- •Методичні вказівки до виконання практичних занять з дисципліни «сучасні інформаційні комп’ютерні технології на транспорті»
- •Практичне заняття №1 створення машинної бази даних
- •Стисла теоретична довідка
- •Зміст практичного заняття та вихідні дані до його виконання
- •Вказівки до виконання завдання
- •Допустимі символи для специфікації Маска вводу
- •Практичне заняття №2 розробка форм
- •Стисла теоретична довідка
- •Зміст практичного заняття та вихідні дані до його виконання
- •Вказівки до виконання завдання
- •Практичне заняття №3 створення діаграм та пошук інформації
- •Стисла теоретична довідка
- •Зміст практичного заняття та вихідні дані до його виконання
- •Вказівки до виконання завдання
- •Практичне заняття №4 проектування запитів
- •Стисла теоретична довідка
- •Вказівки до виконання завдання
- •Практичне заняття №5 формування звітів
- •Стисла теоретична довідка
- •Зміст практичного заняття
- •Вказівки до виконання завдання
- •Практичне заняття №6 використання параметричних запитів для вказання умов відбору даних у звітах
- •Стисла теоретична довідка
- •Зміст практичного заняття
- •Вказівки до виконання завдання
- •Практичне заняття №7 використання форм для вказання умов відбору даних у звітах та робота з макросами
- •Стисла теоретична довідка
- •Зміст практичного заняття та вихідні дані до його виконання
- •Вказівки до виконання завдання
- •Практичне заняття №8 розробка головної кнопкової форми
- •Стисла теоретична довідка
- •Зміст практичного заняття
- •Вказівки до виконання завдання
- •Теми рефератів
Вказівки до виконання завдання
Розглянемо приклад виконання завдання при наступних вихідних даних
Таблиця 1 (Автомобілі) |
Таблиця 2 (Облік роботи) |
Державний номер автомобіля, номер колони, марка автомобіля, прізвище водія |
Дата, державний номер автомобіля, пробіг, обсяг перевезень |
Створення бази даних.
Використовуючи кнопку Пуск операційної системи Windows запустити СУБД Microsoft Access. Після запуску Microsoft Access у діалоговому вікні слід вибрати опцію Нова база даних. Після цього у діалоговому вікні ввести ім'я новостворюваної бази даних. Назвемо для нашого прикладу нову базу даних ім'ям АТІІ. В наступному для відкриття бази даних необхідно використовувати опцію Відкрити базу даних цього діалогового вікна. Ім'я бази даних, що відкривається, можна вибрати зі списку нижче чи вибравши у цьому списку рядок Інші файли.
Після цього на екрані з'являється діалогове вікно менеджеру бази даних (рис. 1.1). У лівій частині цього вікна наведений перелік основних компонентів бази даних. Для створення таблиць необхідно активізувати рядок Таблиці. У правій частині вікна відбивається список стандартних дій для створення таблиць та перелік всіх таблиць, що входять до бази даних (у нас поки що немає жодної).
|
Рис. 1.1. Менеджер бази даних |
Створити таблицю можна одним з наступних способів.
1. В режимі конструктора - зручний для вводу таблиць з декількома полями різних типів з відмінностями у властивостях однотипних полів.
2. За допомогою майстра - зручний для створення найбільш часто використовуваних таблиць за готовими шаблонами, наприклад, списків студентів, клієнтів, бібліотечних видань, тощо.
З. Шляхом введення даних - зручний для створення таблиць, що містять однорідні дані простого формату (наприклад, числові дані),
В нашому випадку доцільно створювати таблицю в режимі конструктора. Після вибору цього рядка подвійним натисненням лівої кнопки миші на екрані з'являється діалогове вікно конструктора таблиць (рис. 1.2).
|
Рис. 1.2. Конструктор таблиць |
Визначення структури таблиці.
Параметри полів задаються послідовно, тобто для кожного поля спочатку вводиться ім'я, затим тип даних і за необхідності коментар (у колонку Опис).
У першому стовпчику таблиці послідовно вводять імена полів таблиці з дотриманням правил (див. теоретичну довідку).
Виконуючи ці правила дамо імена полям першої таблиці та введемо їх. Зауважимо, що між словами Держ і номер та Номер і колони необхідно поставити пробіли (крапки не допускаються).
По умовчанню типи полів є текстовими, що нас влаштовує. /Для поля Номер колони можна, але недоцільно використовувати числовий тип даних, оскільки надалі з даними цього поля не будуть використовуватись операції для чисел (номери колон не будуть надалі додаватись, множитись, тощо).
Після призначення полям імен та типів даних, необхідно призначити кожному полю додаткові специфікації, що встановлюються у нижній частині вікна конструктору таблиць. Опис специфікацій полів наведений у таблиці 1.2.
Таблиця 1.2
Специфікації полів таблиці
Специфікація |
Опис |
Розмір поля |
Визначає максимальну довжину текстового чи числового поля |
Формат поля |
Встановлює формат відображення поля у формі та запиті |
Кількість десятинних знаків |
Визначає кількість знаків після десятинної крапки (по умовчанню приймається два знаки) |
Маска вводу |
Визначає маску даних під час введення |
Підпис |
Містить надпис, що відображується поряд з полем у формі чи звіті |
Значення по умовчанню |
Містить значення, що встановлюється у відповідному полі таблиці по умовчанню. |
Умова на значення |
Визначає множину значень, що користувач може вводити у дане поле під час вводу даних |
Повідомлення про помилку |
Визначає повідомлення, яке з'являється на екрані при вводі неприпустимого значення |
Обов'язкове поле |
Вказує, що дане поле необхідно обов'язково заповнити. |
Пусті рядки |
Установка, що визначає, чи допускається введення у поле пустих рядків ("") |
Індексоване поле |
Визначає, чи буде про індексоване поле для прискорення пошуку. |
У специфікації Розмір поля для текстових полів вказується довжина поля у кількості символів (не більше ніж 255). Можливі значення цієї специфікації для числових полів наведені у таблиці 1.3.
Таблиця 1.3.
Розмір числових полів таблиці
Розмір поля |
Опис |
Байт |
Цілі числа від 0 до 255 |
Ціле |
Цілі числа від -32768 до +32767 |
Довге ціле |
Цілі числа від-2147483648 до +2147483647 |
Одинарне з плаваючою точкою (4 байти) |
Дробові числа з 6-ма знаками після коми від -3.4Е38 до +3.4Е38 |
Подвійне з плаваючою точкою (8 байтів) |
Дробові числа з 10-ма знаками після коми від -1.79Е308 до +1.79Е308 |
Специфікація Маска вводу містить символьну строку, складену з послідовності допустимих символів, призначення яких наведене у таблиці 1.4.
Таблиця 1.4