![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Перелік питань
- •1. Кам’яний вік на території України.
- •2. Бронзова доба на території України.
- •3. Кіммерійці, скіфи та сармати на теренах України.
- •4. Давньогрецька колонізація Північного Причорномор’я.
- •5. Норманська гіпотеза створення Київської Русі.
- •6. Київська Русь під правлінням Ігоря, Ольги та Святослава.
- •7. Внутрішня і зовнішня політика Володимира Великого.
- •8. Внутрішня і зовнішня політика Ярослава Мудрого.
- •9. Київська Русь у добу феодального роздроблення.
- •10. Боротьба за галицьку спадщину у першій половині 13 століття.
- •11. Татарське нашестя 30-40 років 13 століття на Русь та наслідки.
- •12. Галицько-волинське князівство кінця 13 – початку 14 століття.
- •13. Внутрішня і зовнішня політика Ольгерда.
- •14. Внутрішня і зовнішня політика Вітовта
- •15. Створення Кримського ханства
- •16. Зародження і розвиток українського козацтва.
- •17. Люблінська унія та її історичне значення.
- •18. Берестейська церковна унія та її значення.
- •19. Козацьке питання в Речі Посполитій наприкінці 16 століття.
- •20. Діяльність п. Конашевича-Сагайдачного.
- •21. Культурна і релігійна діяльність Петра Могили.
- •22. Козацькі повстання 1620х-1630х років.
- •23. Причини, рушійні сили та характер Укр.. Нац. Рев. 17 ст.
- •24. Зовнішня політика Богдана Хмельницького
- •25. Політика уряду і. Виговського
- •26. Україна під правлінням Тетері, ю.Хмельницького, і.Брюховецького
- •27. Політика уряду Петра Дорошенка.
- •28. Україна у добу і. Самойловича.
- •29. Діяльність уряду Івана Мазепи
- •30. Національно-визвольна боротьба в Правобережній Україні в останню чверть 17-18 століття.
- •31. Запорізька січ у XVIII ст.
- •32. Діяльність урядів і. Скоропадського, Полуботка та Апостола.
- •33. Ліквідація української державності у другій половині 18 століття
- •34. Знищення Кримського ханства.
- •35. Діяльність «Руської Трійці» у контексті укр.. Нац. Відр. У Галичині
- •36. Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства.
- •37. Громадівський рух в Наддніпрянській Україні у 19 столітті.
- •38. Соціально-економічні реформи 60-70х років 19ст. В Наддніпрянщині.
- •39. Українські політичні партії наприкінці 19-початку 20 ст.
- •40. Наддніпрянська Україна у 1905-1907 рр.
- •41. Україна в роки Першої Світової Війни
- •42. Діяльність української центральної ради у 1917-1918рр.
- •43. Українська держава п. Скоропадського
- •44. Селянський повстанський рух на чолі з Нестором Махном.
- •45. Діяльність Директорії унр
- •46. Західноукраїнська народна республіка.
- •47. Білогвардійські режими в Україні
- •48. Становлення рад. Влади в Україні (1917-1920рр.) «Воєнний комунізм»
- •49. Нова економічна політика 1920-х років
- •50. Колективізація кінця 1920-х- початку 1930-х в Україні та її наслідки.
- •51. Культурне і суспільне життя в Радянській Україні 1920-1930. Репресії
- •52. Громадсько-політичне життя Західної України у 20-30-х роках 20 ст.
- •53. Західна Україна у 1939-1941рр.
- •54. Військові дії на теренах України у 1941- 1942 рр.
- •55. Україна в умовах німецької окупації часів Другої світової війни
- •56. Військові дії на теренах України у 1943-1944рр.
- •57. Національно-визвольна боротьба в Зах. Укр. У др.. Пол.. 1940- у 1950х
- •58. Україна в 50-х – першій половині 60-х років 20 хх ст. Відлига.
- •59. Культурне і суспільне життя в Україні у 1970-х–першій половині 80-х
- •60. Національно-державне відродження України наприкінці 80-х-п. 90-х
35. Діяльність «Руської Трійці» у контексті укр.. Нац. Відр. У Галичині
«Руська трійця» (1833—1837 рр.) — галицьке літературне угрупування, очолюване М. Шашкевичем, Я. Головацьким та І. Вагилевичем, що з кінця 1820-их років розпочало на Західних Українських Землях національно-культурне відродження.
Породжене в добу романтизму, воно мало виразно слов'янофільський і будительсько-демократичний характер. Учасники його вживали прибрані слов'янські імена (Шашкевич — Руслан, Вагилевич — Далібор, Головацький — Ярослав). Його девізом були слова, що їх Шашкевич вписав до спільного альбому: «Світи, зоре, на все поле, поки місяць зійде».
Члени «Р.Т.» «ходили в народ», записували народні пісні, оповіді, приказки та вислови. Цікаву подорож Галичиною та Буковиною здійснив Я.Головацький. Закарпаттям подорожував І.Вагилевич, який проводив агітаційну роботу серед селян, закликаючи їх боротися за свої права. За це його заарештували і заборонили з'являтися в Закарпатті.
Навколо «Р.Т.» об'єднувалася молодь, що прагнула працювати для добра свого народу. Деякі її члени (М.Ількевич, М.Кульчицький та ін.) були зв'язані з польським революційним підпіллям. Збираючи усну народну творчість, вивчаючи Історію рідного народу, перекладаючи твори слов'янських будителів та пишучи власні літературні й наукові твори, учасники угрупування твердили, що «русини» Галичини, Буковини й Закарпаття є частиною українського народу, який має свою історію, мову й культуру.
Діяльність «Р.Т.» викликана як соціально-національним поневоленням українців в Австрійській Імперії, так і пробудженням інших слов'янських народів переступила межі вузького культурництва. Особливою пошаною членів «Р. т.» користувалася «Енеїда» І. Котляревського, фольклорні збірки М. Максимовича й І. Срезневського, граматика О. Павловського, а також твори харківських романтиків.
Захоплені народною творчістю та героїчним минулим українців і перебуваючи під впливом творів передових словянських діячів, «трійчани» укладають першу рукописну збірку поезії «Син Русі»(1833). У 1835 р. «Р. т.» робить спробу видати фольклорно-літературну збірку «Зоря», в якій збиралися надрукувати народні пісні, твори членів гурту, матеріали, що засуджували іноземне гноблення і прославляли героїчну боротьбу українців за своє визволення. Проте цензура заборонила її публікацію, а упорядників збірки поліція взяла під пильний нагляд.
Істотною заслугою «Р. т.» було видання альманаху «Русалка Дністровая» (1837 р. у Будапешті), що, замість язичія, впровадила в Галичині живу народну мову, розпочавши там нову українську літературу. Вступне слово М. Шашкевича до альманаху було своєрідним маніфестом культурного відродження західноукраїнських земель Ідея слов'янської взаємности, що нею пройнята «Русалка Дністрова», споріднює її з Колларовою поемою «Slavy dcera» (1824), яка в значній мірі інспірувала діяльність «Р. т.». Вплив на постання «Р. т.» мав між іншими і чеський славіст Ян Ковбек.
36. Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства.
(1846-1847)
У січні 1846 р. у Києві виникає таємна політична організація - Кирило-Мефодіївське товариство (КМО).
Організатори КМО: Микола Костомаров, Микола Гулак, Василь Бєлозерськ. Тісний зв'язок із КМО підтримував Т. Г. Шевченко. Усього КМО нараховувало 12 чоловік.
Програмні цілі КМО: члени братерства були типовими українофілами. Крім цілі знищення самодержавства, кріпосного права, ліквідації соціальної нерівності, уведення загального утворення, вони ставили своєю задачею пропагувати ідею об'єднання всіх слов'ян у федеративній республіці на основах суверенності. . Вони сповідували ідеї християнського соціалізму, природного права, просвітительства, соборності укр. народу. Практична діяльність КМО:
-
поширювали революційні твори Т. Г. Шевченко й ін. авторів;
-
складали і поширювали революційні прокламації («Брати українці», «Брати великороси і поляки»), у яких закликали слов'ян до єдності в боротьбі з ' царатом;
-
установили контакти з петрашевцами в Росії, польськими, литовськими, чеськими революціонерами; займалися просвітництвом народу.
Значення КМО і його роль у національно-визвольному прямуванні У:
а)програма КМО об'єктивно спрямовувала У по капіталістичному шляху розвитку завдяки своєї антикріпосницької й антицаристской спрямованості; б)створення КМО було першою спробою української інтелігенції перейти від культурного до політичного етапу боротьби за національний розвиток У;
в) КМО проголосило і зробило спробу запровадити в життя ідею панславізму - об'єднання слов'ян на демократичних принципах;
г) ліквідація КМО поклала початок тривалій боротьбі укр. ой інтелігенції з російським царатом.