3.5. Ціннісні картини світу

Оцінка є складником людського пізнання і людської натури в цілому. У нашому баченні будь-яких предметів закладене оцінне їх сприйняття: це добре, а це погане, це мені підходить, а це ні, це подобається, а це навпаки. На рівні колективного свідомого, коли йдеться про соціальні норми життя, стосунки між людьми, предмети, ідеологію, політику, роботу і відпочинок – про все, чим наповнене життя людини, так само все має відповідну шкалу цінностей. Набори цінностей для кожної культури, субкультури, покоління, часу є різними, а в чомусь спільними та універсальними, що нас усіх зближує і роз’єднує одночасно.

Цінність вважається найвищим орієнтиром носія культури, тому цю категорію (англ. value) неодмінно включають до усіх існуючих теорій міжкультурної комунікації. Лінвгокультурологи пропонують окремо виділяти поняття ціннісної картини світу. Зокрема, російський мовознавець В.І. Карасик ціннісну картину світу визначає як частину мовної картини, що «моделюється у вигляді взаємопов’язаних оцінних суджень, які співвідносяться з юридичними, релігійними, моральними тощо кодексами певної лінгвокультури, наприклад, ставлення до старших та молодших, дітей, жінок та чоловіків, тварин, власності, здоров’я та хвороб, простору та часу тощо».

Якщо вже виділяти ціннісну картину світу як самостійну систему координат національної культури, то варто вважати її частиною не лише мовної, а і концептуальної картини світу, а усе разом – складниками концептосфери нації.

Ціннісна (аксіологічна) картина світу - сукупність найважливіших для нації і особистості оцінних суджень, що співвідносяться правовими, релігійними, моральними кодексами, загальноприйнятими судженнями і уявленнями певної соціокультурної спільноти.

Ціннісна картина світу визначається сукупністю суттєвих для певної культури ціннісних домінант, які відбивають загальнолюдські цінності та визначають межі національних культур. Способами вираження ціннісних домінант слугують мовні та концептуальні утворення, усі прояви культури та колективної психології народів, включаючи, звичайно, усі види соціальної комунікації.

Непростим є питання про співвідношення національних цінностей і стереотипів. Ці поняття, звичайно ж, перетинаються, накладаються і не мають чітких меж. Проте ціннісні домінанти – це система життєвих орієнтирів, якої дотримуються самі представники певної культури. І тут йдеться про позитивні ключові цінності для народу. Стереотипи – це будь-які типові уявлення про національні спільноти та їх звички, які у більшості своїй характеризують не власні, а «чужі» народи з позицій «своїх» національно-культурних уявлень.

Ціннісні орієнтири закріплюються в так званих ціннісних, або ключових концептах (англ. key concepts), які формують неповторність концептосфер націй. Їх вивчають, порівнюють, знаходять пояснення того, чому саме такі концепти стали ключовими для певної національної культури.

У зв’язку з надзвичайним поширенням англійської мови у світі на сьогодні найбільш детально описані британська і американська національні культури та, відповідно, їхні мовні і концептуальні картини світу. Не будемо робити виняток і зупинимося спочатку на ключових концептах цих країн, які мимоволі часто слугують певним еталоном зіставлення (лат. tertium comparationis), а потім розглянемо, які цінності домінують у деяких інших національних культурах.