- •1. Аналіз класів пам’яті змінних
- •2. Аналіз класів пам’яті функцій.
- •3. Концепція типу у мові програмування. Аналіз відомих методів типізації
- •4. Вільні масиви в мові програмування Сі, їх призначення та відмінність від звичайних. Навести приклади опису та застосування.
- •7, 26. Правила формування атрибутів доступу до членів похідного класу в залежності від атрибуту доступу базового класу та заданого атрибуту у списку спадкування.
- •8, 27. Вказівники та динамічна пам’ять. Аналіз методів виділення та звільнення динамічної пам’яті
- •9, 28. Аналіз методів передачі параметрів до підпрограм через локальні та нелокальні середовища
- •10. Зв’язний список та наскрізний прохід по зв’язному списку. Операції над зв’язними списками. Додавання та вилучення елементів у зв’язному списку. Навести приклади.
- •11. Структури даних. Типові статичні та динамічні структури даних. Доступ до даних.
- •12. Аналіз методів подання графів у вигляді динамічних та статичних структур даних. Матриця суміжності
- •13. Парадигма об’єктно-орієнтованого програмування та основні його принципи, їх зміст.
- •14. Порівняльний аналіз статичних та віртуальних методів в об’єктно-орієнтованому програмуванні, їх особливості. Призначення та правила формування конструкторів та деструкторів.
- •15. Правила віртуалізації методів в ооп.
- •16. Поняття технології створення програмного забезпечення та основні технологічні етапи. Приклади технологій.
- •17. Взаємозв’язок імен масивів та вказівників в мові програмування Сі. Операції над вказівниками. Приклади для одно- та двомірних масивів.
- •18. Контейнерні класи та їх призначення
- •19, 29. Вкладені класи та їх призначення.
- •20. Локальні класи та їх призначення
- •23. Абстрактні типи даних, правила і засоби їх формування.
- •30. Математичні моделі біполярного транзистора програми Spice
- •31. Алгоритм розрахунку перехідної характеристики програми Spice
- •32. Алгоритм розрахунку режиму за постійним струмом програми Spice
- •34. Поняття об’єкту в мові vhdl
- •35. Поняття сигналу в мові vhdl. Драйвер сигналу
- •36. Модель дискретного часу в мові vhdl.
- •37. Модель польового транзистора програми Spice
- •38. Архітектурне тіло та об’єкт в мові vhdl
- •39. Призначення та можливості програми spice
- •40. Оператор процесу в мові vhdl
- •41. Створення структурного опису цифрової системи мовою vhdl
- •42. Змінні та сигнали в мові vhdl
- •43. Присвоювання сигналу в мові vhdl
- •44. Планування транзакцій та драйвер сигналу в мові vhdl
- •45. Розрахунок амплітудно-частотної характеристики в програмі Spice.
- •46. Послідовні та паралельні оператори мови vhdl
- •47. Створення примірників компонентів та опис топології цифрового пристрою мовою vhdl
- •48.Опис рівня регістрової передачі мовою vhdl
- •49. Вхідна мова програми Spice
- •50. Модель Еберса-Мола біполярного транзистора
- •51. Модель Гумеля-Пуна біполярного транзистора
- •52. Інерційна та транспортна затримки в мові vhdl
- •53. Принципи роботи системного інтерфейсу isa (8 біт).
- •54. Стандарти систем автоматизації, побудованих на основі системних інтерфейсів.
- •55. Інтерфейс hs-488 ( швидкісний канал спільного користування).
- •57, 66, 70, 71.Канал спільного користування. Структура магістралі. Робота шини. Реалізація інтерфейсу.
- •58, 73. Приладовий інтерфейс (канал загального користування). Адресування приладів на магістралі. Алгоритми обміну інформацією в магістралі.
- •59. Приладовий інтерфейс (канал загального користування). Пошук джерела сигналу “запит на обслуговування”. Послідовне опитування.
- •60. Приладовий інтерфейс (канал загального користування). Пошук джерела сигналу “запит на обслуговування”. Паралельне опитування
- •64. Основні принципи перетворення сигналів. Дискретизація сигналів. Цифро-аналогові перетворювачі.
- •67, 72. Основні принципи перетворення сигналів. Дискретизація сигналів. Цифро-аналогові перетворювачі.
- •65, 68, 69. Аналогово-цифрове перетворення. Принципи роботи. Реалізація інтерфейсу з ibm pc. Реалізація систем збору інформації
37. Модель польового транзистора програми Spice
38. Архітектурне тіло та об’єкт в мові vhdl
Цифрова система зазвичай розробляється як ієрархічна сукупність модулів. Кожен модуль має набір портів, що складають його інтерфейс до оточення. У ВХДЛ об’єкт – такий модуль, він може використовуватися як компонент проекту чи може бути модулем верхнього рівня. Синтаксис оголошення об’єкта:
оголошення_об’єкта ::=
entity ідентифікатор is
заголовок_об’єкта
розділ_оголошень_об’єкта
[ begin
операторна_частина_оголошення ]
end [просте_ім’я_об’єкта] ;
заголовок_об’єкта ::=
[ розділ_формальних_параметрів_настроювання ]
[ розділ_формальних_портів ]
розділ_параметрів_настроювання ::=
generic (список_параметрів_настроювання) ;
список_параметрів_настроювання ::=
інтерфейсний_список_параметрів_настроювання
розділ_портів ::= port (список_портів) ;
список_портів ::= інтрефейсний_список_портів
розділ_оголошення_об’єкта ::= { елемент_оголошення_об’єкта }
У розділі оголошень об’єкта можуть оголошуватися елементи, що використовуються у реалізації цього об’єкта. Також в оголошенні об’єкта можуть бути розташовані необов’язкові оператори, призначені для контролю за роботою об’єкта.
Заголовок об’єкта – найважливіша частина. Він включає специфікацію параметрів настроювання, що використовуються для керування структурою та поведінкою об’єкта та портів, через які передається інформація.
Параметри настроювання та порти визначаються з використанням інтерфейсного списку:
інтерфейс ний_список ::= елемент_інтерфейсу { елемент_інтерфейсу } ;
елемент_інтерфейсу ::= оголошення_інтерфейсу
оголошення_інтерфейсу ::=
оголошення_інтерфейсних_констант
| оголошення_інтерфейсних_сигналів
| оголошення_інтерфейсних_змінних
оголошення_інтерфейсних_констант ::=
[ constant ] список_ідентифікаторів : [ in ] опис_підтипу
[ := статичний_вираз ]
оголошення_інтерфейсних_змінних ::=
[ variable ] список_ідентифікаторів : [ режим ] опис_підтипу
[ := статичний_вираз ]
оголошення_інтерфейсних_сигналів ::=
[ signal ] список_ідентифікаторів : [ режим ] опис_підтипу [ bus ]
[ := статичний_вираз ]
Усі параметри настроювання мають оголошуватися як інтрефейсні константи. Порти визначаються з використанням інтерфейсного списку, всі його елементи мають бути сигналами. Змінні не можуть використовуватися в інтерфейсах об’єктів.
Слово signal в інтерфейсному списку сигналів може бути опущено. Слово bus використовується коли всі драйвери сигналу від’єднані. Як і параметри настроювання, фактичні сигнали, що будуть з’єднані з портами, визначаються, коли об’єкт використовується як примірник компонента у проекті.
Режим інтерфейсного сигналу вказує на можливість його зчитування та зміни в об’єкті. Якщо режим in, то він буде тільки зчитаний в об’єкті, змінити його неможливо. Сигнал, оголошений з режимом out, може бути змінений в об’кті, але дізнатися про його значення неможливо. Сигнал inout може бути зчитано та змінено в об’єкті.
Після оголошення об’єкта його реалізація має бути описана в архітектурному тілі. Одному об’єкту може відповідати кілька архітектурних тіл. Кожне архітектурне тіло являє собою різне представлення об’єкта.
Синтаксис опису архітектурного тіла:
архітектурне_тіло ::=
architecture ідентифікатор of назва_об’єкта is
розділ_оголошень_архітектруного_тіла
begin
операторна_частина_архітектруного_тіла
end [ просте_ім’я_архітектурного_тіла ] ;
розділ_оголошень_архітектруного_тіла ::=
{ елемент_оголошення_блоку}
операторна_частина_архітектруного_тіла ::= { паралельний_оператор }
елемент_оголошення_блоку ::=
оголошення_підпрограми
| тіло_підпрограми
| оголошення_типу
| оголошення_підтипу
| оголошення_константи
| оголошення_сигналу
| оголошення_компонента
| оголошення_псевдоніма
| оголошення_конфігурації
| специфікатор_використання
паралельний_оператор ::=
оператор_блоку
| оператор_створення_примірника_компонента
| оператор_процесу
| оператор_паралельного_присвоювання
| оператор_паралельного_виклику процедури
| оператор_паралельної_генерації
| оператор_паралельного_повідомлення
Оголошення в архітектурному тілі визначають елементи, що використовуватимуться для створення опису об’єкта. Зокрема, тут можуть бути оголошені сигнали й компоненти, що згодом використовуються для створення структурного опису.
Операторна частина архітектурного тіла складається ТІЛЬКИ з паралельних операторів таких, як оператори створення примірників компонент, процесів, блоків, паралельного присвоювання та паралельного виклику підпрограм.