59. Особливості розвитку регіональних ринків робочої сили за умов глобалізації

особливість регіонального ринку робочої сили полягає в тому, що він формується на основі зв’язків з використання робочої сили в рамках окремої території. На його рівні робиться первинна спроба збалансувати попит і пропозицію робочої сили. На території регіону концентруються робочі місця та працездатне населення, які розташовуються просторово за допомогою зв’язків з використання робочої сили в межах території з урахуванням особливостей регіонального розвитку. Отже, регіональний ринок робочої сили являє собою відносно замкнену функціонально-територіальну систему, що складається з центру та прилеглої до нього зони, з’єднаних між собою зв’язками з використання робочої сили регіону Кон’юнктура регіональних ринків робочої сили формується на певній території під динамічною дією сукупності факторів і умов, що впливають на процеси використання робочої сили, і характеризується узгодженими в просторі й часі обсягами і структурою попиту на робочу силу з боку господарських суб’єктів різних форм власності та відповідної пропозиції трудоактивного населення в працездатному віці. Головною умовою становлення кон’юнктури будь-якого ринку взагалі та кон’юнктури регіонального ринку робочої сили зокрема є всебічний вплив на неї різноманітних природно-географічних, демографічних, соціальних, економічних та політичних чинників і умов. Вони не лише постійно змінюють ситуацію, а й під впливом внутрішніх або зовнішніх чинників самі перебувають у постійному динамічному русі. Сучасному етапові господарювання притаманні такі фактори (що формують попит та пропозицію на ринку робочої сили), як структурні зміни в економіці країни та викликаний ними перерозподіл робочої сили, зміна форм власності, посилення диспропорцій між соціальною сферою розвитку та демографічною, зміна мотиваційних основ трудової поведінки населення, яке працює.Ринок робочої сили є складовою частиною цілісної ринкової системи, що формує структуру суспільного виробництва. Тому на формування кон’юнктури ринку праці крім внутрішніх чинників, що характеризують певне співвідношення між попитом на робочу силу та її пропозицією, мають вплив кон’юнктури споріднених з ринком робочої сили ринків капіталу, землі, товарів, послуг тощо.В умовах ринкової трансформації економіки України і надалі спостерігатиметься постійне зростання обсягів пропозиції робочої сили на регіональних ринках праці та прискорення процесів вивільнення робочої сили з галузей матеріального виробництва. Сучасне економічне становище вимагає нетрадиційних підходів до розв’язання проблеми збалансування попиту та пропозиції робочої сили як на регіональних ринках праці, так й на національному ринку праці з урахуванням особливостей перехідної економіки. Та внаслідок складної економічної ситуації і низької інвес¬тиційної активності суб’єктів господарювання попит значно відставатиме від пропозиції робочої сили на ринку.

62. Характеристика світових центрів експорту та імпорту робочої сили

Найпотужнішим споживачем іноземної робочої сили стали в другій половині XX ст. країни Західної та Північної Єв­ропи. Тут працює 15 млн. іноземних працівників (ця цифра коли­вається залежно від економічної кон'юнктури). На досить високому рівні зберігається приплив іммігрантів до США та Канади, що історично були й залишаються районами масової імміграції населення та робочої сили. Австралія. Близький Схід. Цей центр сформувався в 70-ті роки. Нафтовидобувні країни залучають на важку низькооплачувану роботу дешеву робочу силу  з Індії, Бангладешу, Пакистану, Йорданії, Ємену, а також із Греції, Туреччини, Італії, Кореї, Філіппін. Країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону

Найбільшими ж імпортерами робочої сили є Латинська Америка, Північна та Східна Європа., Індонезія, Філіппіни, Південна Корея. Африканський континент