![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Предмет та методологічні засади політології
- •Партійні системи сучасності та їх різновиди. Політологічні відмінності політичних партій від громадських рухів
- •Політика як суспільне явище. Сутнісні концепції політики
- •Структура політології як науки і навчальної дисципліни
- •Політична система суспільства основні компоненти та побудова
- •Закони та категорії політології
- •Політичні партії і рухи як елементи політичної системи
- •Форма правління – як основна політологічна характеристика сучасної держави
- •Функції та завдання політичної системи суспільства
- •Політичне життя та громадянське суспільство: співвідношення та взаємодія
- •Основні політичні інститути та їх значення для розвитку політичної системи
- •Політична влада як основний компонент політики
- •Сутність, структура та функції громадянського суспільства
- •Поняття політичної влади
- •Поняття та класифікації політичних режимів
- •Федерація як форма державного устрою
- •Структура та функції політології
- •Тоталітаризм як вид політичного режиму та його основні характеристики
- •Унітаризм та конфедерація – основні характеристики та відмінності
- •Сутність, структура та функції політики
- •Об’єкт і предмет вивчення політології. Її взаємодія з іншими науками
- •Методологія політології
- •Політичне життя суспільства: основні компоненти
- •Поняття політичної культури. Складові політичної культури
- •Основні концепції політичної влади
- •Поняття та функції політичної культури
- •Політологія в системі суспільних наук
- •Держава як основний політичний інститут сучасної політичної системи. Класифікації держав.
- •29.Поняття та особливості громадянського суспільства.
- •35.Політичні партії в сучасній Україні.
- •37.Політичні еліти та їх різновиди.Функції політичних еліт.
- •38.Політична система та її основні компоненти
- •39.Типології політ. Культури. Функції політ. Культури.
- •40.Форми державного правління і державного устрою
- •41.Структура та функції держави.
- •42.Політика та змі
- •43. Виборча система: поняття, основні типи
- •45.Демократія як політичний режим та форма організації суспільства
- •46.Основні закони та закономірності політології
- •47.Змі : поняття, риси.
- •48.Людина в тоталітаризмі і демократії
- •49.Походження і сутність політ. Партій.Функції політ. Партій
- •50.Основні критерії та ознаки демократії
- •51.Поняття і типологія політичних режимів
- •52.Класифікація типів політичної культури
- •54.Пратійні системи. Становлення партійної системи в Україні.
- •55.Поняття політики як соціального явища
- •56.Політична система суспільства та можливості її модернізації в сучасних умовах
- •57.Основні приклади класифікації політичних лідерства і еліти.
- •58.Політична влада і проблеми політичного володарювання.Різниця між пануванням і володарюванням
- •59.Модель суспільно-політичного устрою в сучасній Україні
- •60.Політична наука в системі соціальних і гуманітарних наук
57.Основні приклади класифікації політичних лідерства і еліти.
Лідерів поділяють:
— за мірою впливу на суспільство:
· на реальних (“лідери-герої”);
· на менеджерів, які не мають яскраво і вираженого впливу на перебіг подій у суспільстві;
— за психологічними рисами і типами поведінки:
а) щодо ставлення до власного впливу й можливостей (лідер-ідеолог і лідер-прагматик);
б) стосовно своїх прихильників — лідер-харизматик (формує волю виборців) і лідер-представник (виражає волю тих, хто його висунув);
в) щодо супротивників — лідер-угодовець (залагоджує конфлікти, обминає гострі кути) і лідер-фанатик (бажає загострити конфлікт або знищити супротивника);
г) за способом і оцінки здібностей — відкритий лідер та лідер-догматик.
за стилем керівництва і політичною системою вирізняють:
· диктаторський тип лідера, який прагне досягти своєї мети, спираючись на страх покарання;
· демократичний тип лідера, що спирається не лише на свої якості та авторитет, а й підтримує дух співробітництва, співучасті в обговоренні питань;
· автократичний тип лідера, який повинен володіти високими професійними та особистими якостями, аби перемагати опонентів.
–– виокремлюють ще:
· плутократичний тип лідера (часто це лідери “тіньової” економіки);
· лідера-популіста, який спирається на популярні сьогоденні бажання, проблеми, пропонує прості й найбільш загальноприйнята (на рівні розуміння мас) способи виходу зі складних ситуацій;
· лідера-професіонала (лідер постіндустріального суспільства), повага й довіра до якого базуються на його компетентності, особистій поведінці, ставленні виборців до нього.
У сучасній російській політичній соціології розрізняють типи еліти, інтегрують у собі кілька критеріїв їх оцінки:
тоталітарна - еліта монопольної авторитарної влади. Це еліта унітарна за своїм кадровим складом і політичним ціннісним орієнтаціям, закрита за механізмами формування, монопольна за ідеологічними установками і конфронтаційна зі стратегії і тактиці участі в політиці.
ліберальна - еліта демократичним розподілом влади. Найчастіше це унітарна за якісним складом і ціннісним перевагам система, відкрита за формами, але корпоративне за принципами формування своїх рядів.
домінантна - еліта демократичної орієнтації, плюралістична і мобільний за своїм складом, відкрита за механізмами рекрутування своїх членів, домінантна за ідеологічними установками і консенсусна за методами політико-управлінської діяльності.
58.Політична влада і проблеми політичного володарювання.Різниця між пануванням і володарюванням
Політична влада є особливим різновидом загального поняття влади. Під політичною владою розуміють спроможність певної групи, особи проводити свою волю і лінію у політиці та суспільних відносинах.
Політична влада означає здатність суб'єкта забезпечити підпорядкування об'єкта в політичній сфері. Політична влада - це можливість однієї групи людей реалізовувати свої інтереси в боротьбі з іншими групами.
Політичне володарювання, до складу якого, на думку Макєєва, входять функції політичного керівництва й політичного керування, а як приклад політичних відносин він приводить відносини керівництва й підпорядкування.
Бути видом політичної діяльності значить відбивати якусь частину її змісту. Що ж стосується політичного володарювання, то воно охоплює собою зміст політичної діяльності практично у всій його повноті. Панувати політично значить володіти й розпоряджатися політичною владою, а це і є у своїй основі вся політична діяльність. І, навпаки, у змісті політичної діяльності нічого іншого, крім політичного володарювання і його різних проявів, по суті справи, немає. Це тотожні поняття. Політичне володарювання - це форма здійснення політичної діяльності, форма використання політичної влади. Це означає, що дійсними видами політичної діяльності можуть бути тільки різні види самого політичного володарювання або, говорячи інакше, різні політичні функції, пов'язані з використанням політичної влади.
Панування — це такий тип політичної взаємодії, який передбачає нерівноправні стосунки між суб'єктами політики: командування, підкорення, пригноблення, придушення, експлуатація.
Політичне керування - це форма політичного впливу. Звідси треба, що політичне керування не просто одна з функцій політичного володарювання, це і є політичне володарювання. Через політичне керування політичне володарювання проявляє й реалізує себе, причому у всій своїй повноті. Політичне керування - це спосіб здійснення політичного володарювання.