- •1. Українська література хх ст
- •2. Іван Франко Южнорусская литература (это все что я нашла, что мог франко говорить об литературе , если что, если вы видели еще что-то, скажите)
- •4. Офіційні документи українізації
- •5. Перші літературні осередки на Україні ті особливості їх розвитку.
- •6. Масові літературні організації на Україні, їх основна практична діяльність.
- •Вапліте
- •7. Розвиток українського футуризму та його літературні організації.
- •8. Укр.Символізм. Вплив франц.Символ.
- •9. Роль Хвильового у розвитку літературного життя на Україні в 30 рр.
- •10. Зарубіжні осередки укр.. Громадсько-п оліт.Життя.
- •11. Олександр Олесь. Життєвий шлях
- •12. Олександр Олесь. Тематика та худ засоби першої збірки…
- •17. Винниченко. «Федько-Халамитник»
- •18. Валер*ян Підмогильний. Життєвий, творчий шлях.
- •19. Підмогильний. «Місто».Характ.Образів.
- •20. Оповідання Підмогильного Аналіз «Проблема хліба»
- •21. Г. Косинка. Особливості новелістики (теми,проблеми)
- •22. М. Куліш. П’єса «97»: сюжет, композиція, конфлікт
- •23. М. Куліш. П’єса «97»: образна характеристика твору
- •24. У.Самчук. Роман «Марія»: сюжет і композиція
- •25. У.Самчук. Роман «Марія». Характеристика образів
- •26. "Чотири шаблі"
- •29. Олесь Гончар: особливості творчості
- •30. Олесь Гончар. Твір «Прапороносці»
- •31. Поетична спадщина Олени Теліги
- •32. Твір о.Теліги «вечірня пісня» проаналізувати
- •34. Україна! Як багато почуття вкладено в це слово, як вона гарна, велична. А чого тільки не винесла вона на своїх плечах!
- •37. І. Драч «Смерть Шевченка»: композиція
- •38. І. Драч: художні особливості твору «Балада золотої Цибулини»
- •39. Особливості поетичної спадщини і. Драча
- •40. Г. Тютюнник: художні особливості твору «Климко»
- •41. Г. Тютюнник: проблематика оповідань.
- •42. Л. Костенко: загальна характеристика творчості.
- •43. Л. Костенко: проблематика і жанрові особливості роману «Маруся Чурай».
- •44. Л. Костенко: система образів «Маруся Чурай».
- •46. Григорій Косинка: проаналізувати новелу «На золотих богів»
- •47. Г.Косинка: проаналізувати новелу «Мати» (думка м.Рильського про цю новелу)
- •48. Микола Хвильовий: загальна характеристика творчості. Проаналізувати новелу «Мати» (порівняти з тарасом Бульбою)
- •49. Проаналізувати новелу м.Хвильового «Кіт у чоботях»
- •50. Оксана Забужко: проблематика творчості. Проаналізувати твір «Калинова сопілка»
47. Г.Косинка: проаналізувати новелу «Мати» (думка м.Рильського про цю новелу)
Дуже важливою в творчому доробку Григорія Косинки є новела «Мати», яку М. Рильський називав однією з найглибших речей письменника.
Образ матері зустрічається в багатьох творах Косинки, але новела «Мати» в цьому плані особлива. В ній образ матері є не лише центральним, довкола якого відбуваються всі події. Тут цей образ сприймається двояко: як реальна мати, хоч існує лише в думках, переживаннях, спогадах, видивах сина, і як наскрізний образ-символ материнства — основи всього життя на землі, уособлення вічного спокою, стабільності, захисту душі й тіла. Косинка сміливо і впевнено перекреслив домінуючі в мистецтві тодішні стереотипи, накинуті панівною ідеологією: надавати перевагу суспільному, класовому перед особистим, власним. Більшовицька мораль вимагала захищати інтереси класу, а не родини: стріляти в кохану, матір, брата, якщо вони були з ворожого табору, залишати вдома хвору дитину, якщо того потребувало виконання виробничого плану. І те розцінювалося як подвиг, найправильніший вибір. Головний герой Косинки діє зовсім по-іншому. Його поведінка є природною, закономірною, власне, нормальною, а не сконструйованою автором задля втілення певної ідеї. Дія відбувається в короткому часі — вечір, ніч, ранок. Усе в однотонній, густій, темній фарбі, що відповідає основному гнітючому настрою. У бідній селянській родині помирає хвора мати, найстарший син лаштується привезти із Зеленогаївки лікаря, хоч надій на порятунок мало. Все ускладнюється тим, що довкола йдуть бої між білополяками, гайдамаками, червоноармійцями. В цю криваву фантасмагорію потрапляє Андрій. Усе в природі ніби передчуває неминучість фатального кінця: смерті матері. По дорозі Андрій зустрічається з поляками, які примушують його.возити на позицію снаряди. Він мимоволі стає учасником подій у польському війську, але те його не обходить: «Плювати мені, що б'ється в гарячці армія, у мене дома так само б'ється мати». Такий моральний вибір сина. Образ матері заступає йому весь світ, наче існують „інше двоє: син і мати. Перед очима постійно стоїть її «розірвана з гарячки на грудях сорочка», «великі очі, як обвалені копитом ямки на лузі з водою». Вона немовби вже свята — десь глибоко в душі, в уяві. Щоб не порушити ту недоторканну святість, Андрій зізнається полякам про мету своїх мандрів на полі бою: «Хіба можна було сказати цій потайній собаці про смерть моєї матері?» Усіх довкола він сприймає як ворогів матері (ворогів усього святого й світлого), і вирішує помститися — вбити «хоч одного з армії, що носить житній колір шинелі». Звернімо увагу: вбити не ідеологічного противника, а ворога, який заважає порятувати маму. Вже вертаючись додому без лікаря, в немилосердній люті він так і зробить, і від того стане «п'яний якоюсь великою радістю перемоги». Андрій розуміє: з поразкою білополяків він зможе швидше вернутися до матері. А коли вже буде вдома і довідається про смерть матері, бажання помсти знову заполонить його. Він захоче вбити пораненого польського графа як уособлення тих темних сил, які призвели до родинної біди. Яскравим психологічним мовностилістичним засобом у новелі є епітети, метафори, порівняння, персоніфікація, нагромадження дієслів. Епітети використано у описі зовнішності матері, яка символізує материнство, уособлює вічний спокій і стабільність; для характеристики поляків (їх шинелі мають житній колір), внутрішній стан Андрія передано персоніфікованою метафорою («…за селом стугонить під копитами земля»). Пейзажний живопис і психологічний аналіз тісно пов’язані між собою і сприяють глибокому розкриттю образу одного з головних героїв, моральний ідеал якого — у складному, суперечливому світі зберегти родину.
Важливу роль у новелі відіграє внутрішній монолог, який автор будує за допомогою риторичних запитань, окликів, що бентежать душу читача: «Хіба можна було сказати цій потайній собаці про смерть моєї матері? Хіба можна?», «чому моя мати так зціпила щільно губи, як і мертвий солдат?». Одним з психологічних засобів є діалог. Він рухає сюжет новели, наближає бойові дії, які є тлом для найголовнішого для Андрія — тривоги за життя матері, до розуміння головної ідеї новели. Використовуючи прості синтаксичні структури, автор досягає лаконічності розповіді. Майстерність Г. Косинки полягає в тому, що він на прикладі однієї родини розповів про трагічне життя українського селянства й дійшов висновку: тривалі душевні надломи знаходять свій вияв у винятково напружених подіях.