Лабораторна робота № 1. Добування амоніаку. Вивчення його влативостей. Солі амонію.

МЕТА : засвоїти лабораторний спосіб отримання аміаку та вивчити властивості сполук азоту та фосфору.

В ході виконання роботи студенти повинні :

а) знати електронну та просторову будову молекули аміаку і пов’язані з цим йоговластивості;

б) вміти складати рівняння реакцій, властивих аміаку та фосфору, у молекулярній та іонній формах для реакцій іонного обміну, вміти складати електронний баланс для окисно-відновних реакцій, визначати окисник та відновник.

ПРИЛАДИ ТА РЕАКТИВИ : штатив з затискачем та кільцем, штатив з пробірками, електроштатив, ступка з товкачиком, фарфорова чашка, склянка, прилад для отримання аміаку, червоний лакмусовий папір, хлорид амонію, гашене вапно, розчин гідроксиду натрію, хлориду та сульфату амонію, соляної кислоти , хлориду барію, фенолфталеїну, скляна паличка, піпетка.

ЗАВДАННЯ:

1. Отримання аміаку лабораторним способом.

2. Вивчення основних властивостей розчину аміаку.

3. Проведення реакції нейтралізації гідроксиду амонію.

ПОПЕРЕДНІ ВКАЗІВКИ:

За звичайних умов аміак – безбарвний газ із специфічним запахом, добре розчиняється у воді (водний розчин аміаку називають нашатирним спиртом). Водний розчин аміаку – це слабка основа (NH₄OH) , яка дисоціює на іони лише частково. Гідроксид амонію (NH₄OH) легко розкладається на воду й аміак, добре взаємодіє з кислотами, солі амонію легко розкладаються при нагріванні.

ХІД ВИКОНАННЯ РОБОТИ :

Завдання 1. Отримання аміаку лабораторним способом.

Зібрати прилад як показано на малюнку (с.74 Химия, Астахов А.И., Касьяненко А.И.). Склянку на 100мл наповнити водою. Додати 2-3 краплі розчину фенолфталеїну. Насипати в ступку ¼ чайної ложки хлориду амонію. Понюхати. Всипати вапно, також понюхати. У фарфоровій ступці перетерти гашене вапно та хлорид амонію. Звернути увагу на запах, що виникає. Всипати отриману суміш у пробірку, закрити пробкою з газовідвідною трубкою. Газовідвідну трубку занурити в склянку з водою. Обережно нагріти пробірку з сумішшю. Спостерігати, що відбувається.

Завдання 2. Вивчення основних властивостей розчину аміаку.

На присутність якого іону вказує зміна забарвлення? До якого класу речовин потрібно віднести розчин аміаку у воді? Забарвлені фенолфталеїном декілька крапель розчину відлити у пробірку. Кип’ятити до тих пір, доки розчин не стане безбарвним. Визначити реакцію рідини червоним лакмусовим папірцем. Чи змінився колір паперу? Поясніть це явище.

Завдання 3. Проведення реакції нейтралізації гідроксиду амонію.

а) налити у фарфорову чашку 5 крапель розчину аміаку і до нього по краплях додати розведену (соляну) кислоту. Реакцію рідини перевірити: перенести краплю рідини скляною паличкою на лакмусовий папірець.

б) налити в пробірку 5-6 крапель отриманого в завданні 3а) розчину хлориду амонію, додати таку ж кількість розчину гідроксиду натрію і нагріти до кипіння. В пару, що виділяється, внести червоний лакмусовий папірець змочений водою. Записати та пояснити спостереження

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ :

1. Мета лабораторної роботи.

2. Яким способом можна отримати аміак?

3. В лабораторії гази часто осушують шляхом пропускання їх через концентровану сірчану кислоту. Чому цей засіб не застосовується для осушення аміаку?

4. Визначте ступінь окислення в наступних сполуках азоту: NH₃ , NO₂ , НNO₃ , NH₄OH .

5. Чим зумовлена висока розчинність аміаку у воді?

6. Як називається розчин аміаку у воді?

7. До якого класу відноситься нашатирний спирт? Як це довести? Який процес при цьому проходить?

8. Які загальні фізичні властивості мають солі амонію?

9. Що відбувається із солями амонію при нагріванні?

10. Чи можна газоподібний аміак та його розчин зберігати у відкритому посуді?

11. Що таке зворотна реакція? Вкажіть цю реакцію в лабораторній роботі.

МАТЕРІАЛИ ДО ЗВІТУ:

1. Оформити титульний лист.

2. Записати спостереження

3.Написати рівняння реакції:

а) до завдання 1: яка відбувається при нагріванні суміші хлориду амонію та гашеного вапна;

б) до завдання 2: електричної дисоціації гідроксиду амонію;

в) до завдання 3: - нейтралізації гідроксиду амонію соляною кислотою;

- взаємодії солі амонію з гідроксидом натрію.

4. Зробити висновки.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Романова Н.В. Загальна та неорганічна хімія – К.; Ірпінь: „Перун”, 1998. с.255-258.

2. Буринська Н.М., Величко Л.П. Хімія, 10кл. – К.; Ірпінь: „Перун”, 2000. с.47-55.

3. Астахов А.И.. Касьяненко А.И. Химия – К.: ВШ, 1988. с.73-78.