- •5. Квантова фізика
- •5.1. Квантові властивості випромінювання Довідковий матеріал
- •5.1.1. Енергія, імпульс і маса фотона
- •5.1.2. Фотоелектричний ефект
- •5.1.3. Тиск світла
- •5.2. Гальмівне ренгенівське випромінювання. Ефект Комптона Довідковий матеріал
- •5.3. Закони теплового випромінювання Довідковий матеріал
- •5.4. Хвильові властивості речовини Довідковий матеріал
- •5.4.1. Хвилі де Бройля
- •5.4.2. Принцип невизначеності Гейзенберга
- •5.4.3. Рівняння Шредінгера. Мікрочастинка в потенціальній ямі. Проходження мікрочастинки через потенціальний бар’єр
- •5.5. Модель атома Резерфорда-Бора Довідковий матеріал
- •5.6. Квантові явища у твердих тілах Довідковий матеріал
- •5.6.1. Класична теорія теплоємності
- •5.6.2. Теорія теплоємності Ейнштейна
- •5.6.3. Теорія теплоємності Дебая
- •5.6.4. Електрони в металі. Розподіл Фермі−Дірака
- •5.7. Фізика атомного ядра Довідковий матеріал
- •5.7.1. Будова атомних ядер. Дефект маси й енергія зв’язку атомних ядер
- •5.7.2. Закон радіоактивного розпаду
- •5.7.3. Ядерні реакції
- •Елементарні частинки Довідковий матеріал
5.7. Фізика атомного ядра Довідковий матеріал
Дефект маси ядра:
Δm= Z∙mp+(A−Z)mn−Mя,
де Z − зарядове число, A − масове число, mp − маса протона, mn − маса нейтрона, Mя − маса ядра.
Енергія зв’язку нуклонів у ядрі:
Езв=с2∙Δm,
де с − швидкість світла у вакуумі.
Прийнявши, що 1 а.о.м.∙с2≈931,5 МеВ, то енергію зв’язку, виражену в МеВ, можна знайти за формулою: Езв=Δm(а.о.м.)∙931,5 МеВ.
Якщо врахувати масу атома та (а не ядра), то енергію зв’язку слід шукати за формулою:
МеВ.
Питома енергія зв’язку нуклонів у ядрі:
ε= Езв/А.
Радіус ядра з масовим числом А: R=1,23∙10−15∙A (м).
Закон радіоактивного розпаду ( в диференційній формі):
dN=−λNdt,
де dN − число радіоактивних ядер, що розпадаються за проміжок часу dt; λ − стала радіоактивного розпаду; N − число ядер, здатних до розпаду.
Закон радіоактивного розпаду (в інтегральній формі):
N=N0∙e−λt,
де N −кількість ядер, яка збереглась до моменту часу t, N0 − початкова кількість ядер радіоактивного ізотопу.
Період піврозпаду:
T=ln2/λ≈0,693/λ.
Середній час життя радіоактивного ядра:
τ=1/λ.
Активність радіоактивного елемента:
A=−dN/dt= λ N0∙e−λt=A0∙e−λt,
де A0 − активність радіоактивного препарата в початковий момент часу (A0= λ N0).
Питома активність радіоактивного препарату:
а=А/m,
де m − маса радіоактивного ізотопу.
Вікове рівняння для суміші ряду радіоактивних ізотопів, що утворюються один з одного:
λ1N1= λ2N2=…= λкNк.
Число ядер радіоактивного ізотопу А2, який утворюється при розпаді ізотопу А1 у момент часу t:
де − число ядер радіоактивного елемента А1 у момент часу t=0, λ1 та λ2 − сталі розпаду.
Енергія ядерної реакції (тепловий ефект):
Q=c2(Σm1−Σm2),
де Σm1−сума мас частинок, які вступають у ядерну реакцію, Σm2−сума мас частинок після реакції.
якщо Σm1>Σm2 − реакція екзотермічна;
якщо Σm1<Σm2 − реакція ендотермічна.
Найменша кінетична енергія бомбардуючої частинки Ек, при якій стає можливою ядерна реакція (поріг ядерної реакції):
Ек+Q=ΣЕ/к
де ΣЕ/к − сума кінетичних енергій частинок після реакції, Q − тепловий ефект реакції.
Задачі
5.7.1. Будова атомних ядер. Дефект маси й енергія зв’язку атомних ядер
Обчислити значення 1 а.о.м. у кілограмах на основі маси нейтрального атома стійкого ізотопу 6С12, вважаючи, що значення числа Авогадро відоме. [1,66∙10−27 кг].
У скільки разів радіус ядра 79Au197 більший радіуса ядра атома водню? [У 5,82 рази].
Обчислити відносну атомну масу хлору знаючи, що він являє собою суміш двох ізотопів з відносними атомними масами А1=34,969 і А2= 36,966 а.о.м., а також, що масові частки першого та другого ізотопів дорівнюють ω1=0,754 і ω2=0,246. [35,46].
Уважаючи, що в ядрі з масовим числом А всі нуклони щільно упаковані в межах його радіуса, оцінити густину ядерної речовини. [2,15∙1017 кг/м3.].
Визначити порядковий номер, масове число та хімічний символ ядер, які отримуються, якщо в ядрах 5В11, 6С13, 8О17, 14Si29 протони замінити нейтронами, а нейтрони − протонами. [6С11; 7N13; 9F17; 15P29].
Маса нейтрального атома 4Ве9 дорівнює 9,01218 а.о.м. Визначити маси іонів берилію: 1) однозарядного (4Ве9)+; 2) двозарядного (4Ве9)++; 3) тризарядного (4Ве9)+++. [1) 9,01163 а.о.м.; 2) 9,01108 а.о.м.; 3) 9,01053 а.о.м. ].
Обчислити енергію зв’язку ядра 4Ве9. [58,2 МеВ].
Визначити енергію зв’язку, яка вивільниться при об’єднанні двох протонів й одного нейтрона в атомне ядро. [7,73 МеВ].
Визначити енергію, яка вивільниться при утворенні з необхідної кількості протонів і нейтронів ядер тритію (1Н3) масою 2 г. [545,1 ГДж].
Яку найменшу енергію зв’язку потрібно затратити, щоб відірвати один нейтрон від ядра кисню 8О17? [4,14 МеВ].
Обчислити енергію зв’язку, що припадає на 1 нуклон для ядер двох ізотопів 8О16 та 8О17. Яке з цих ядер більш стійке? [ε1=7,98 МеВ/нуклон; ε1=7,75 МеВ/нуклон; ядро 8О16 більш стійке, ніж 8О17].
Визначити найменшу енергію зв’язку, яку необхідно затратити для розділення ядра вуглецю 6С12 на три однакові частини. [7,26 МеВ].
Для важкого водню (дейтерію 1Н2) енергія зв’язку дорівнює 2,2 МеВ. Визначити в атомних одиницях маси, на скільки більша маса нейтрального атома від маси ядра. [5,5∙10−4 а.о.м.].
Для ядер ізобарів 1Н3 та 2Не3 обчисліть енергію зв’язку. Вкажіть, яке з цих ядер більш стійке? [8,49 МеВ; 7,73 МеВ; ядро 1Н3 більш стійке].
Визначити для двох ізотопів урану 92U235 та 92U238 енергію зв’язку ядер. Яке із цих ядер більш стійке? [1779,5 МеВ; 1799,8 МеВ; ε1=7,57 МеВ/нуклон; ε2=7,56 МеВ/нуклон; ядро 92U235 більш стійке].
Визначте найменшу енергію зв’язку, яку необхідно затратити для розділення ядра кисню на чотири однакові частини. [14,43 еВ].
Визначити мінімальну енергію зв’язку, яка необхідна для видалення одного нейтрона з ядра . [1,67 еВ].
Визначити масу нейтрального атома, ядро якого містить 5 протонів і 4 нейтрони, а енергія зв’язку ядра дорівнює = 54,94 МеВ. [ = 9,01333 а.о.м.; це ].
Яку масу ядер можна одержати при утворенні його з необхідної кількості протонів і нейтронів, якщо при цьому виділятиметься енергія в 68,1 Дж. [m= 1 г].
Яку найменшу енергію зв’язку слід затратити, щоб розділити ядро кремнію на дві однакові частини? [27,2 МеВ].
Визначте енергію зв’язку ядра, яке при поглинанні -фотона ( = 139 фм) збудилося і розпалося на окремі нуклони, що розлетілись в різні сторони. Сумарна кінетична енергія нуклонів дорівнює 0,45 МеВ. [8,49 МеВ].
Яку найменшу енергію зв’язку потрібно затратити, щоб розділити на окремі нуклони ядра і ? Чому для ядра вуглецю ця енергія менша, ніж для ядра бора? Прийняти, що маса ізотопа дорівнює 11,0093 а.о.м., а 11,01143 а.о.м.. [ =76,24 МеВ; =73,47 МеВ].
Оцініть найменшу енергію зв’язку, яку потрібно затратити на те, щоб шляхом відриву протона від ядра неона одержати ядро фтора. [12,84 МеВ].
Яку довжину хвилі мав фотон, в результаті взаємодії якого з ядром дейтерію, воно збудилося і розпалося на окремі нуклони, що розлетілися в різні сторони? Врахуйте, що загальна кінетична енергія нуклонів дорівнює 0,3 МеВ. [ = 0,491 пм].
Оцініть, яку енергію потрібно затратити, щоб шляхом відриву одного протона від ядра з енергією зв’язку 236,65 МеВ одержати ядро ? [11,62 МеВ].