Запитання для самоперевірки

1. Що представляють собою мінеральні і синтетичні моторні оливи?

2. Яка мета і призначення присадок до змащувальних олив?

3. Які вимоги ставляться до присадок?

4. Для покращення яких властивостей найбільш широко додають у моторні оливи однофункціональні присадки?

5. З якою метою в оливи вводять багатофункціональні присадки? Назвіть деякі з них і дайте їх характеристику.

6. Які вимоги ставляться до моторних олив для карбюраторних і дизельних двигунів?

7. Що таке в’язкість і на що впливає в’язкість моторної оливи?

8. Що таке індекс в’язкості і як він визначається ?

9. Яким повинен бути індекс в’язкості у сезонних і загущених моторних олив?

10. В чому полягає суть окислення оливи? Які фактори впливають на процс окислення?

11. Що таке термоокислювальна стабільність олив і якими методами вона визначається?

12. Що таке мийні властивості оливи і як вони визначаються та покращуються ?

13. Що таке протизношувальні і протизадирні властивості оливи та як вони оцінюються?

14. Від яких факторів залежать корозійні властивості оливи ?

15. Чому сучасні моторні оливи мають високу лужність?

16. Як визначається корозійність оливи?

17. Що таке фізична стабільність оливи і як її оцінюють?

18. Яке значення має температура застигання оливи?

19. Які процеси проходять з оливою при її експлуатації в двигуні?

20. Як оцінюються умови роботи оливи у двигуні?

21. Який термін служби моторної оливи і її вплив на витрату палива?

22. Як змінюються фізико – хімічні і експлуатаційні показники моторної оливи при її експлуатації в двигуні?

23. Як оцінюється технічний стан і моторесурс двигуна за накопиченням у моторній оливі продуктів зношування?

24. Назовіть основні міроприємства по ефективному використанню олив?

25. Як оцінюється якісний склад моторних олив?

26. Як використовують зміну якості моторної оливи для діагностики двигуна?

27. Які шляхи економії моторних олив?

28. В чому суть класифікації моторних олив за ГОСТ 17479.1-85?

29. В чому суттєва різниця між сезонними і всесезонними моторними оливами?

30. В чому полягає суть класифікацій моторних олив за SAE, API і ACEA?

31. Недоліки і переваги синтетичних моторних олив.

32. Який існує асортимент синтетичних олив?

4.9 Класифікація, експлуатаційні властивості і застосування трансмісійних олив

Для змащування коробок передач, головних і бортових передач, роздавальних коробок, механізмів кермового управління, які представляють собою циліндричні, конічні, черв’ячні, гіпоїдні, зубчаті передачі використовуються трансмісійні оливи. Умови роботи трансмісійних олив істотно відрізняються від умов роботи моторних олив і зубчаті передачі машин піддаються дії високих питомих навантажень (1500 ... 4000 МПа), що призводить до значного зростання температури в агрегатах трансмісій. Тому трансмісійні оливи повинні мати високі експлуатаційні властивості, в’язкісно-температурні, змащувальні, протикорозійні і антиокислювальні.

Оливи у трансмісіях працюють в умовах напівсухого тертя, де велике значення має „маслянистість” змащувальної рідини. „Маслянистість” залежить від присутності в оливах деяких поверхнево-активних речовин, які сприяють утворенню стійкої адсорбційної плівки оливи на поверхні металу. Трансмісійні оливи повинні характеризуватися високими протизадирними властивостями, щоб захистити зубці шестерень від надмірного зношування і задиру, особливо в гіпоїдних передачах.

Встановлено, що тертя зубців і їх зношування зменшується із збільшенням в’язкості оливи і присутності хімічних присадок, які при високих температурах і тисках в зоні контакту деталей утворюють на поверхні металу стійкі сульфідні і фосфатні плівки, тому сірчані оливи мають кращі протизношувальні властивості порівняно з несірчаними.

Під час роботи трансмісійні оливи окислюються, забруднюються, відпрацьовуються їхні присадки. У вітчизняних вантажних автомобілях заміна трансмісійних олив відбуваються, залежно від конкретних умов, через 20 ... 50 тис. км пробігу, але не менше одного разу в рік. Одним з бракувальних показників якості трансмісійних олив є підвищення в’язкості оливи на 50 %.

Високі експлуатаційні властивості трансмісійних олив забезпечується їх якісною основою, комплексом присадок, додаванням до них рослинних та синтетичних олив.

У відповідності з ГОСТ 17479.2-85 трансмісійні оливи класифікуються за в’язкістю на 4 класи (9; 12; 18; 34) і за експлуатаційними властивостями на 5 груп (1...5). Згідно цього стандарту прийнято і єдине маркування трансмісійних олив. Наприклад, позначання ТМ5-9₃ необхідно роуміти так: ТМ – трансмісійна мінеральна олива; 5 – група за експлуатаційними властивостями (олива з протизадирними присадками високої ефективності і багатофункціональної дії); 9 - клас в’язкості (₁₀₀ = 6,00...10,99 сСт); з – олива містить загущувальну присадку.

Найбільш масовими оливами для спірально-конічних передач є оливи третьої групи : ТМ3-9 (ТС_П-10); ТМ3-18 (ТСП-14; ТА_П-15В; ТС_П-15К); для гіпоїдної передачі – оливи п’ятої групи: ТМ5-12 (ТМ5-12 РК), ТМ5-18 (ТАд-17И).

У США і ряді країн Західної Європи використовуються класифікації трансмісійних олив за в’язкістю (SAE) і за умовами застосування (API). Згідно класифікації SAE трансмісійні оливи діляться на зимові (з літерою W біля цифри, наприклад, 75W, 80W, 85W), літні (які мають тільки цифру, наприклад, 90) і всесезонні (які мають подвійне позначення, наприклад, 85 W/90; 80W/140; 85 W/140).

За умовами експлуатації з урахуванням різниці в конструкції агрегатів трансмісій, оливи за класифікацією АРІ діляться на шість груп (GL-1…GL-6). Для усіх видів передач, за винятком гіпоїдних, підходять оливи групи GL-3, можна використовувати і більш якісну оливу групи GL-4. Оливи груп GL-5 i GL-6 універсальні, їх можно використовувати у головних передачах, роздавальних коробках, коробках передач.

Оливи для гідромеханічних коробок передач займають особливе положення; закордонні оливи такого типу (вітчизняні оливи А і МГТ) позначаються Туре А, Suffix i Dexron. Для гідропідсилювачів кермових приводів, гідрозчеплення автобусів використовується олива Р.