4. Класифікація суб’єктів господарських правовідносин.

Суб'єкти правовідносин — це індивідуальні чи колективні суб'єкти права, які використовують свою правосуб'єктність у конкретних правовідносинах, виступаючи реалізаторами суб'єктивних юридичних прав і обов'язків, повноважень і юридичної відповідальності.

Види суб'єктів правовідносин:

1. Індивідуальні суб'єкти (фізичні особи):

• громадяни, тобто індивіди, що мають громадянство даної країни;

• іноземні громадяни;

• особи без громадянства (апатриди);

• особи з подвійним громадянством (біпатриди);

1. Колективні суб'єкти (юридичні особи):

• державні органи, організації, установи, підприємства;

• органи місцевого самоврядування;

• комерційні організації (акціонерні товариства, приватні фірми тощо — вітчизняні, іноземні, міжнародні);

• громадські об'єднання (партії, профспілкові організації тощо);

• релігійні організації;

1. Держава та її структурні одиниці:

• держава;

• державні утворення (суб'єкти федерації — штати, землі, автономії; в Україні — Автономна Республіка Крим);

• адміністративно-територіальні одиниці (область, місто, селище та ін.);

4.   Соціальні спільноти :

• народ;

• нація;

• етнічні групи;

• громадяни виборчого округу тощо.

5. Методи господарського права.

• метод автономних рішень суб'єктів господарських відносин. Він ґрунтується на тому, що суб'єкти господарювання мають право з власної ініціативи приймати будь-які рішення, які не суперечать законодавству України:

а) планують свою господарську діяльність;

б) в межах законодавства вільно обирають предмети господарських договорів і визначають зобов'язання в них, інші умови господарських взаємовідносин.

• метод владних приписів (вимог законів і вказівок компетентних органів, обов'язкових для суб'єктів господарських відносин). Згідно з ним діяльність (поведінка) суб'єктів господарювання підпорядковується обов'язковим моделям правовідносин, визначеним законодавством. Це, зокрема, обов'язковість дотримання заборон закону щодо здійснення господарської діяльності (ліцензії, квоти, спеціальні режими тощо), обов'язок визначених у законодавстві суб'єктів господарювання укладати з державою державні контракти тощо.

• метод рекомендацій. Держава регулює поведінку суб'єктів господарських відносин шляхом рекомендованих моделей відповідних правовідносин. Наприклад, примірні форми договорів щодо окремих видів відносин, методичні рекомендації стосовно окремих видів діяльності у сфері господарювання — це приклади застосування державою зазначеного методу.

6. Поняття, ознаки та особливості господарського законодавства.

Господарське законодавство - це сукупність нормативно-правових актів і правових норм, які регулюють відносини щодо безпосереднього здійснення господарської діяльності та управління (в тому числі організації) такою діяльністю.

Ознаки та особливості:

• Значна розгалуженість і присут­ність великої кількості норма­тивних актів;

• Перевага в господарському зако­нодавстві комплексних норма­тивних актів, що містять норми різних галузей права (господар­ського, цивільного, фінансового, трудового тощо);

• Кодифікованість господарсь­кого законодавства;

• Наявність в господарському за­конодавстві значної кількості нормативних актів обмеженої сфери дії - відомчих, регіональ­них, локальних - у конкретній господарській організації.