5 Лабораторні роботи

Метою лабораторних занять з дисципліни „Використання експлуатаційних матеріалів і економія паливно-енергетичних ресурсів” є вивчення якості паливно-мастильних матеріалів та спеціальних рідин; засвоєння методів перевірки якості нафтопродуктів; оволодіння навиками підбору палив і мастильних матеріалів для моторів, агрегатів трасмісій та інших механізмів.

Необхідно знати, що методи перевірки якості нафтопродуктів стандартизовані. Звичайно методи випробування в літературі розглядаються при описанні властивостей того чи іншого продукту.

Теми і зміст лабораторних занять наведені в табл. 5.1

Таблиця 5.1 – Теми лабораторних занять

Тиждень	№ теми	Тема заняття	Обсяг годин		Література
			ДФН	ЗФН
1	1	Ознайомлення з асортиментом палив	2	-	1,с.59-64, с. 88-92 14,с.9-14
3,5	2	Визначення експлуатаційних властивостей автомобільного бензину: густина, вміст водорозчинних кислот і лучів, фракційний склад, тиск насичених парів	4	2	1,с.22-59 14, с15-39
7,9	3	Визначення основних властивостей дизельного палива: кінематична в’язкість, температури помутніння, застигання та спалаху, густина	4	2	1,с.65-88 14, с.40-53
11,13	4	Оцінка якості моторної оливи за показниками: кінематичною в’язкістю та індексом в’язкості, температурою спалаху у відкриттому тиглі, кількісним вмістом води і придатність оливи для використання за плямою на папері,	4	2	1, с.114-182 14, с.54-75
15	5	Оцінка якості пластичного мастила за показниками: температурою краплепадіння та числом пенетрації і визначення сорту, марки мастила за зовнішніми ознаками	2	2	1, с.196-216 14, с.76-87
17	6	Аналіз експлуатаційних властивостей охолоджуючої рідини	2	-	1, с.231-245 14, с.89-99
Усього:			18	8

6 Вказівки до виконання контрольної роботи

З курсу виконується одна контрольна робота, яка складається з шести задач. Студент вибирає завдання за останніми двома цифрами його шифру. Основна мета контрольної роботи – навчитися оцінювати якість експлуатаційних матеріалів. Для виконання завдання потрібно опрацювати відповідний розділ з курсу. В кінці роботи обов’язково вказати підручники або посібник, які були використані при складагнні відповіді, вказати дату закінчення виконання роботи і поставити підпис.

У контрольній роботі умова задачі записується повністю без змін.

При оцінці якості палива необхідно встановити його марку. Марка бензину встановлюється за фракційним складом і октановим числом. Для встановлення марки дизельного палива необхідно знати фракційний склад, цетанове число, температуру застигання і вміст сірки.

Після встановлення марки палива шляхом порівняння показників з вимогами державних стандартів, вказується відповідність його стандарту і робиться висновок про можливість його використання.

Перш ніж зробити висновок про можливість використання бензину, потрібно оцінити, як буде працювати карбюраторний двигун, на даному бензині, а саме:

• подача палива в двигуні;

• пуск холодного двигуна;

• стійкість роботи і приємистість двигуна;

• розрідження моторної оливи і зношування двигуна;

• згоряння палива і склад відхідних газів;

• нагароутворення і відклади на деталях двигуна;

• корозія двигуна.

Допустимі відхилиння від вимог встановлюються тільки державним стандартом.

Оцінка експлуатаційних властивостей дизельних палив проводиться з точки зору:

• можливості заправки автомобілів паливом (за температурою застигання);

• подачі палива в двигун (присутність механічних домішок і води);

• пуску холодного двигуна (за цетановим числом і температурою перегонки 50%);

• сумішеутворення (за в’язкістю і фракційним складом);

• характеру згоряння, жорсткості роботи (за цетановим числом) і повноти згоряння (за в’язкістю і фракційним складом);

• нагароутворення в двигуні (за вмістом фактичних смол, коксівністю та фракційним складом);

• корозії двигуна (за вмістом сірчаних сполук, водорозчинних кислот і лугів, кислотністтю).

Оцінка змащувальних олив для ДВЗ складається з визначення їх марки, відповідністі значень показників якості до вимог стандартів і оцінки їх експлуатаційних властивостей.

Визначити марку оливи складніше, ніж палива. Для встановлення марки оливи потрібно знати такі показники, як в’язкість і в’язкісно-температурні властивості, зольність, корозійність: мийні властивості і температуру застигання.

За зольністтю, коксівністю і лужністю визначають присутність в оливі присадок.

Визначення відповідності якості оливи до стандарту проводиться порівнянням різних показників. Експлуатаційні властивості олив оцінюються з точки зору можливої заправки двигуна при низьких температурах, пуску холодного двигуна, роботи двигуна у робочому режимі, утворення лакових відкладів, корозії деталей двигуна та ін. Роблять висновки про придатність оливи і її замінників.

Оцінка якості пластичного мастила складається х визначення його марки. Для цього потрібно знати призначення мастила, тип загусника, дисперсне середовище, температурний діапазон працездатності, наявність твердих добавок, клас консистенції. Експлуатаційні властивості мастила оцінюються з точки зору можливості заправки вузлів автомобіля, збереження своєї механічної стійкості і стабільності на протязі тривалого часу, відновлення своєї структури після зняття навантаження, не витікання з вузлів тертя.

При проведенні аналізу води, як охолоджуючої рідини необхідно вказати її переваги і недоліки, дати характеристику методів пом’якшення води, зробити висновок про можливість її використання в ДВЗ.