- •Тема 1. Специфіка культурологічного знання
- •1. Предмет та методологічні основи курсу
- •2. Поняття, структура та функції культури
- •3. Сучасні культурологічні теорії
- •4. Культурна політика
- •Предмет і методологічні основи курсу
- •1.2. Поняття, структура та функції культури
- •1.3. Сучасні культурологічні теорії
- •1.4.Культурна політика
- •Сучасні культурологічні теорії.
- •Тестові завдання
- •Тема 2. Історична типологізація культури та характеристика її основних типів
- •Специфіка та основні завдання типології культури
- •Історична типологізація культури. Головні критерії
- •Типологія культури як наукова проблема
- •2.2. Історична типологія культури
- •Тема 3. Історико - культурні етапи
- •3.2. Антична культура східного і західного регіонів
- •3.3. Культура Візантії і Середніх віків
- •3.4. Культурний феномен Відродження
- •3.5. Культура Нового часу
- •3.6. Духовна культура епохи Просвітництва
- •3.7. Загальні риси розвитку культури хіх ст.
- •4. Тема Інформаційно – знакове розуміння культури
- •Інформаційно-семіотичне розуміння культури
- •4.3. Види знаків та символів
- •5. Тема Динаміка культури
- •1.Термін «культурна динаміка»
- •2.Типи культурної динаміки: фазовий,циклічний та інверсійний
- •Термін «культурна динаміка»
- •5.2.Типи культурної динаміки: фазовий,циклічний та інверсійний
- •Тестові завдання
- •6.Тема Сучасний етап і тенденції розвитку української культури
- •Оновлення української культури та перспективи розвитку
- •Національний характер, свідомість і самосвідомість як феномен культури
- •Тема Особистість у світі культури. Культура особистості
- •7.1. Людина в світі культури
- •7.3.Постмодернізм
- •7.4. Молодіжна субкультура
- •Тема 8. Естетика як наука та її основні категорії
- •Предмет естетики та становлення проблематики науки
- •Сткруктура естетичної свідомості
- •Основні естетичні категорії: «гармонія»і «міра»,»прекрасне» та «потворне»,»піднесене», «героїчне» та «низьке», «трагічне» та «комічне»
- •8.1. Предмет естетики та становлення проблематики науки
- •Природа естетичної діяльності
- •Сткруктура естетичної свідомості
- •Елементи
- •8.3.Основні естетичні категорії Природа величного
- •9.Тема Художня культура
- •1.Зміст поняття художня культура
- •2.Походження та функції мистецтва
- •3.Види та жанри мистецтва (просторове та тимчасове)
- •9.1.Зміст поняття художня культура
- •9.2.Походження та функції мистецтва
- •Соціокультурні функції мистецтва
- •Функції мистецтва по відношенню до суспільства
- •Функції мистецтва стосовно культури
- •Функції мистецтва по відношенню до власних потреб
- •9.3.Види та жанри мистецтва (просторове та тимчасове)
- •10.Тема Етичний вимір культури
- •Моральні проблеми в контексті співвідношення національно-загальнолюдських цінностей
- •Моральні проблеми в контексті співвідношення національних і загальнолюдських цінностей
- •Структура моральної свідомості
- •Добро як визначальна ідея моральної свідомості
- •Моральне зло,його походження та сутність
- •Совість і обов”язок як категорії моральної свідомості
- •Моральна культура спілкування і її принципи: рівність, альтруїзм, повага, толерантність
- •11. Перелік семінарських занять
- •1.Інформаційно-семіотичне розуміння культури
- •2.Види знаків та символів
- •3.Термін «культурна динаміка»
- •1.Передумови та джерела формування української культури
- •3.Оновлення української культури та перспективи розвитку
- •4.Проблема визначення національного характеру
- •Предмет естетики та становлення проблематики науки
- •Естетика: Підручник / л. Т. Левчук, д. Ю. Кучерюк, в. І. Панченко; За загальною редакцією л. Т. Левчук. – к.: Вища школа, 1997. – с. 67-108.
- •Семінарське заняття № 7 Тема: Поняття і структура моральної свідомості
- •Література
- •Аболіна т.Г. Етика: Навчальний посібник. – к.: Либідь, 1992.
- •Технічних та інших навчально-наочних засобів, які використовуються в навчальному процесі
Функції мистецтва по відношенню до суспільства
У своєму відношенні до суспільства мистецтво виступає як засіб зміцнення суспільних зв’язків між людьми. Вже в первісній культурі формується складна і розгалужена система обрядів, що регулювали морально-релігійні стосунки людей. Це мисливські і землеробські танці, ритуали, обряди ініціації, весільні та похоронні церемонії, що являли собою своєрідні драматизовані дійства, що викликали до себе певне емоційне відношення. З цього часу і на протязі усієї історії людства ця художня обрядовість надавала різним соціальним відносинам естетичну привабливість, величність, поетичність. Ця суспільно-організуюча функція передбачає надання естетичного виміру соціальним діям людей, тим самим формуючи свідомість людини у відповідності з потребами і ідеалами суспільства. Серед видів мистецтв, що відповідають цим настановам, особливо слід підкреслити монументально-декоративні, побутові форми музики і танцю, що орієнтуються на безпосередню емоційну забарвленість групової поведінки людей.
Ця функція проявляється також в тому, що мистецтво задовольняє потребу духовного залучення особистості до соціуму і тим сприяє її формуванню як носія ансамблю відповідних соціальних ролей, соціалізує індивіда. Якщо тварина вже від народження одержує “правила” своєї поведінки, записані у її генетичному коді, то людина, з’являючись на світ, лише завдяки суспільству і культури формує свій світогляд, ідеали, принципи поведінки. Тобто мистецтво, як і культура в цілому, задовольняє ті потреби людей, що виходять за рамки вітальності і формує в кожному індивіді власне людські якості, прилучаючи його до роду, олюднюючи його в буквальному смислі.
Мистецтво створює образи позитивних героїв, що уособлюють модель потрібної суспільству соціальної поведінки і свідомості. Слід підкреслити, що лише реалістичне мистецтво здатне виконати цю функцію. Сучасне ж мистецтво, що орієнтується на абстрактні форми зображення, принципово не здатне на це, що дає підставу деяким дослідникам відмовляти сучасному мистецтві у здатності формувати і віддзеркалювати духовний потенціал особистості і суспільства. Так, М.С. Каган схиляється до думки, що спроби сучасного мистецтва відволіктися від вирішення цих задач - свідчення того, що ідеалом сучасного мистецтва виступає «асоціальна особистість». До обговорення цієї проблеми ми повернемося у наступних розділах.
Функції мистецтва по відношенню до природи
Мистецтво здатне впливати не лише на людину і суспільство, але й на саму природу. Воно не лише зображує природу, але і перетворює її – як в уяві, так і в реальному матеріальному бутті, прикладом чого, зокрема, виступає садово-паркове мистецтво. Мистецтво, оптимізуючи стосунки людини з природою, зображуючи її за допомогою художніх методів, вносячи в неї новий вимір краси, формує у людини естетичне відношення до природи.
Дана функція суттєво змінюється на протязі усієї історії. Наприклад, в Середньовіччі християнство культивувало зневагу до природи, а в епоху Відродження вже переважає захоплення її гармонією і величчю. Це й визначило різні підходи мистецтва по відношенню до природи. Слід зазначити, що утилітарний погляд на природу, характерний для першого етапу історії капіталістичного суспільства, що призвів до екологічної кризи, поступово змінюється усвідомленням потреби до встановлення гармонійних стосунків природи і людини. Це знайшло відображення в новій програмі художньої діяльності - екологічній естетиці.