1/15 М фосфатні буфери рН 3,6-7,4

Готують по 100 мл розчинів:

(А) 1/15 М КН₂РО₄ (в 100 мл води розчиняють 908 мг КН₂РО₄)

(Б) 1/15 М Na₂НРО₄ (в 100 мл води розчиняють 2,388 г Na₂НРО₄x 12Н₂О).

Буфери із різним значенням рН отримують, змішуючи розчини А і Б у таких пропорціях:

рН	0,1 N HCl, мл	мл
		1/15 М КН2РО4	1/15 М Na2НРО4
3,6	9,5	0,5	-
5,2	-	97,5	2,5
5,6	0,5	9,5	-
6,2	-	8,0	2,0
6,6	-	6,0	4,0
7,0	-	4,0	6,0
7,4	-	2,0	8,0

0,1М фосфатний буфер рН 7,0

Готують по 100 мл розчинів:

(А) в 100 мл води розчиняють 1,361 г КН₂РО₄

(Б) в 100 мл води розчиняють 1,74 г К₂НРО₄

Додають невеликими порціями розчин (А) до розчину (Б) аж до отримання рН 7,0.

50мМ фосфатний буфер (рН 7,2) із додаванням 3 мМ ЕДТА, 0,4М сахарози, 1 мМ PMSF та 1%-ного альбуміну сироватки крові бика.

Готують по 100 мл розчинів:

(А) в 100 мл води розчиняють 680,4 мг КН₂РО₄

(Б) в 100 мл води розчиняють 870,7 мг К₂НРО₄

Порціями додають розчин (А) до розчину (Б) аж до отримання рН 7,2. У невеликій кількості отриманого фосфатного буфера розчиняють 104,6 мг NaEDTA, 15,04 г сахарози і 1 г альбуміну сироватки крові бика, додають 1 мл 1 М PMSF, переносять у мірну колбу на 100 мл і буфером доводять об’єм до мітки.

50ММ фосфатний буфер (рН 7,2) із додаванням 0,4м сахарози, 1% альбуміну сироватки крові бика, 10 мМ кCl та 5 мМ MgCl2

Готують по 100 мл розчинів:

(А) в 100 мл води розчиняють 680,4 мг КН₂РО₄

(Б) в 100 мл води розчиняють 870,7 мг К₂НРО₄

Порціями додають розчин (А) до розчину (Б) аж до отримання рН 7,2. У невеликій кількості отриманого фосфатного буфера розчиняють 15,04 г сахарози, 0,3 г альбуміну сироватки крові бика, 74,55 мг КCl і 101,68 мг MgCl₂. Переносять у мірну колбу на 100 мл і буфером доводять об’єм до мітки.

Поживне середовище Кнопа

Ca(NO3)2×4Н2О	1,5 г
KNO3	0,25 г
MgSO4×7H2O	0,25 г
KCl	0,12 г
KH2PO4	0,25 г
FeCl3 (5%)	5 крапель
мікроелементи	1 мл
H2O	1 л

рН 6,6

ПРИГОТУВАННЯ ПОЖИВНИХ ТА ІНКУБАЦІЙНИХ СЕРЕДОВИЩ

Інкубаційне середовище для вивчення перерозподілу калію в замикаючих клітинах продихів

20 г нітрату кобальту та 35 г нітриту натрію розчинити в 75 мл підкисленої бідистильованої води (10 мл льодової оцтової кислоти довести до 75 мл бідистилятом). Розчин профільтрувати, довести до 100 мл бідистилятом. Термін зберігання 30 діб.

Склад поживних середовищ для водних культур (г/л поживного середовища)

Компонент суміші	Тип середовища
	Повне, Кнопа	Мікро- елемен- ти	-N	-P	-S	-K	-Ca	-Mg	-Fe
Ca(NO3)2 ( H2O	1,50	1,50	-	1,5	1,5	1,5	-	1,5	1,5
KNO3	0,25	0,25	-	0,25	0,25	-	0,25	0,25	0,2
KCl	0,12	0,12	0,30	0,26	0,12	-	0,12	0,12	0,12
MgSO4 ( 7H2O	0,25	0,25	0,25	0,25	-	0,25	0,25	-	0,25
KH2PO4	0,25	0,25	0,25	-	0,25	-	0,25	0,25	0,25
Fe цитрат (0,5%)	5 мл	5 мл	5 мл	5 мл	5 мл	5 мл	5 мл	5 мл	-
CaSO4  2H2O	-	-	1,08	-	-	-	-	-	-
MnCl2  6H2O	-	-	-	0,21	-	-	-	-	-
NaNO3	-	-	-	-	-	0,25	1,08	-	-
NaH2PO4  H2O	-	-	-	-	-	0,25	-	-	-
Na2SO4 ( 10H2O	-	-	-	-	-	-	-	0,33	-
Мікро­елементи	1 мл		1 мл	1 мл	1 мл	1 мл	1 мл	1 мл	1 мл

Поживне середовище
із фізіологічно лужними солями			із фізіологічно кислими солями
речовина	наважка, г		речовина	наважка, г
Ca3(PO4)2	0,25		CaSO4	0,25
KNO3	0,50		K2SO4	0,25
Mg(NO3)	0,50		MgSO4×7H2O	0,25
KH2PO4	0,25		NH4Cl	0,50
Fe3(PO4)2	0,02		Fe3(PO4)2	0,25
мікроелементи	1 мл		мікроелементи	1 мл
H2O	1 л		H2O	1 л

Модифікований розчин мікроелементів (Арнона)

H3BO3	2,86 г
MnCl2×4 H2O	1,81 г
ZnSO4×7 H2O	0,222 г
CuSO4×5H2O	0,379 г
H2MoO4	0,084 г
H2O	1 л

СПОСОБИ ВИЗНАЧЕННЯ РІЗНИХ ПОКАЗНИКІВ

Визначення маси сухої речовини рослин, вирощених у водній культурі. Рослини виймають із поживного середовища і відрізають пагони від коренів (при кореневій шийці). Коріння ретельно споліскують проточною водою. Далі окремо корені і пагони поміщають у металеві бюкси і при відкритих кришках сушать у сушильній шафі спершу при 100°С, а потім при 60°С до отримання сталої маси. Після цього окремо зважують бюкси. За різницею мас знаходять масу сухої речовини. Кінцеві результати подають як середнє арифметичне кількох повторів.

Визначення маси сухої речовини та вмісту води у рослинному матеріалі. Рослинний матеріал поміщають у бюкси, висушені до сталої маси, і закривають кришками. Зважують на аналітичній вазі з точністю до четвертого знака після коми. Отримане значення (маса рослинного матеріалу разом із бюксом мінус маса бюкса складає масу сирої речовини (а) в грамах.

Відкриті бюкси із рослинним матеріалом поміщають у сушильну шафу і сушать; спочатку протягом 4 годин при температурі 60-70°С, а потім при температурі 105°С. Щоб перевірити, чи висушений матеріал (через три години сушки при 105°С) бюкси переносять на 20 хв у ексикатор, а далі, при закритих кришках, важать з точністю до четвертого знака після коми. Після зважування матеріал знову поміщають у сушильну шафу при 105°С. Повторюють зважування до отримання стабільних результатів. Далі визначають масу бюкса з рослинним матеріалом і без нього і за різницею визначають масу сухої речовини (б) висушеного зразка в грамах. Залежно від мети дослідження розраховують вміст сухої речовини за формулою:

% с.р. = µ §

або визначають відсотковий вміст води у рослинному матеріалі:

% води = .

Визначення площі листка ваговим методом

З паперу вирізають квадрат відомої площі (наприклад, 100 см²) і зважують його на аналітичній вазі. На ідентичний папір кладуть досліджуваний листок, старанно обрисовують контур листка, вирізають його і зважують. Шукану площу листка розраховують за формулою:

X= ,

де а – маса квадрата в грамах;

б – маса контура листка в грамах;

с – площа квадрата в см²;

X – шукана площа листка в см².

Формули для визначення концентрації пігментів зеленого листка, екстрагованих різними розчинниками:

1) 100%-ним ацетоном:

С_а=9,78·D₆₆₂ – 0,99·D₆₄₄ (мкг/мл);

С_b=21,43·D₆₄₄ – 4,65·D₆₆₂ (мкг/мл);

C_a+b=5,13^.D₆₆₂+20,44^.D₆₄₄ (мкг/мл);

2) 96%-ним спиртом:

С_а=13,70·D₆₆₅ – 5,76·D₆₄₉ (мкг/мл);

С_b=25,80·D₆₄₉ – 7,60·D₆₆₅ (мкг/мл);

C_a+b=6,10^.D₆₆₅+20,04^.D₆₄₉ (мкг/мл).

Формули для визначення концентрації феофітинів серед пігментів зеленого листка, екстрагованих різними розчинниками:

1) 95% -ним етанолом:

С_pha = 42,41 D_622,2 – 23,28 D_654,2;

С_phb = 55,67 D_654,2 – 45,53 D_622,2;

С_pha+b = 32,39 D_654,2 – 3,12 D_622,2

_кс+к = 

2) 90% -ним метанолом:

С_pha = 306,8 D_655,2 – 294,2 D_653,4;

С_phb = 442,2 D_653,4 – 429,4 D_655,2;

С_pha+b = 148 D_653,4 – 122,6 D_655,2;

С_кс+к =

АТОМНІ ТА МОЛЕКУЛЯРНІ МАСИ ДЕЯКИХ

ЕЛЕМЕНТІВ ТА ЇХНІХ СОЛЕЙ

Символ	Маса	Символ	Маса
I	II	III	IV
Al	26,97	K2Cr2O7	294,21
AlCl36Н2О	241,44	KH2PO4	136,09
Ва	137,36	K2HPO4	174,18
ВаСl2	208,27	KJ	166,02
ВаСl22Н2О	244,31	KMnO4	158,03
Ba(OH)2	171,38	KNO3	101,10
Ba(OH)28Н2О	315,51	KOH	56,10
C	12,01	K2SO4	174,25
CO2	44,01	MgCl2	95,23
Ca	40,08	MgCl2×6Н2О	203,33
CaCO3	100,09	MgSO4	120,38
CaCl2	110,99	MgSO4×7Н2О	246,49
CaHPO4	136,07	Mn	54,93
CaHPO4×2Н2О	172,10	MnCl2×4Н2О	197,91
I	II	III	IV
Ca(NO3)2×4Н2О	236,16	MnSO4	150,99
CaSO4	136,14	MnSO4×7Н2О	246,48
CaSO4×2Н2О	172,17	N	14,00
Символ	Маса	Символ	Маса
Cl	35,45	NH4NO3	80,04
Fe	55,84	NH4OH	35,04
FeCl3	162,21	(NH4)2SO4	132,14
FeCl36Н2О	270,31	Na	22,99
FeSO4	151,90	NaCl	58,45
FeSO47Н2О	278,01	Na2CO3	105,98
H	1,00	NaHCO3	84,01
HCl	36,46	Na2HPO4(12Н2О	358,14
HNO3	63,01	NaH2PO4	119,99
H2O	18,01	NaNO3	85,00
H3PO4	98,00	NaOH	40,00
H2SO4	98,08	Na2SO4	142,05
J	126,92	Na2S2O3∙5Н2О	248,20
K	39,09	O	16,00
KCNS	97,017	P	30,98
KCl	74,55	S	32,06