60. Приладовий інтерфейс (канал загального користування). Пошук джерела сигналу “запит на обслуговування”. Паралельне опитування
Паралельне опитування – процедура встанолення приладу-джерела сигналу SRQ. При паралельному опитування для ідентифікації джерела сигналу SRQ використовується шина даних магістралі. При конфігурації паралельного опитування за кожним із приладів (до 8) встановлюється відповідна лінія шини даних (якщо кількість приладів >8, вони можуть об’єднуватись на одну лінію).
Послідовність команд для паралельного опитування:
контролер переводить лінію ATN у стан логічної одиниці (командний режим магістралі);
посилається адресована команда PPC (Parallel Poll Configure) – перехід на паралельне опитування для пристроїв, які підтримують цю можливість;
контролером закріплюється за кожним пристроєм відповідна лінія шини даних вторинною командою PPE (Parallel Poll Enable) – вміст паралельного опитування даного приладу;
посилається однолінійна універсальна команда EOI (це відбувається одночасно з активним рівнем на ATN);
контролер читає байт інформації з шини даних та ідентифікує прилад-джерело запиту на обслуговування;
за необхідності для з'ясування причини виникнення SRQ можна прочитати статус-байт пристрою-джерела SRQ;
контролер залежно від причини SRQ виконує процедуру обслуговування приладу-джерела;
за необхідності контролер видає вторинну команду PPD (Parallel Poll Disable) – скасування паралельного опитування для даного приладу;
паралельне опитування закінчується універсальною командою PPU (Parallel Poll Unconfigure) – скасування настроювання на паралельне опитування.
Існує 2 шляхи закріплення за кожним пристроєм відповідної лінії шини:
Місцеве користування (за допомогою перемикачів на задній панелі приладів)
Дистанційне конфігурування (контролер вторинною командою PPE задає номер закріпленої за приладом лінії шини даних)
61. Паралельні комунікаційні порти персонального комп’ютера. Загальні відомості. Призначення ліній інтерфейсу Centronics. Часові діаграми обміну інформацією. Особливості використання інтерфейсу Centronics.
Паралельні інтерфейси використовують окремі лінії для передач бітів деякого мінімального пакету даних (наприклад, байта). Таким чином біти цього пакета передаються паралельно (одночасно), а самі пакети послідовно. Зазвичай паралельні інтерфейси застосовують для підключення принтерів. Передача даних може бути одно- (Centronics) та двонапрямленою (Bitronics). Для підключення принтера до ПК введено порт паралельного інтерфейсу, що має назву LPT-порт (Line PrinTer – відрядковий принтер).
Найпоширенішими типами паралельних портів є:
w однонапрямлений (чотирирозрядний);
w двонапрямлений (восьмирозрядний);
w поліпшений паралельний порт (EPP – Enhanced Parallel Port);
w порт із розширеними можливостями (ECP – Enhanced Capabilities Port).
Однонапрямлений паралельний порт (історично був перший) виконує задачу передачі даних на принтер. Однак у деяких випадках існує необхідність обміну даними. З великими обмеженнями, але все ж можливим було витиснути двонапрямлений режим. Швидкість передачі даних чотирирозрядного порту становила 40–60 КБайт/с. Двонапрямлений паралельний порт (1987) може працювати з восьмирозрядним входом і виходом, він став доопрацюванням попереднього, при чому було вирішено залишити розніми і контакти як і було. Швидкість передачі залежить від конкретних характеристик технічних і програмних засобів і становить 80–300 КБайт/с. Поліпшений (EPP - Enhanced Parallel Port) паралельний порт (1991) значно перевершив можливості попередників. Швидкість передачі даних досягала 2 МБайт/с. З’явилася можливість підключати до одного порту до 64 пристроїв, з’єднуючи їх за принципом гірлянди. Інший (ECP - Enhanced Capabilities Port) високошвидкісний паралельний порт (1992) мав забезпечити дешеве підключення високошвидкісних принтерів. Більшість сучасних адаптерів можуть працювати як у режимі ECP, так і EPP.
Надалі інтерфейс продовжував еволюцію, тому виникла необхідність об’єднати всі існуючі специфікації під одним стандартом. Таким стандартом став IEEE 1284. Він передбачає роботу паралельного порту в чотирьох режимах: стандартний, двонапрямлений, EPP і ECP.
Призначення ліній інтерфейсу Centronics
Поняття Centronics відноситься як до набору сигналів і протоколу взаємодії, так і до 36-контактного розніму на принтерах. Усі сигнали інтерфейсу можна згрупувати за категоріями:
w восьмирозрядна шина даних (D0–D7);
w чотирирозрядна шина керування для запису з комп'ютера (STROBE, AUTO FD, INIT, SLCT IN);
w п’ятирозрядна шина станів для читання з периферійного пристрою в комп'ютер(ACK,BUSY,PE,SLCT,ERROR).(*мал. знизу помилка – порт станів-вхід*)
D0–D7 – восьмирозрядна шина даних, служить для передачі даних від комп'ютера на принтер.
STROBE – сигнал стробування даних. Дані дійсні як за переднім, так і за заднім фронтом цього сигналу. Сигнал вказує приймачу (принтеру), що можна приймати дані.
ACK – сигнал підтвердження приймання даних і готовності приймача (принтера) прийняти наступні дані (асинхронний обмін).
BUSY – сигнал зайнятості приймача обробкою отриманих даних, свідчить про неготовність прийняти наступні дані. Активний також при переході принтера в стан off-line, при помилці чи за відсутності паперу. Комп'ютер починає новий цикл передачі тільки після того, як сигнали АСК та BUSY знято.
AUTO FD – сигнал автоматичного переведення рядка. Його отримання принтером приводить до переведення каретки на наступний рядок.
Сигнали, що описано нижче, не є обов'язковими
(*примітка від автора шпори* думаю, наступні можна не писати, бо будуть думки, що або ти мегазадрот і запам’ятав, або списав. друге ймовірніше).
PE – сигнал про відсутність паперу, після отримання якого комп'ютер переходить у режим очікування.
SLCT – сигнал готовності приймача, за допомогою якого принтер сигналізує про готовність до роботи. У деяких моделей принтерів має завжди високий рівень.
SLCT IN – сигнал принтера про те, що його вибрано. Далі відбуватиметься передача даних.
ERROR – сигнал помилки принтера, активний за внутрішньої помилки, переходу принтера в стан off-line або відсутності паперу.
INIT – сигнал ініціалізації (скидання) принтера із тривалістю не менше 2,5 мкс. Відбувається очищення буфера друку.
*підкреслення означає негативну логіку сигналів.
Ч
асові
діаграми обміну інформацією
Перед початком циклу передачі даних комп'ютер має впевнитися, що знято сигнали BUSY та ACK. Після цього видаються дані (1-2), формується строб (3), знімається строб (4) і змінюються дані. Принтер має встигнути прийняти дані з вибраним темпом. При отриманні стробу він формує сигнал BUSY, а після закінчення обробки даних виставляє сигнал ACK, знімає BUSY та ACK. Цикл передачі байта даних закінчується, і може початись передача наступного.
(*думаю цей абзац необов’язково, і так багато написано*)
Усі сигнали інтерфейсу Centronics передаються рівнями ТТЛ і розраховані на підключення одного стандартного входу ТТЛ. Максимальна довжина з'єднувального кабелю за стандартом – 1,8 м. Як видно зі складу ліній, в інтерфейсі Centronics для підключення до ПК довільних зовнішніх пристроїв можна використати 17 ліній, призначення яких можна вибирається залежно від поставлених завдань.
Особливості використання інтерфейсу Centronics
Centronics є простотим у з'єднанні та зручним у програмування. Але має деякі особливості та обмеження.
Обмежені можливості створення різних протоколів обміну даними.
Швидкість обміну даними не може бути великою й пов'язана зі швидкодією ПК, що робить неможливим автоматизувати системи, що працюють у реальному часі, на базі цього інтерфейсу.
Віддаленість зовнішніх пристроїв обмежується 1,5-2,0 м, тому розподілені системи реалізувати в даній конфігурації неможливо.
Відсутність на рознімі шин живлення, що потребує використання автономного джерела живлення у зовнішньому пристрої. З іншого боку це може бути й перевагою, оскільки захищає джерело живлення комп'ютера від перевантажень.