- •1. Предмет, завдання, методи вивчення курсу «Історія держави і права зарубіжних країн»
- •2. Джерела історії держави і права зарубіжних країн
- •3. Періодизація історії держави і права зарубіжних країн
- •4. Мойсеєве право( За Старим Заповітом)
- •5. Правова традиція стародавнього Китаю
- •7. Правоздатність населення Ст Індії за принципом належності до варн
- •9.«Закони Хаммурапі»Характеристика галузей приватного права.
- •6. Правова система стародавньої Індії
- •10. Політична система Стародавнього Єгипту
- •11. Формування інститутів афінської демократії та її особливості
- •12.Етапи становлення та еволюції державності Ст. Риму
- •13. Правові основи принципату
- •14. Періодизація історії римського права.
- •15. Форми права Стародавнього Риму.
- •17. Риси римського приватного права.
- •19. Особливості Візантійської цивілізації, її політико-правові основи
- •20. Основні джерела та періодизація історії Візантійського права
- •21. «Симфонія» держави та церкви у Візантії
- •24. Рецепція Візантійського права
- •25. Джерела візантійського канонічного права
- •26. Шлюбно-сімейне право Візантії.
- •27. Арабська цивілізація доби середньовіччя
- •28. Джерела права та правова система Арабського Халіфату.
- •29. Система та основні риси права за «Салічною правдою»
- •30. «Папська революція» Західна традиція права
- •33. Типологічні риси та особливості еволюції західно-європейських континентальних держав у добу середньовіччя( Франція, Німечина): порівняльний аналіз.
- •34. Правова природа західно-європейського феодалізму
- •35. «Велика Хартія Вольностей» 1215 р.
- •36. Тенденції державно-првового розвитку в середньовічних країнах Східної та Південно-Східної Європи.
- •37. Збірники міського права середньовічної Європи. Магдебурзьке право
- •38. Форма правління та соціальна структура середньовічної Росії
- •39. Оновні джерела та риси права Московської держави.
- •40. Передумови. Політичні течії та етапи Англійської революції.
- •41. Основні конституційні акти, видані перед, та під час революції
- •43. Правові аспекти Реставрації стюартів та Білль про права.
- •44. Формування в Англії парламентсько- конституційної монархії (17-18ст.)
- •45. Причини війни за незалежність північно-американських колоній та утворення сша
- •46. Декларація незалежності сша 1776р.
- •47. Конституція сша
- •48. Поправки до Конституції сша у 18-19ст.
- •49. Характеристика правової системи сша
- •50. Конституція сша та Білль про права про юридичні права і свободи американських громадян
- •51. Джерела та основні риси права Англії
- •52. Причини, основні етапи, особливості французької революції 18ст.
- •53. Декларація прав людини і громадянина 1789р.
- •54. Суть політичного режиму якобінської диктатури
- •55. Конституції Франції 1791,1793,1795рр.
- •56. Конституція Франції 1799 року.
- •57. Цивільни й Кодекс Франції: джерела, структура, основні принципи права.
- •58. Конституційніа кти Франції 1814 та 1830рр.
- •60. Конституційні закони ііі республіки (1875р.)
- •61. Особливості та правові наслідки революції Мейдзи
- •62. Конституція Японії 1889 року.
- •63. Об.Єднання німецьких земель та утворення другого рейху.
- •64. Конституція 1871 року.
- •65. Ліквідація самодержавства та створення органів влади у Росії в період правління Тимчасового уряду. 66. Більшовицький переворот 1917 року.
- •68. Утворення срср.
- •69. Масові репресії в срср.
- •70. Конституція Веймарської республіки.
- •71, 72, 73. Режим нацистів.
- •74. Періодизація політико- правової системи Італії
- •75. Конституція Японії 1947 року.
- •76,77. «Новий курс» Франка Рузвельта
- •78. Поправки до конституції сша
- •80. Судова система сша
- •83. Вестмінстерський статут.
- •84. Основні риси конституції Франції 1946 та 1958 років.
- •85. Супільно-політичний та конституційний розвиток кнр.
- •88. Поняття та сутність Європейського права.
- •Принципи та характерні особливості європейського права:
- •90. Рада Європи. Європейський суд з прав людини.
65. Ліквідація самодержавства та створення органів влади у Росії в період правління Тимчасового уряду. 66. Більшовицький переворот 1917 року.
Лютнева революція 1917 року була зумовлена всім перебігом економічного та політичного розвитку Російської імперії. Вона була наслідком суперечностей між працею і капіталом, між селянами і поміщиками,. За своїм характером лютнева революція була демократичною. Аграрні перетворення столипіна, ламання общинних відносин на селі не ліквідували пережитків феодалізму і пов.язаних з цим соціальних суперечностей. Соціальне гноблення в країні тісно перепліталося з гнобленням національним. Самодержавство, сповідуючи принцип «поділяй і влдарюй»,цілеспрямовано насаджувало суперечності між різними народами та культивувало великий шовінізм. Народна революція виникла в умовах, коли непримеренні суперечності між державним ладом і потребами суспільства ще більш поширювалися у результаті зі світовою кризою. Революційних вибух стався 23 лютого 1917 року в Петрограді, а 27 лютого озброєнні війська повністю оволоділи столицею Російської імперії. У ніч на 28 лютого були заарештовані остання міністри царського уряду. Незабаром революція перемогла у всій країні, розвалилася багатовікова монархія. Республікою Росія була проголошена декретом Тимчасового уряду 1 вересня 191 року. У Петрограді була створена Рада місцевих депутатів, перше засідання якої відбулося в 27 лютого. Більша частина депутатів підтримували меншовиків та есерів. Більшовицька партія основу своєї тактики 1917 року поклала вказівки Леніна про те, що лютнева революція є тільки етапом у боротьбі трудящих мас за своє визволення. І має перерости у революцію соціалістичну. Конкретний план переходу від демократичної до соціалістичної Ленін виклав у Квітневих тезах, Більшовики висунули лозунг « Вся влада Радам, обіцяючи кожному селянину, працівнику участь у державних справах. Петроградська Рада виявила себе спочатку як демократична. Претендувала на роль всеросійського державного центру, на це місце претендував і Тимчасовий комітет Державної Думи. За згодою між їх лідерами виник Тимчасовий уряд. Тимчасовий уряд мав вивести країну до Установчих зборів, котрі мали розв.язувати питання нового буття. Тимчасовий уряд був створений 2 березня 1917 року і очолюваний князем Львовим. Формувався з представників буржуазних партій і поміщиків. Він утворився як вищий орган у сферах законодавства, нагляду і верховного управління. Тимчасовий уряд створив загальнодержавний комітет, замість центральних продовольчих органів.
67. Конституція РСФСР 1918 р. та більшовицький режим у роки громадянськоївійни. 10 липня 1918 року приймається перша конституція РСФСР. Вона складалася з 6 розділів, 17 глав, 90 статей. Політична - система Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів. , соціальна основа – диктатура пролетаріату. В Оновному законі були відображені найважливіші завоюання революції. Вона закріпила федеративний принцип Державного устрою. Суб’єктами були національні республіки. Вищим органом влади проголошувався Всеросійський з’їзд Рад , а в верховним законодавчим органом - ВЦВК,.Він обирав уряд Раду Народних комісарів. За конституцією у виборах брали участь тільки представники трудящих груп. Вона закріпила багатоступеневу й непряму систему виборів. Право обирати і бути обраними мали трудящі 18 років. Існувало військово-пролетарська диктатура. Роль партії була керівною, розвивались органи влади, що були пов’язані з придушенням опору класових супротивників., відбувалося згортання правових реформ, відбувався перехід до воєнних методів управління. Широко застосовувались класові репресії.
Конституция 1918 года закрепила диктатуру пролетариата. Лица, жившие на нетрудовые доходы или использовавшие наемный труд были лишены политических прав. Данная Конституция была самой идеологизированной из всех советских конституций. Она утратила силу в связи с принятием Конституции (Основного Закона) РСФСР, утверждённой Постановлением XII Всероссийского съезда Советов рабочих, крестьянских, казачьих и красноармейских депутатов от 11 мая 1924 года.