- •Фінансові системи зарубіжних країн
- •Фінансові системи зарубіжних країн
- •Основні характеристики навчальної дисципліни
- •Тематичний план
- •Зміст дисципліни
- •Тема 1. Поняття, класифікація та склад фінансових систем. Глобалізація
- •Тема 2. Організаційні засади бюджетного устрою в зарубіжних країнах
- •Тема 3. Місцеві бюджети і міжбюджетні відносини в зарубіжних країнах
- •Тема 4. Податкові системи зарубіжних країн
- •Тема 5. Фінансова система сша
- •Тема 6. Фінансова система Японії
- •Тема 7. Фінансова система Великої Британії
- •Тема 8. Фінансова система Німеччини
- •Тема 9. Фінансова система Франції
- •Тема 10. Фінансові системи Скандинавських країн
- •Тема 11. Фінансова система Європейського Союзу
- •Тема 12. Фінансові системи країн Центральної та Східної Європи
- •Плани лекційних занять
- •Плани семінарських занять
- •III. Завдання для самостійної роботи:
- •III. Завдання для самостійної роботи:
- •III. Завдання для самостійної роботи:
- •III. Завдання для самостійної роботи:
- •III. Завдання для самостійної роботи:
- •III. Завдання для самостійної роботи:
- •III. Завдання для самостійної роботи:
- •III. Завдання для самостійної роботи:
- •III. Завдання для самостійної роботи:
- •III. Завдання для самостійної роботи:
- •III. Завдання для самостійної роботи:
- •III. Завдання для самостійної роботи:
- •Запитання для підготовки до заліку
- •Підсумковий контроль знань, умінь і навичок студентів
- •Ключові поняття та терміни
- •Література
Тема 2. Організаційні засади бюджетного устрою в зарубіжних країнах
Керування фінансами в зарубіжних країнах перебуває у розпорядженні вищих законодавчих органів влади — парламентів (у США Конгресу). Парламенти мають дві палати — нижню та верхню: Велика Британія (Палата Общин та Палата Лордів), ФРН (Бундестаг та Бундесрат), Японія (Палата Представників та Палата Радників), Франція (Національне Зібрання та Сенат), США (Конгрес має Палату Представників та Сенат). В деяких країнах однопалатний парламент: в Швеції (Ріксдаг), Ізраїлі (Кнесет).
Всі основні фінансові закони і насамперед державний бюджет затверджується парламентом та підписуються главою держави. Парламенти також затверджують звіти про виконання державного бюджету, встановлюють граничний розмір (ліміт) державного боргу.
Безпосереднім керуванням фінансами займається фінансовий апарат, головна ланка якого — Міністерство фінансів. Воно розробляє фінансову та податкову політику держави, політику в галузі державних витрат, проводить контроль за дотриманням фінансових законів. Міністерство фінансів складає проект держанного бюджету та організовує його виконання. Слід зазначити, що в кожній країні є особливості в управлінні фінансами. Так, у США, крім Міністерства фінансів (Казначейства), є Адміністративно-бюджетне управління при Президенті.
В усіх розвинутих західних країнах провідними підрозділами міністерства фінансів є Управління внутрішніх доходів, яке видає інструктивний матеріал у галузі прямих податків й організовує їхнє надходження, і Управління мит та акцизів, яке готує інструктивний матеріал по непрямих податках і організовує їхнє надходження в бюджет.
Важливий підрозділ міністерства фінансів — Управління внутрішніх позик та державного боргу. Воно відає емісією державних позик, виплатою по них відсотків і погашенням державного боргу. До складу міністерства фінансів входить також Управління контролю за грошовим обігом.
Важливе значення у керуванні фінансами належить спеціалізованим органам фінансового контролю, які незалежні від уряду та підзвітні парламенту. У США це Головне бюджетно-контрольне управління, створене відповідно до Закону про бюджет і звітність від 10 червня 1921 р. У Великій Британії таким спеціальним органом є Управління державного контролю, створене ще в 1866 р. У Великій Британії таким спеціальним органом є Управління державного контролю, створене ще в 1866 р. Генеральний контролер — ревізор призначається урядом довічно і може бути зміщений тільки за рішенням обох палат Парламенту. Повноваження контрольного органу обмежені більше, ніж у США. Зокрема, він не має права тлумачити фінансові нормативні акти, не може втручатися в оперативну діяльність фінансових служб урядових відомств. До обов'язків Управління державного контролю входить перевірка законності фінансової діяльності урядових відомств, а також ефективності та доцільності витрати ними державних коштів. Управління зобов'язане інформувати Парламент про результати таких перевірок.
У Франції контроль за виконанням бюджету всіма державними органами в центрі і на місцях здійснює Рахункова палата, яка є судовим органом, що складається з незмінюваних магістрів.
У ФРН контрольні функції у сфері фінансів перебувають також у розпорядженні Федеральної рахункової палати. Найбільш складні справи передаються в суди, які спеціалізуються на фінансових суперечках і провинах, пов'язаних зі зловживанням державними коштами.
Управління фінансами місцевих органів влади, а у федеративних державах — і членів федерації здійснюють Фінансово-бюджетні ради, які складають проекти відповідних бюджетів та організовують їхнє виконання.
Провідна роль у керуванні фінансами приватних, національних і транснаціональних корпорацій належить фінансовим менеджерам, основне завдання яких полягає в мобілізації і грамотному використанні грошових фондів підприємств.