танці) виникло з утилітарних потреб як засіб соціального регулювання. Тому основними його функціями були – трудові, виховні, спонукальні, магічні та ін.