Тема 11. Фінансова система Європейського Союзу

У 1992 р. був укладений Маастрихтський договір про нові сфери співробітництва, включаючи оборону та право­суддя, який заклав основу для економічного та валютного сою­зу. Угода про утворення на базі Європейського співтоварист­ва — Європейського політичного, економічного та валютного союзу (скорочена назва Європейський Союз — ЄС) підписана 12 країнами в м. Маастрихт (Нідерланди) 7 лютого 1992 р., ра­тифікована і набула сили з 1 листопада 1993 р. — офіційна да­та народження ЄС.

Єдина валюта євро була покликана усунути ризики, зв'язані з обміном валют, і тим самим створити більш сприятливе сере­довище для інвесторів. Відповідно до розрахунків експертів, обмінні ризики і зв'язані з ними витрати є основною перешко­дою росту інвестицій. Євро також повинна була знизити ін­фляцію, процентні ставки та полегшити для ЄС податкову ре­форму, тобто стимулювати зростання виробництва та зайнятості.

При вивченні теми необхідно знати основні функції таких органів, як Комісія Європейського Союзу (КЄС), Рада Європейського Союзу (Рада міністрів), Європейський парламент, Європейський Омбудсмен, Європейський центральний банк (ЄЦБ), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Комітет з економічних та соціальних питань, Комітет регіонів, Європейсь­кий інститут дослідження проблем безпеки й Супутниковий центр Європейського Союзу, Європол (Європейська поліція), Євроюст.

Надходження до бюджету формуються з декількох джерел: податки на продукти харчування, що імпортуються до ЄС; митні збори на імпорт несільськогосподарської продукції; частка податку ан додану вартість, що стягується на національному рівні в країнах членах ЄС; нески країн відповідно до їхньої частки у спільному ВНП ЄС. Внески за рахунок ПДВ складають понад половину всіх надходжень ЄС. Європейське співтовариство вугілля і сталі має окреме джерело надходжень коштів завдяки стягуванню прямого податку на вугіллі та сталеплавильні підприємства ЄС. ЄС не може запозичувати гроші або накопичувати дефіцит: бюджет приймається щорічно, і він має бути збалансованим.

Європейський Союз не нормує податковий тягар у країнах-членах ЄС. Є держави де податкові ставки вищі або нижчі за ставки нових країні, що вступили в 2004р. в Євросоюз. В ЄС встановлені мінімальні рівні податку з обороту й акцизних платежів, оскільки в даному випадку при наявності занадто великих розходжень довелося б здійснювати перевірку товарів на границях.

Тема 12. Фінансові системи країн Центральної та Східної Європи

Країни Центральної та Східної Європи, до яких належать Албанія, Болгарія, Угорщина, Польща, Словаччина, Румунія, Чеська Республіка, Югославська федерація, що складається із Сербії і Чорногорії, перебувають у стані переходу від центрально-керованого господарства до ринкової економіки.

У більшості країн Центральної та Східної Європи перетворення в економіці почалися з 1991р., тобто практично тоді ж, що й в Україні. Були прийняті закони про приватизацію державної власності, про свободу підприємницької діяльності, нової податкової і банківської системи, були внесені докорінні зміни в принципи ціноутворення, зовнішньоекономічної діяльності.

Реформування економіки в країнах ЦСЄ спочатку базувалося в основному на реалізації концепції «шокової терапії», яка передбачала швидке забезпечення фінансової стабілізації і лібералізацію цін, створення різноманіття форм власності, розширення прав економічних суб’єктів, відкриття внутрішнього ринку. Однак практика показала, що передіх до ринкових відносин вимагає більш тривалої і поступової трансформації всього комплексу макро- і мікроекономічних перетворень. Тому згодом названі країни перейшли до довгострокової стратегії економічних перетворень, що передбачає структурну перебудову, розвиток фінансових ринків, вирішення проблеми зайнятості та соціального захисту прав людини.

Одним з найважливіших показників економічних перетворень є економічне зростання. Так, Польща з 1992р., Чехія, Угорщина та країни Балтії – з 1994р. вийшли на позитивні темпи приросту. Проте дуже гостро стоїть проблема безробіття, обумовлена насамперед скороченнеям зайнятості на державних підприємствах.

Першими кроками з реформування бюджетних систем у більшості східноєвропейських країн стало виділення з державного бюджету місцевих бюджетів і надання їм автономного характеру, а також утворення самостійного позабюджетного пенсійного фонду.

Принцип автономності місцевих бюджетів, їхня відносна незалежність від центрального бюджету призвели до зміни стосовно ВВП. З бюджету зникла велика стаття доходів у вигляді внескісв на соціальне страхування (до 30% доходів бюджету) і настільки ж вагомі витрати на виплату пенсій, зменшилися доходи та видатки бюджету на обсяг місцевих бюджетів. Структура доходів радикально змінилась також у результаті повної перебудови платежів у бюджет.

У лютому 1991р. президенти Польщі, Угорщини та Чехословатчини зустрілися в угорському місті Вишеград аби домовитися про співробітництво в процесі європейської інтеграції. Було оголошено, що країни «Вишеградського трикутника» ставлять за мету повну господарську, політичну й юридичну інтеграцію до Європейського Союзу. Висловлено також намір увійти до спільної системи безпеки. На сьогодні усі ці держави: Польща, Угорщина (після розподу Чехословаччини – Чеська республіка та Словаччина) створили порівняно розвинені системи оподаткування, які використовують усі основні податки.

Вивчаючи цю тему студент повинен також розібратися в реформах системи оподаткування в країнах Вишеградської групи. Знати основні джерела надходжень та напрямків видатків у бюджетах цих країн. Дати оцінку реформам регіональних та місцевих органів влади в країнах Центральної та Східної Європи.