65. Ліквідація самодержавства та створення органів влади у Росії в період правління Тимчасового уряду. 66. Більшовицький переворот 1917 року.

Лютнева революція 1917 року була зумовлена всім перебігом економічного та політичного розвитку Російської імперії. Вона була наслідком суперечностей між працею і капіталом, між селянами і поміщиками,. За своїм характером лютнева революція була демократичною. Аграрні перетворення столипіна, ламання общинних відносин на селі не ліквідували пережитків феодалізму і пов.язаних з цим соціальних суперечностей. Соціальне гноблення в країні тісно перепліталося з гнобленням національним. Самодержавство, сповідуючи принцип «поділяй і влдарюй»,цілеспрямовано насаджувало суперечності між різними народами та культивувало великий шовінізм. Народна революція виникла в умовах, коли непримеренні суперечності між державним ладом і потребами суспільства ще більш поширювалися у результаті зі світовою кризою. Революційних вибух стався 23 лютого 1917 року в Петрограді, а 27 лютого озброєнні війська повністю оволоділи столицею Російської імперії. У ніч на 28 лютого були заарештовані остання міністри царського уряду. Незабаром революція перемогла у всій країні, розвалилася багатовікова монархія. Республікою Росія була проголошена декретом Тимчасового уряду 1 вересня 191 року. У Петрограді була створена Рада місцевих депутатів, перше засідання якої відбулося в 27 лютого. Більша частина депутатів підтримували меншовиків та есерів. Більшовицька партія основу своєї тактики 1917 року поклала вказівки Леніна про те, що лютнева революція є тільки етапом у боротьбі трудящих мас за своє визволення. І має перерости у революцію соціалістичну. Конкретний план переходу від демократичної до соціалістичної Ленін виклав у Квітневих тезах, Більшовики висунули лозунг « Вся влада Радам, обіцяючи кожному селянину, працівнику участь у державних справах. Петроградська Рада виявила себе спочатку як демократична. Претендувала на роль всеросійського державного центру, на це місце претендував і Тимчасовий комітет Державної Думи. За згодою між їх лідерами виник Тимчасовий уряд. Тимчасовий уряд мав вивести країну до Установчих зборів, котрі мали розв.язувати питання нового буття. Тимчасовий уряд був створений 2 березня 1917 року і очолюваний князем Львовим. Формувався з представників буржуазних партій і поміщиків. Він утворився як вищий орган у сферах законодавства, нагляду і верховного управління. Тимчасовий уряд створив загальнодержавний комітет, замість центральних продовольчих органів.

67. Конституція РСФСР 1918 р. та більшовицький режим у роки громадянськоївійни. 10 липня 1918 року приймається перша конституція РСФСР. Вона складалася з 6 розділів, 17 глав, 90 статей. Політична - система Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів. , соціальна основа – диктатура пролетаріату. В Оновному законі були відображені найважливіші завоюання революції. Вона закріпила федеративний принцип Державного устрою. Суб’єктами були національні республіки. Вищим органом влади проголошувався Всеросійський з’їзд Рад , а в верховним законодавчим органом - ВЦВК,.Він обирав уряд Раду Народних комісарів. За конституцією у виборах брали участь тільки представники трудящих груп. Вона закріпила багатоступеневу й непряму систему виборів. Право обирати і бути обраними мали трудящі 18 років. Існувало військово-пролетарська диктатура. Роль партії була керівною, розвивались органи влади, що були пов’язані з придушенням опору класових супротивників., відбувалося згортання правових реформ, відбувався перехід до воєнних методів управління. Широко застосовувались класові репресії.

Конституция 1918 года закрепила диктатуру пролетариата. Лица, жившие на нетрудовые доходы или использовавшие наемный труд были лишены политических прав. Данная Конституция была самой идеологизированной из всех советских конституций. Она утратила силу в связи с принятием Конституции (Основного Закона) РСФСР, утверждённой Постановлением XII Всероссийского съезда Советов рабочих, крестьянских, казачьих и красноармейских депутатов от 11 мая 1924 года.