4.6. Безеквівалентна лексика і фонові знання

Міжкультурна комунікація – це завжди процес пізнання інших мов і культур, що цікаво і корисно. Цей процес супроводжує відкриття абсолютно нових речей, які невідомі в рідній культурі. Так само і для іноземців дуже важко за допомогою їхніх мов пояснити, що таке борщ або суп з галушками, чому гарбуз від української дівчини – недобрий знак для кавалерів. Це вже царина так званої безеквівалентної лексики і фразеології та специфічної фонової інформації, знання якої допомагає пізнати інші культури.

Безеквівалентність мовних одиниць (лат. aequus - рівний + valens, valentis - такий, що має силу, значення) – відсутність в одній з мов повних семантичних відповідників слів та фразеологічних одиниць, які є в іншій мові.

Інакше кажучі, безеквіваленті слова (словосполучення) позначають специфічні для певної культури реалії. І реалії, і слова, що їх позначають є унікальними, єдиними у своєму роді, тому їх у принципі немає чим замінити. Про слова цієї групи написано багато; їх називають також екзотична лексика, або екзотизми, етнографізми, етнолексеми, фонові слова, країнознавча лексика та ін., що в цілому передає їх сутність.

Про безеквівалентність лексики будь-якої мови зазвичай говорять тільки по відношенню цієї мови до якої-небудь іншої або інших мов, де немає подібних лексичних відповідників. Те, що в одній мові є безеквівалентним відносно іншої мови, може існувати в третій мові. Наприклад, українські слова квас і кирилиця є безеквівалентними відносно англійської, французької та інших мов, але не відносно російської, білоруської, болгарської і деяких інших слов’янських мов.

Більша частина безеквівалентної лексики – це іменники, що позначають конкретні предмети. Тут можна виділити різні рубрики найменувань, що відносяться до позначень предметів матеріальної і духовної культури національних соціумів і т.д. Це можуть бути 1) найменування предметів домашнього ужитку: рос. волосяник – тюфяк из волоса; укр. солом’яник₁ – матрац, набитий соломою; скісок – сточена коса; шматок гостро відточеної коси, який використовують замість ножа, бритви i т.iн.; 2) назви одягу: рос. косоворотка – мужская рубашка со стоячим воротом, застегивающимся сбоку; сарафан – русская народная одежда в виде длинного свободного платья без рукавов; кафтан – русская мужская долгополая верхняя одежда; укр. кептар – у гуцулів – верхній хутряний одяг без рукавів; плахта₁ – жіночий одяг типу спідниця, зроблений із двох зшитих до половини полотнищ переважно вовняної картатої тканини; станик – верхня частина сукні від плечей до пояса; кісник – стрічка для вплітання в косу; 3) назви кулінарних виробів, напоїв: рос. бешамель – густой соус из яиц, молока, муки; ботвинья – холодное кушанье из кваса с отварной ботвой свеклы, луком, рыбой; щи – жидкое кушанье из рубленой капусты, а также из щавеля, шпината и т.п.; медовуха – хмельной напиток из меда; калач – пшеничный хлеб в виде замка с дужкой; укр. балабуха – невелика булочка; бануш – кулеша на сметані; бевка – рідка страва з борошна або кpyпiв, бовтанка; затірка – страва, зварена на воді або молоці з розтертого в дрібні кульки борошна з водою; перепічка – поколотий ножем корж, що робиться iз кислого хлібного тicтa i печеться на сковороді, намащеній маслом або салом; галушка – різаний або рваний шматок пpicнoгo тicтa, зварений на воді або на молоці; рябко – каша з пшона й розтертого в дрібні кульки борошна; 5) назви ділянок земної поверхні: рос. косяк₂ – косой участок, клин земли; укр. моква₂ –низина, залита водою; полонина – безліса ділянка верхнього поясу Українських Карпат, яка використовується для пасовиська та сінокосу; 6) назви будівель та їх частин: рос. изба, терем, полотенце – резное украшение продолговатой формы у деревянной избы; укр. хата, стріха, запічок₁ – місце на печі або за піччю; 7) назви музичних інструментів: рос. балалайка, гусли, укр. бандура, трембіта – гуцульський народний духовий музичний інструмент у вигляді довгої дерев’яної труби без вентилів і клапанів; 8) найменування історичних реалій, які, своєю чергою, діляться на позначення а) одягу: рос. архалук – в старину: род короткого кафтана; укр. жупан₁ – старовиний верхній чоловічий одяг, оздобнений хутром та позументом, що був поширений серед заможного козацтва та польської шляхти; кибалка – старовинний жіночий головний убір, що має форму півмісяця; б) осіб: рос. холоп₁ – в древней Руси: лицо, находившееся в зависимости по форме, близкой к рабству // подданный государя, находившийся от него в полной зависимости, беспрекословно повинующийся ему; боярин – высшее (вначале жалованное, а позднее наследственное) звание в Московской Руси, а также лицо, носившее это звание; опричник – служилый дворянин, состоявший в рядах опричнины; укр. посполитий_іст. – на Україні до народно-визвольної війни 1648–1654 p.p. та в перші роки після неї – належний до міщан або до селянства, згодом, у другій половині ХVІІ–ХVІІІ ст. – належний до селян; гетьман₁ – в ХVІ ст. – виборний ватажок козацького війська Запорізької Січі, з ХVІІ ст. до 1764 p. – начальник козацького війська та верховний правитель України; війт – керівник місцевого (міського чи сільського) управління або самоврядування в середньовічній Німеччині, Литовському князівстві, Польщі та на Україні (в ХV – ХVІІ ст.), // у Західній Україні (до 1939 р.) ... – голова волосної управи // заст. сільський староста; в) зброї : рос. пищаль – старинная пушка или тяжелое ружье, заряжаемые со ствола; бердыш – старинное холодное оружие – боевой топор с лезвием в виде вытянутого полумесяца, насаженный на длинное древко; укр. карабеля_заст. – крива шабля; гаківниця – довга і важка рушниця; г) одиниць міри, грошей: рос. сороковка_устар. – русская мера жидкостей, равная 1/40 ведра (0,31 л) // бутылка такой вместимости для разлива водки; пятерик – старая русская мера или предмет, содержащие пять каких-нибудь единиц, например, пачка в пять стеариновых свечей весом в один фунт; аршин – русская мера длины, равная 0,71 м; укр. клітка_4 заст. – народна міра землі приблизно від 4 до 10 гектарів (залежно від місцевості); копа₂ – одиниця лічби, що дорівнює 60 (снопів, яєць і т.ін.); крючок_заст. – міра горілки – приблизно 0,325 літра; мажа₁ – міра ваги або об’єму, що дорівнює місткості одного чумацького возу та багато інших.

Як бачимо, безеквівалентні назви відкривають ніби інший світ національних реалій навіть у межах таких близьких культур, як українська і російська. За багатьма такими назвами – певна історія, національні звичаї, обряди, особливості побуту, життя в цілому, словом – специфіка інших культур. Знання, які закарбовані у слова-реаліях або інших мовних одиницях (фразеологізмах, приказках і т.д.), у лінгвокультурології та країнознавстві називають фоновими знаннями.

Фонові знання – це додаткова культурно-історична, національно-етнічна та інша інформація, яка допомагає поясненню назв культурних реалій.

Так, треба бути «трішки англійцем», щоб правильно зрозуміти речення The Prime-Minister spoke a few words from a window in Num­ber 10, оскільки це не що інше, як адреса по вулиці Даунінг-стріт у Лондоні, де розташована резиденція прем’єр-міністра Великобританії. Так само українцям добре відомо, що таке Банківська вулиця у Києві, американцям – Уолл-стріт (Wall Street) у Нью-Йорку і т.д.

Слово гарбуз легко перекладається різними мовами і має термінологічну латинську паралель: Cucurbita pego. Але ж тільки додаткові знання про українську народну особливість відмовляти хлопцеві в одруженні за допомогою цієї рослини пояснюють справжній смисл таких виразів, як піднести гарбуза, дістати гарбуза, піти з гарбузом, залишитися з гарбузом, наділяти гарбузом, годувати гарбузами, тобто «відмовляти тому, хто сватається»; скуштувати гарбузової каші – «отримати відмову», навіть пахне гарбузом – «передбачається відмова». З іншого боку, англ. pumpkin асоціюється з осінньою порою та святом Хелоувін (Hallowing), коли з гарбуза треба робити декоративні опудала.

Цікава фонова інформація пов’язана із виникненням словосполучення soap opera, яке було запозичене з англійської (американський варіант) іншими мовами шляхом прямого перекладу – мильна опера. Цим словосполученням позначається мелодраматичний телесеріал, до чого вже звикли і наші телеглядачі. Слово opera тут є синонімом поняття довготривалості, а подекуди і нудності, що в цілому підходить для нескінченних телесеріалів. А от із «милом» не все так просто. Слово soap (мильна) з’явилось тут тому, що першими спонсорами подібних серіалів в Америці були саме фірми-виробники мила. Ця історія забулася, а назва лишилася і живе своїм життям.

Фонові знання слугують відправною точкою розуміння причин переосмислення слова, яке набуває додаткового смислового нашарування в певній культурі. Це стосується й власних назв, які є відомими для соціума: Карл Маркс – бородатий; Дядя Стёпа (головний персонаж однойменної поеми С. Михалкова) – висока на зріст людина; Mickey Mouse (мишеня – головний персонаж ряду анімаційних фільмів В. Діснея) – несерйозний; постійно веселий.

Ми вже не раз наводили приклади розбіжностей Британського та Американського варіантів англійської мови, про що красномовно сказав Оскар Вальд: «В англійців усе так само, як і у американців, за винятком мови». Наприклад, одне й те саме словосполучення green card (зелена картка) в Америці позначає реєстраційну картку (колись вона була дійсно зеленого кольору), яка дає право іноземцю жити і працювати в США, тоді як у Британії green card – це документ на страхування авто перед виїздом за кордон.

Загальновідомим є факт диференціації двох типів футболу: американського та європейського, що також пов’язане з національно-історичними подіями, які вже забулися. Сама гра футбол (англ. football від foot ‘нога’ + ball ‘м’яч’ ) зявилася в Англії у ХУ ст., де замість м’яча спочатку використовували кульки (пузирі) тварин. У ХІХ ст. футбол завозять до Америки, де правила гри поступово змінюються, внаслідок чого виникає вид спорту, відомий як «американський футбол», де він продовжує називатися футболом (football), а для європейського футболу американці вигадують нове слово soccer (від (as)sociation football). Треба зізнатися, що навіть перебуваючи в США, не відразу звикаєш до того, що «нашим» словом футбол, яке звучить так само, у них називається зовсім інша гра.

Без спеціальних фонових знань не зрозуміла більшість анекдотів країни, правильне тлумачення яких, очевидно, є найвищим індикатором повноцінного «входження в іншу культуру». Проте, це вже окрема тема для обговорення.

У зв’язку з безеквівалентною лексикою завжди постає питання адекватної передачі таких слів іншими мовами. Найбільш поширений спосіб – це транскрипція, тобто «фотографічне» відображення безеквівалентного слова засобами іншої мови: укр. кокошник – рос. кокошник, укр. косоворотка – рос. косоворотка; укр. трембіта – рос. трембита, укр. полонина – рос. полонина.

Завдяки такому способу передачі без еквівалентної лексики мови взаємозбагачуються, оживають переклади художніх творів тощо, оскільки такі слова відтворюють національний колорит у художніх текстах. Пор.: «Над хатами вляглися останні парубочі пісні» (М. Стельмах, «Над Черемошем») – «Над хатами отзвучали последние молодежные песни»; пор. також фрагмент з роману О. Гончара «Тронка», де збережена українська лексика чабанів у російському перекладі: «Отец стоит, опираясь на свою черлыгу с медным, украшенным резьбой набалдашником – брейцарой ... – не забыл, – ставит он перед сыном свою черлыгу, наконечник которой хранит изображение с детства знакомой сыну кудлатой чабанской овчарки. – Из каких частей состоит черлыга, ну? – Брак, барнака, брейцара и держак, – четко отвечает сын, и этим ему уже обеспечена симпатия старика на все время отпуска».

Класичним прикладом пояснення слів-реалій іншої мови «подібними» реаліями власної культури слугує оповідання Л.М. Толстого «Козаки» (рос. «Казаки»), де описується побут донських козаків очима росіянина: «Оленин надевал … разлюченную обувь, называемую поршнями…»; «… взяв чапуру (деревянную чашку, вмещавшую в себя стаканов восемь), налил вина и выпил почти всю»; «Красивая голова Марьяны, повязанная красным платком (называемым сорочкой) …» и т.д.

Проте ніякий переклад або пояснення не може повністю замінити слово-реалію іншої мови. Тому, коли англійською йдеться про українські або російські пироги, пиріжки тощо, то краще вживати саме ці слова в англійській транслітерації, а не англ. рie, що має власну «кулінарну» специфіку. Саме тому українські борщ і вареники, так само, як і російські блины та пельмени приблизно так само вимовляються у різних куточках світу. Як це не дивно виглядає, популярний наприкінці ХХ століття горбачовський семантичний неологізм «перестройка» прижився в сучасній англійській мові і навіть став уживатись як дієслово. Фразу You have to perestroika / Вам потрібно перебудуватися або щось подібне до цього можна зустріти в сучасному американському варіанті англійської мови.

Ідеальним способом передачі слів-реалій засобами інших мов були і залишаються різні види калькування: англ.: skyscraper – рос. небоскреб – укр. хмарочос – болг. небостъргач – нім. Wolkenkratzer, фр. gratte-ciel або просто транслітерація (кеб, міксер, самбо, люля-кебаб, манти, лаваш і т.ін.).

Звичайно ж , в усьому має бути міра, тобто відчуття здорового глузду і мовної гармонії, якої інколи бракує в особливості «білінгвам», що звикли до суржику, який є розповсюдженим явищем не тільки в Україні, але і в закордонних діаспорах тощо. Типова розмова наших емігрантів в Америці виглядає приблизно так:

- Марія, коли ви їдете на вакації?

- Ой, не можу сказати. Кару ще ремонтують, я ніяк не зроблю епоінтмент до лоєра, щоб закінчити зі своїм ретайерментом. Дуже забіжжена останнім часом. Ніколи гарбідж з гаража винести…

Хто хоч раз бував в оточенні нашої діаспори за кордоном, підтвердить, що багато хто так приблизно і говорить там між собою. Тож, безеквівалентність може бути і хибною, що треба мати на увазі.

Ми тільки частково розглянули тему безеквівалентності та спеціальних фонових знань, що з нею пов’язані. При необхідності про це зараз можна дізнатися значно більше із спеціальних досліджень, ресурсів інтернету і т.д. Найголовніше – це прагнення здобути якомога більше цікавої інформації про інші культури завдяки розглянутим явищам і, очевидно, більш уважно ставитися до рідної мови, культури, берегти і плекати те, що становить національну своєрідність.