49.Походження і сутність політ. Партій.Функції політ. Партій

Політична партія — це добровільне та організаційно оформлене об'єднання громадян, яке виражає інтереси частини суспільства і прагне до їх задоволення шляхом здобуття, утримання і використання державної влади.

Сучасні партії виникли в Європі і Америці в XIX сторіччі. Їх поява була обумовлена сукупністю політичних і інституційних змін, що відбулися в європейських країнах і США. По-перше, це становлення буржуазних відносин і зростання ролі парламенту, формування інших представницьких органів влади. По-друге, введення загального виборчого права і розширення можливості громадян впливати на хід і результат виборів. По-третє, диференціацією і поляризацією соціальної структури суспільства і необхідністю регулювання і вирішення соціальних протиріч. По-четверте, необхідністю представництва інтересів певних соціальних шарів в структурах влади. Таким чином, політичні партії виникають лише на певному етапі розвитку суспільства, коли більшість його громадян в тій або іншій мірі залучаються до політичного процесу, стають його учасниками.

Основними функціями політичної партії в сучасному суспільстві є:

• політичне представництво соціальних інтересів;

• соціальна інтеграція — узгодження соціальних інтересів через взаємодію політичних партій;

• розробка ідеології, політичних доктрин і програм;

• боротьба за оволодіння державною владою та участь у її здійсненні;

• участь у формуванні й діяльності всіх ланок державного апарату;

• участь у розробці, формуванні і здійсненні політичного курсу держави;

• політична соціалізація — сприяння засвоєнню індивідом певної системи політичних знань, норм і цінностей, залученню його до політичної системи;

• формування громадської думки;

• політичне рекрутування, тобто залучення на бік партії якомога ширших верств населення як її членів, прихильників і виборців;

• підготовка та висунення кадрів для апарату держави, партії, громадських організацій.

50.Основні критерії та ознаки демократії

Демократичний – народ як основа демократичного правління

Ознаки:

• Визнання народу як джерела влади

• Виборність основних органів влади та посадових осіб і їх підвладність виборцям

• Підконтрольність державних органів виборним органам і відповідальність перед ними

• Забезпечення прав і свобод громадян

• Легальне існування опозиції і політичний плюралізм

• Державний устрій за принципом «розподілу влад»: дозволено все, що не заборонено законом.

Серед основних принципів виділимо:

1. Принцип більшості. Рішення з певного питання вважається прийнятим, якщо його підтримує більшість від тих, хто бере участь у прийнятті рішення.

2. Право меншості на опозицію. Більшість і меншість громадян рівні у своїх правах і свободах. Безвладна меншість повинна мати можливість для створення опозиції у суспільстві.

3. Принцип компромісу та консенсусу. Демократія інколи розглядається як сукупність прав і норм, спрямованих на подолання конфлікту між суб’єктами політичного процесу.

4. Принцип активної участі громадян у політичному житті суспільства. Демократія є стабільною лише тоді, коли у її розвитку бере активну участь значна частина громадян. Прагнучи не лише зберегти свою свободу, але й розширити її, громадяни обговорюють політичні програми, є учасниками політичних д дискусій, голосують тощо.