- •1. Закінчення Першої Світової Війни. Переговори в Бресті та наслідки
- •2. «14 Пунктів Вільсона».
- •3. Поразка Німеччини та держав Четверного союзу у війні. Комп'енське перемир'я.
- •5. Версальський мирний договір 1919 р. І його умови.
- •6. Мирні договори країн-переможниць з союзниками Німеччини у першій світовій війні.
- •7. Вашингтонська конференція 1912-1922 pp. Та її рішення.
- •8. Версальсько-вашингтонська система, її зміст, суперечності та історичні наслідки.
- •9. Початок листопадової революції в Німеччині. Загально-німецький з'їзд Рад і його рішення.
- •10. Завершення демократичної революції в Німеччині. Утворення Веймарської республіки та її Конституція.
- •11. Збройні виступи в Німеччині в першій половині 1919 р. Баварська Радянська республіка.
- •12. Німеччина в перші роки Веймарської республіки. Каппівський заколот.
- •13. Рурський конфлікт. План Дауеса. Локарнська конференція.
- •14. Генуезька та Лозанська конференції. Рапальський договір.
- •15. Зародження націонал-соціалізму в Німеччині: причини виникнення і соціальна база нсдап.
- •16. Ідеологія, політична програма та організаційна будова нсдап (1919-1923 pp.).
- •17. Пивний заколот - перша спроба приходу нацистів до влади у Німеччині.
- •18. Німеччина в роки світової економічної кризи. Поляризація політичних сил в країні.
- •19. Прихід нацистів до влади в Німеччині, причини перемоги і соціально-політична суть фашизму.
- •20. Перші кроки Гітлера при владі. Утвердження тоталітарної диктатури в країні.
- •22. Політичний портрет Адольфа Гітлера.
- •23. Підготовка Німеччини до другої світової війни. Порушення умов Версальського договору.
- •24. "Аншлюс" Австрії. Мюнхенська угода. Наростання загрози війни.
- •25. Зародження фашистського руху в Італії: причини виникнення, ідейні витоки, соціальна база та сутність фашизму.
- •26. Шляхи і методи досягнення фашистами влади в італії
- •27.Стосунки італійського фашизму з церквою. Латеранська угода
- •28.Авентинський блок і остаточне встановлення диктатури в Італї
- •31. Зовнішня політика фашистської Італії в 20-30-і рр.
- •32.Політичний портрет Беніто Мусоліні
- •33.Підсумки Першої Світової війни для сша. Внутрішня і зовнішня політика Вудро Вільсона
- •34. Політика Гардінга і Куліджа в сша (1921-1928)
- •35. Світова економічна криза 1929-1933рр. В сша. Президент Гувер.
- •36. «Новий курс» Рузвельта.
- •41.Зовнішня політика Рузвельта в 30-ті роки
- •42. Політичний портрет Рузвельта
- •43. Экономическое и политическое состояние Великобритании после первой мировой войны.
- •44. Парламентські вибори 1918р. В Англії. Ллойд Джордж і його політика.
- •45. Національна – визвольна війна в Ірландії 1919-1921 рр. Створення Ірландської республіки.
- •46. Первое лейбористское правительство Великобритании, его политика.
- •47. Правление консерваторов в Великобритании во второй половине 20-х годов. Страйк 1926г., его последствия.
- •48. Второе лейбористское правительство Великобритании, его политика.
- •49. Национальное правительство и его политика.
- •50. Внутреннее состояние и внешняя политика Великобритании перед второй мировой войной.
- •51. Політичний портрет Черчіля
- •52. Наслідки Першої світової війни для Франції. Окупація Рура та наслідки
- •53. «Національний блок» при владі. Окупація Рура і послаблення зовнішньополітичних позицій Франції в 1920-х роках.
- •54. Внутрішня і зовнішня політика уряду «лівого блоку» у Франція.
- •55. Створення «національного єднання» у Франції його склад та політика
- •56. Економічна криза у Франції
- •57. Зростання впливу та активізація ультраправих і фашистських сил у Франції.
- •58. Створення і перемога на парламентських виборах 1936р. Народного фронту Франції. Політика уряду Леона Блюма.
- •59.Проблеми укладення договорів колективної безпеки напередодні другої світової війни.
- •60. Радянсько-німецький пакт про ненапад. Військово-політичні наслідки радянсько-німецького зближення.
- •61.Походження Другої світової війни, її причини, характер та періодизація.
- •62. Початок другої світової війни. ”Дивна війна” на західному фронті.
- •64. Італійсько-німецька агресія в Північній Африці. Встановлення фашистського панування на Балканах.
- •65. «Битва за Англію»
- •66. Кінець «дивної війни» на заході. Розгром Франції та військово-політичні наслідки. (див. 62)
- •67. Напад Японії на Перл-Харбор і початок війни в Азіатсько-тихоокеанському регіоні 1941р.
- •68.Створення антигітлерівської коаліції в роки другої світової війни.
- •69.Німецький окупаційний режим в Європі , його характерні риси. Феномен колабораціонізму. Голокост.
- •70. Здійснення корінного перелому в ході Другої Світової війни. Московська і Тегеранська конференція 1943.
- •72. Конференція Бреттон-Вудсі. Кримська Ялтинська конференція.
- •73.Завершення розгрому держав фашистського блоку.
- •74.Постдамська конференція
- •75.Закінчення Другої світової війни. Уроки Другої світової війни.
58. Створення і перемога на парламентських виборах 1936р. Народного фронту Франції. Політика уряду Леона Блюма.
У 1936 р. Соціалісти і комуністи розробили спільну програму і, отримавши на виборах 330 з 612 місць у палаті депутатів парламенту, одержли право сформувати уряд. Очолив його соціаліст Леон Блюм. Комуністи прийняли рішення не входити в уряд, але обіцяли йому підтримку в парламенті. Першим завданням нового уряду стало улагодження трудового конфлікту. Влітку 1936 р. парламент Франції прийняв 133 закони, які в основному реалізували програму Народного фронту. Так, були заборонені фашистські ліги, прийнято закон про 40-годинний робочий тиждень, про двотижневу оплачувану відпустку, підвищувались пенсії, надавалася допомога по безробіттю. Для покращання становища селян уряд став закуповувати сільгосппродукцію за підвищеними цінами. Встановлювався контроль держави над Французьким банком і залізницями.
Після виконання програми Народного фронту постало питання про подальші шляхи розвитку Франції. Навколо нього розгорілися суперечки між учасниками Національного фронту.
Комуністи вважали за необхідне продовжувати реформу у бік запровадження соціалізму (різке збільшення податків на підприємців, встановлення жорсткого контролю над підприємствами й фінансами). Л.Блюм на це не погодився. Він прагнув спочатку закріпити попередні досягнення і в лютому 1937 р. оголосив про "перерву" в реформах.
Зростаючі державні витрати призвели до спаду виробництва. Щоб активізувати його і стимулювати експорт, уряд вдався до девальвації франка. Це робило французькі товари дешевшими на зовнішньому ринку, а відтак і більш конкурентоспроможними. У міжнародних справах Л.Блюм виступав ініціатором політики невтручання у внутрішні справи інших держав.
Економічні негаразди викликали у населення розчарування діями Народного фронту.
Економіка так і не вийшла на докризовий рівень. Це ще більше ускладнило відносини між партіями у НФ. У червні 1937 р. Л.Блюм подав у відставку; криза НФ стала очевидною. Наступник Блюма прем'єр К.Шотан бездіяв. У квітні 1938 р. посаду прем'єра зайняв лідер радикалів Даладьє.
Його уряд відразу скасував низку соціальних програм. Підписання мюнхенської угоди призвело до остаточного розпаду НФ. У жовтні 1938 р. з нього офіційно вийшли радикали. НФ був насамперед засобом боротьби проти фашизму. Одночасно НФ був спробою знайти вихід з кризи і депресії.
59.Проблеми укладення договорів колективної безпеки напередодні другої світової війни.
В соответствии с секретным дополнительным протоколом к Договору о ненападении от 23 августа 1939 г. Финляндия, Эстония, Латвия, восточные районы Польского государства, а также находившаяся в составе Румынии с 1918 г. Бессарабия признавались Германией входящими в сферу интересов Советского Союза. Взамен СССР обязывался уважать интересы Германии в западных землях Польши и Литвы, в состав которой предполагалось включить Виленскую область. 3 августа 1939 г. Риббентроп передал советскому представителю в Берлине желание германской стороны урегулировать германо-советские отношения, заявив при этом, что "от Балтийского моря до Черного нет проблемы, которой нельзя было бы разрешить к взаимному удовлетворению". Он также намекнул, что неплохо было бы достигнуть взаимопонимания с СССР относительно судьбы Польши. 12 августа Москва согласилась принять германского представителя для политических переговоров. 15 августа посол Шуленбург передал Молотову, что Риббентроп готов вылететь в Москву. Молотов в ответ сказал, что визит должен привести к договоренностям, а не к обмену мнениями. В числе таких договоренностей Молотов назвал пакт о ненападении, сдерживание Германией Японии, совместные гарантии прибалтийским странам. Вечером 23 августа Риббентроп был уже в Кремле. Обменявшись антибританскими любезностями, стороны тут же подписали пакт о ненападении и секретный протокол к нему. Для Европы советско-германский временный союз имел чрезвычайно важные последствия. В 1939-1941 годах Германия воевала в привилегированных условиях без всякого давления с востока. Это позволило Гитлеру не только расширить границы рейха в Восточной Европе, но и успешно завершить военные действия в западной части континента. Согласно секретному дополнительному протоколу Литва была отнесена к сфере интересов Советского Союза, взамен чего СССР согласился на переход в зону германских интересов Люблинского и части Варшавского воеводств, ранее туда не входивших. Советский Союз также изъявил готовность согласиться с исправлением в пользу Германии юго-западного участка линии тогдашней германо-литовской границы, после того "как только СССР примет специальные меры на литовской территории для защиты своих интересов". Одновременно Риббентроп и Молотов подписали от имени своих правительств совместное заявление, в котором ответственность за продолжение войны в Европе возлагалась на Великобританию и Францию, а СССР и Германия подтверждали интерес к взаимным консультациям в этой связи. Таким образом, союз между Москвой и Берлином был оформлен полномасштабным межгосударственным договором. Советский Союз включился в интенсивный экономический обмен с Германией, поставляя ей продовольствие и стратегические материалы - нефть, хлопок, хром, другие цветные металлы, платину и иное сырье, получая взамен антрацит, стальной прокат, машины, оборудование и готовые изделия.