74. Періодизація політико- правової системи Італії

Своєрідною преамбуою до державності є національно-визвольний рух у 19ст. В Італії була проблема як і в Німеччині – існування цілого конгномерату герцогств, республік, королівст. Значна частина була завойована Францією, Австрією, Німеччиною. Була охоплена низка повстань. І етап(1861 – 1923рр.) – конституійна монархія. Конституція була прийнята в П.ємонті – Жебертинська. Була тотожна Хартії франції 1830 року. ІІ період – період фашизму , диктатури, не було масових репресій, як в Польші, Німеччині тощо. Тоталітарний режим – монархічна форма правління. . ІІІ – парламентсько-демократична республіка (записано в Конституції 1947р.).І – монархія, ІІ – унітарна, ІІІ – відносно ліберальна.

75. Конституція Японії 1947 року.

Штаб генерала Маккартура розробив новий проект конституції та запропонував його на розгляд парламенту. У жовтні 1946 року Парламент прийняв Конституцію. Яка набрала чинності з травня 1947 року і діє донині. Японія ставала коституційною монархією. Монарх був символом держави. Він мав право призначати прем.єр-міністра головного суддю Верховного Суду скликати парламент, розпускати його нижчу палату. Імператорська влада була обмежена конституцією. Парламент – вищий законодавчий орган, що склдався з палати представників і палати радників. Нижча палатта на 4 роки, верхня – на 6( з переобранням половинирадників через 3 роки). Виконавча влада належить Кабінету Міністрів. Прем.єр-міністром, який обирається парламентом, зазвичай є лідер тієї партії, котра перемогла на виборах. Він сам призначає міністрів, може відсторонити їх з посад, має право законодавчої ініціативи, керує зовнішньою політикою, організовує виконавчий апарат. Кабінет міністрів відповідає перед парламентом. В системі судів – вища інстанція – Верховний суд. Конституція вміщує широкий перелік прав і свобод6рівність громадян перед законом, забороняє дискримінацію тощо.

76,77. «Новий курс» Франка Рузвельта

Весною 1933р. коли криза досягла свого апогею, на пост президента ступив Франк Рузвельт - політик, який розумів необхідність реформ. Розроблена правлінням Рузвельта антикризова програма отримала назву «Нового курсу» вона була втілена протягом 100 днів. Економічна політика курсу була направлена на відродження банківської системи. Був встановлений державний контроль над золотом, що знаходилося в обороті. В середині 1933р. був прийнятий Закон про відновлення промисловості. Він передбачав самообмеження багатьох галузей промисловості кодексами чесної конкуренції, які фіксували точно визначені норми виробницва, збуту продукції, встановлювали рівень торгових цін тощо. Він був названий НІРА, в ньому проголошувались права працюючих на на створення профспілок, колективних договорів, тощо. Аграрна політика нового курсу знайша вираження у законі регулювання сільського господарства. Було передбачено створення спеціального органу, який би збалансовував попит і пропозицію на продукцію сільського господарства,піднімати на них ціни. Був прийнятий закон про рефінансування фермерських боргів. Скоротив процени по іпотечній заборгованості, і продовжив срок погашення боргів. Однією з першочергових мір здійснення соціальної політики нового курсу була боротьба з безробіттям, допомога здійснювалась у вигляді субсидій. Був прийнятий закон про трудові відносини(Закон Вагнера). В 1935 році. Він вперше проголосив офіційне визнання прав профспілок, пердбачив гарантії цих прав. Підприємцям заборонялося вмішуватися до створення робочих організацй, дискримінуати членів профспілок при прийнятті їх на роботу. Закон закріплював право працюючих на забастовки, Був створений орган – Національне управління з трудових справ., який мав розглядувати жалоби працюючих.