57.Основні приклади класифікації політичних лідерства і еліти.

Лідерів поділяють:

— за мірою впливу на суспільство:

· на реальних (“лідери-герої”);

· на менеджерів, які не мають яскраво і вираженого впливу на перебіг подій у суспільстві;

— за психологічними рисами і типами поведінки:

а) щодо ставлення до власного впливу й можливостей (лідер-ідеолог і лідер-прагматик);

б) стосовно своїх прихильників — лідер-харизматик (формує волю виборців) і лідер-представник (виражає волю тих, хто його висунув);

в) щодо супротивників — лідер-угодовець (залагоджує конфлікти, обминає гострі кути) і лідер-фанатик (бажає загострити конфлікт або знищити супротивника);

г) за способом і оцінки здібностей — відкритий лідер та лідер-догматик.

за стилем керівництва і політичною системою вирізняють:

· диктаторський тип лідера, який прагне досягти своєї мети, спираючись на страх покарання;

· демократичний тип лідера, що спирається не лише на свої якості та авторитет, а й підтримує дух співробітництва, співучасті в обговоренні питань;

· автократичний тип лідера, який повинен володіти високими професійними та особистими якостями, аби перемагати опонентів.

–– виокремлюють ще:

· плутократичний тип лідера (часто це лідери “тіньової” економіки);

· лідера-популіста, який спирається на популярні сьогоденні бажання, проблеми, пропонує прості й найбільш загальноприйнята (на рівні розуміння мас) способи виходу зі складних ситуацій;

· лідера-професіонала (лідер постіндустріального суспільства), повага й довіра до якого базуються на його компетентності, особистій поведінці, ставленні виборців до нього.

У сучасній російській політичній соціології розрізняють типи еліти, інтегрують у собі кілька критеріїв їх оцінки:

• тоталітарна - еліта монопольної авторитарної влади. Це еліта унітарна за своїм кадровим складом і політичним ціннісним орієнтаціям, закрита за механізмами формування, монопольна за ідеологічними установками і конфронтаційна зі стратегії і тактиці участі в політиці.

• ліберальна - еліта демократичним розподілом влади. Найчастіше це унітарна за якісним складом і ціннісним перевагам система, відкрита за формами, але корпоративне за принципами формування своїх рядів.

• домінантна - еліта демократичної орієнтації, плюралістична і мобільний за своїм складом, відкрита за механізмами рекрутування своїх членів, домінантна за ідеологічними установками і консенсусна за методами політико-управлінської діяльності.

58.Політична влада і проблеми політичного володарювання.Різниця між пануванням і володарюванням

Політична влада є особливим різновидом загального поняття влади. Під політичною владою розуміють спроможність певної групи, особи проводити свою волю і лінію у політиці та суспільних відносинах.

Політична влада означає здатність суб'єкта забезпечити підпорядкування об'єкта в політичній сфері. Політична влада - це можливість однієї групи людей реалізовувати свої інтереси в боротьбі з іншими групами.

Політичне володарювання, до складу якого, на думку Макєєва, входять функції політичного керівництва й політичного керування, а як приклад політичних відносин він приводить відносини керівництва й підпорядкування.

Бути видом політичної діяльності значить відбивати якусь частину її змісту. Що ж стосується політичного володарювання, то воно охоплює собою зміст політичної діяльності практично у всій його повноті. Панувати політично значить володіти й розпоряджатися політичною владою, а це і є у своїй основі вся політична діяльність. І, навпаки, у змісті політичної діяльності нічого іншого, крім політичного володарювання і його різних проявів, по суті справи, немає. Це тотожні поняття. Політичне володарювання - це форма здійснення політичної діяльності, форма використання політичної влади. Це означає, що дійсними видами політичної діяльності можуть бути тільки різні види самого політичного володарювання або, говорячи інакше, різні політичні функції, пов'язані з використанням політичної влади.

Панування — це такий тип політичної взаємодії, який передбачає нерівноправні стосунки між суб'єктами політики: командування, підкорення, пригноблення, придушення, експлуатація.

Політичне керування - це форма політичного впливу. Звідси треба, що політичне керування не просто одна з функцій політичного володарювання, це і є політичне володарювання. Через політичне керування політичне володарювання проявляє й реалізує себе, причому у всій своїй повноті. Політичне керування - це спосіб здійснення політичного володарювання.