56. Підстави порушення провадження у справах про банкрутство.

Чинне законодавство України передбачає дві підстави для порушення справи про банкрутство боржника:

• за заявою кредиторів

• на підставі заяви боржника.

При цьому справа про банкрутство порушується господарським судом при наявності наступних умов:

1. якщо вимоги кредитора (кредиторів) до боржника за грошовими зобов'язаннями (в т.ч. по виплаті заробітної плати, сплаті податків та зборів (обов'язкових платежів) сукупно складають не менш трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати;

2. якщо вимоги не були задоволені боржником протягом трьох місяців з дня встановленого для їх погашення строку;

3. якщо вимоги є безспірними.

57. Стадії провадження у справах про банкрутство.

58. Розпорядження майном боржника як судова процедура у справі про банкрутство.

Розпорядження майном боржника – система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника, а також проведення аналізу його фінансового становища.

Поняття розпорядження майном боржника як назва судової процедури не збігається з його юридичним значенням, тому що зміст цієї процедури не передбачає правової можливості розпорядженням майновими активами боржника. Закон забороняє розпоряднику майна боржника втручатися в оперативну діяльність боржника та в діяльність його органів управління. Повноваження органів управління боржника не припиняються.

Забезпечення збереження майнових активів боржника для подальшого їх розподілення між кредиторами з метою задоволення їх грошових вимог.

Одним з головних завдань розпорядження майном боржника як судової процедури є створення сприятливих умов для застосування інших судових процедур.

В процесі застосування процедури розпорядження майном боржника :

1. Господарським судом призначається розпорядник майна боржника. За клопотанням розпорядника майна господарський суд може заборонити укладати без згоди арбітражного керуючого угоди, а також зобов’язати боржника передати цінні папери, валютні цінності, інше майно для збереження майна, про що виноситься ухвала;

2. Вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів;

3. Розглядаються заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли до господарського суду у зв’язку з порушенням справи про банкрутство. Створюється реєстр кредиторів. Формуються представницькі органи кредиторів(збори і комітет кредиторів);

4. Здійснюється аналіз фінансової, господарської та інвестиційної діяльності боржника, його становище на товарних ринках;

5. Суттєво обмежується права органів управління боржника.

59. Мирова угода як судова процедура у справі про банкрутство.

Мирова угода – домовленість між боржником та кредитором про відстрочку або розстрочку платежів, або припинення зобов’язання за домовленість сторін (прощенням боргу).

Домовленість сторін набуває чинності з моменту винесення ухвали господарським судом, яка затверджує домовленість.

Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження справи про банкрутство. Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймає комітет кредиторів простою більшістю голосів, але воно буде вважатися прийнятим лише за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою висловили письмову згоду на укладення мирової угоди. Підписує мирову угоду голова комітету кредиторів. Від імені боржника може діяти керівник боржника або арбітражний керуючий.

Обов’язкові умови мирової угоди: розмір, порядок, строки виконання зобов’язань боржником, відстрочка або розстрочка, а також прощення боргів боржника повністю або в частині.

Мирова угода укладається в письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Мирова угода набирає чинності з дня ухвалення господарським судом і є обов’язковою для боржника, кредиторів, вимоги яких забезпеченні заставою, кредиторів другої та наступних черг. Одностороння відмова від мирової угоди не допускається.

Мирова угода має містити положення про розміри ,порядок і строки виконання зобов’язань боржника;відстрочку або розстрочку прощення або прощення боргу и їх частини. Крім цього мирова угода може містити положення про розміри, порядок і строки виконання зобов’язань боржника третім особам.

Господарський суд може відмовити в затверджені мирової угоди у разі порушення порядку укладення мирової угоди відповідно до Закону або якщо умови мирової угоди суперечать законодавству.

За заявою будь-кого із конкурсних кредиторів мирова угода може бути визнана господарським судом недійсною, якщо існують підстави для визнання угоди недійсною. Визнання мирової угоди недійсною є підставою для поновлення провадження у справі про банкрутство, про що виноситься ухвала яка може бути оскаржена.

У разі винесення господарським судом ухвали про відмову у затвердженні мирової угоди вона вважається неукладеною.