- •2 Список рекомендованої літератури........................................ 9
- •1 Загальні методичні рекомендації
- •2 Список рекомендованої літератури
- •3 Зміст дисципліни
- •4 Методичні рекомендації з вивчення окремих тем дисципліни і питання для самоперевірки знань
- •4.1 Вступ. Виробництво паливно – мастильних матеріалів
- •4.2 Види палив, властивості і горіння
- •Запитання для самоперевірки
- •4.3 Експлуатаційні властивості і використання палив для карбюраторних двигунів (бензинів)
- •4.4 Експлуатаційні властивості і використання дизельних палив
- •Запитання для самоперевірки
- •4.5 Класифікація, експлуатаційні властивості і використання газових вуглеводневих палив
- •Запитання для самоперевірки
- •4.6 Властивості і використання альтернативних палив
- •Запитання для самоперевірки
- •4.7 Тертя, спрацювання, змащування і класифікація мастильних матеріалів
- •Запитання для самоперевірки
- •4.8 Склад, експлуатаційні властивості і використання моторних олив
- •Запитання для самоперевірки
- •4.9 Класифікація, експлуатаційні властивості і застосування трансмісійних олив
- •Запитання для самоперевірки
- •4.10 Склад, експлуатаційні властивості, асортимент і застосування пластичних мастил
- •Запитання для самоперевірки
- •4.11 Експлуатаційні властивості і застосування спеціальних рідин
- •4.11.1 Охолоджуючі рідини
- •Запитання для самоперевірки
- •4.11.2 Технічні рідини
- •4.12 Основи раціонального використання паливно-мастильних матеріалів та спецрідин
- •5 Лабораторні роботи
- •6 Вказівки до виконання контрольної роботи
- •7 Завдання для контрольної роботи
- •Задача 3
Запитання для самоперевірки
1.Чим відрізнються умови роботи оливи в трансмісіях і в двигунах?
2.Які вимоги ставляться до трансмісійних олив?
3.Які значення мають в’язкісно-температурні властивості олив в трасмісіях автомобілів?
4.Як класифікуються вітчизняні трансмісійні оливи?
5.Як класифікуються зарубіжні трансмісійні оливи?
6.Яка існує відповідність зарубіжних і вітчизняних класифікацій трансмісійних олив?
7.Назвіть асортимент трансмісійних олив.
4.10 Склад, експлуатаційні властивості, асортимент і застосування пластичних мастил
На автомобільному траспорті у великих кількостях використовуються мазеподібні продукти – пластичні мастила, область їх застосування і асортимент надзвичайно широкий. Це складні колоїдні системи, в склад яких входять рідка основа (оливи мінерального або синтетичного походження), загусник, наповнювач, присадки і стабілізатор. Загусник створює у мастилі твердий структурний каркас, який утримує у своїх гратках рідку оливу і надає йому пластичності, пружності та інших властивостей, завдяки яким воно суттєво відрізняється від оливи. В якості загусника використовуються солі жирних кислот-мила, тверді вуглеводні – церезини, парафіни, віск, петролатум неорганічні речовини – бентоніт, силікагель, технічний вуглець, органічні речовини – пігменти, кристалічні полімери, похідні карбаміду. Наповнювачі – це тверді високодисперсні речовини, які додаються в мастила для покращення експлуатаційних властивостей (змащувальних, захисних, механічних). Як наповнювачі найчастіше використовуються графіт, слюда, тальк, дисульфрід молібдену, оксид цинку. Для покращення колоїдної стабільності і водостійкості в мастила додають стабілізатори.
Мастила необхідні для захисту деталей від корозій і для ущільнення окремих вузлів. Запам’ятайте призначення пластичних мастил, розберіться в особливостях використання мастил порівняно з оливами, ознайомтеся з їх перевагами і недоліками.
Відмінною особливістю мастил від олив є наявність в них границі міцності, залежність їх в’язкості від температури і швидкості деформації, здатність відновлювати свою структуру і властивості після руйнування каркасу.
За призначенням пластичні мастила поділяються на чотири групи: антифрикційні (для зниження тертя ковзання і зношування спряжених деталей); консерваційні (для захисту металевих виробів від корозії); ущільнювальні (для герметизації зазорів між деталями); канатні (для запобігання спрацювання сталевих канатів).
Більшість пластичних мастил за асортиментом і об’ємом виробництва відносяться до перших двох групп. За типом загусника мастила поділяються на мильні і немильні. Залежно від жирової основи сировини мастила умовно поділяються на жирові, синтетичні і технічні.
Запам’ятайте вимоги, які ставляться до пластичних мастил, а пізніше послідовно розглядайте якість мастил, яка характеризується такими показниками: межа міцності, ефективна в’язкість, механічна, колоїдна, хімічна і термічна стабільності, пенетрація, температура краплепадіння, випаровування, водо- і морозостійкість. Необхідно знати, що представляє кожний показник якості і які експлуатаційні властивості він характеризує.
Кожне мастило має і індексне позначення, яке коротко повідомляє про призначення мастила, його характеристику і склад. Індексне позначення мастила проводиться у такому порядку: група (підгрупа) відповідно до призначення мастила; загусник; температурний інтервал працездатності (умовний); дисперсне середовище; консистенція мастила. Вивчіть позначення мастил відповідно стандарту. Приклад позначення мастил: МЛи 4/13-3 – багатоцільове (М), загусник – літієве мило (Ли), температурний діапазон працездатності від -40 до +1300С (4/13), виготовлене на нафтовій основі, пенетрація при 250С (220...250)·10-1 мм (3); Уна 3/12э-3 – вузько спеціалізоване (У), загусник – натрієве мило (На), температурний діапазон працездатності від – 30 до 1200С (3/12), виготовлене на основі складних ефірів (э), індекс класу консистенції – 3.
Після ознайомлення з асортиментом пластичних мастил необхідно вивчити рекомендації щодо їх використання. Серед пластичних мастил найбільш розповсюдженними є наступні: солідол С (СКа 3/7-2), прес-солідол С (Ска-4/5-0), Уніол-1 (ЖКа 3/15-2), Літол-24 (МЛи 4/12-3), Літол-24 РК, Фіол-2м (МЛи 4/12-2) ШРУС-4 (УЛи 4/12-д2), ШРБ-4 (УБа 3/12-2).