8. Форма правління – як основна політологічна характеристика сучасної держави

Форма державного правління — це спосіб організації державної влади, зумовлений принципами формування і взаємовідносин вищих органів держави.

Монархія — це така форма правління, за якої верховна державна влада юридично належить одній особі — монарху (королю, імператору тощо) і передається в порядку престолонаслідування. Конституційна монархія називається ще обмеженою, оскільки у ній влада монарха обмежується конституцією. Конституційна монархія існує у двох видах — дуалістичної і парламентарної, які відрізняються ступенем обмеження влади монарха. Дуалістична монархія характеризується наявністю одночасно двох політичних установ — монархії і парламенту, які поділяють між собою державну владу. У парламентарній монархії влада монарха істотно обмежена у сфері як законодавчої, так і виконавчої влади. Уряд формується парламентським шляхом і несе відповідальність за свою діяльність лише перед парламентом. Саме політична відповідальність уряду перед парламентом за свою діяльність є основною відмінною ознакою парламентарної монархії. Звичайно це повноваження парламенту врівноважується правом уряду запропонувати монархові розпустити парламент і призначити нові вибори. Глава держави вимушений прийняти й виконати цю пропозицію, тому що в противному разі парламентська більшість, на основі якої сформовано уряд, заблокує роботу парламенту. У випадку висловлення парламентом вотуму недовіри урядові останній або йде у відставку, або через главу держави розпускає парламент і призначає позачергові вибори.

Республіка — це така форма державного правління, за якої всі вищі органи державної влади або обираються, або формуються загальнонаціональною представницькою установою (парламентом). Існують три основних різновиди республіканської форми правління: президентська республіка, парламентарна республіка і республіка змішаного типу. Основна відмінність між ними полягає у способі формування та функціонування уряду. У президентській республіці уряд формує і очолює президент, який одночасно виступає главою держави і главою уряду. Сформований позапарламентським шляхом, уряд не несе за свою діяльність відповідальності перед парламентом. У парламентарній республіці уряд формується парламентським шляхом, несе перед парламентом політичну відповідальність і зобов'язаний піти у відставку в разі висловлення йому парламентом вотуму недовіри. Сформований із представників партій парламентської більшості, уряд через цю більшість фактично контролює і спрямовує діяльність парламенту. За змішаної форми державного правління — парламентарно-президентській чи президентсько-парламентарній — уряд формується спільно президентом і парламентом, а та чи інша назва змішаної форми правління визначається тим, у кого з них більше повноважень щодо формування та функціонування уряду.

9. Функції та завдання політичної системи суспільства

Завдання:

• Забезпечення неперервності, взаємопов’язаності й координації діяльності ріхних політичних суб’єктів для досягнення цілей

• Гармонізація суспільних відносин, визначення механізмів вирішення соц. конфліктів і запобігання кризовим явищам

Функції:

• Вироблення політичного курсу держави та визначення цілей і завдання розвитку суспільства

• Організація діяльності суспільства щодо виконання спільних завдань і програм

• Координація окремих елементів суспільства

• Легітимація – діяльність спрямована на узаконення політичної системи, не досягнення в її межах взаємно виділеного політичного житія, офіційної політики і правлячих норм

• Політична соціалізація

• Артикуляція інтересів

• Артикуляція – проявлення умов до осіб, які виробляють політику

• Стабілізація – забезпечення стабільності та стійкості розвитку суспільної системи загалом.