Що таке ренесанс?

Ренесанс (біля 1450–1650 рр.) проявляється в різноманітних художніх формах – архітектурі, живопису. Найбільш повно особливості ренесансного стилю відобрази­лися в італійському мистецтві: причому найбільш яскраво в живопису і скульптурі.

Саме слово «ренесанс» означає «нове народження». Ідеї для своїх творів архітектори цього періоду знаходили в грецькому та римському мистецтві.

Зодчі вводили елементи цього стилю як в архітектуру громадських будівель, так і тих, що зводилися для багатих купців. Головним для них було створити будинок, у якому людина почувала б себе зручно. В готичному мистецтві особливу роль відіграє вертикальна лінія. Для архітектури Ренесансу важлива загальна співмірність будівлі, відповідність її пропорціям людської фігури.

Над головним входом у собор часто зводився різьблений прямокутний барабан. Верхня частина вікон і дверей прикрашалася трикутниками з плавно заокругленими кутами. Між вікнами і дверима ставилися пілястри – плоскі або напівкруглі колони. Здається, що ці пілястри тримають на собі вагу верхніх поверхів. Насправді ж вони мають суто декоративне значення – прикрашають будівлю.

Пам’ятники періоду Ренесансу оздоблені скульптурами людей або рослинним орнаментом. Прикраси з квітів і листя утворюють похилу горизонтальну стрічку – гілку з листям – гірлянду (3 кн. «Все про все»).

II. На основі тексту побудуйте діалог на тему «Архітектурні шедеври нашого міста».

Лексика української мови

з погляду сфер уживання

За сферами вживання словниковий склад української мови поділяється на загальновживану і спеціальну лексику, або лексику обмеженого вживання.

Загальновживану лексику називають ще загальнонародною. До її складу належать слова, використовувані всіма носіями літературної мови. Це назви предметів побуту (двері, човен, молоток, вікно, чоботи, сорочка, стіл, відро), процесів трудової діяльності (нести, різати, пекти, читати), явищ природи (дощ, сніг, мороз, вітер), людей, звірів, птахів, риб, рослин (дочка, мати, діти, голуб, ластівка, окунь, щука, калина, верба), кольорів, смаків, почуттів (зелений, солодкий, радість, жаль), розміру, ваги (великий, важкий), військових понять (військо, куля, зброя), понять культури (пісня, книга, мелодія), суспільно-політичних понять (держава, народ), чисел (два, п’ятдесят) тощо. Використання цих слів нічим не обмежене, вони становлять активний словник української мови і викорис­то­вуються у всіх стилях, тому називаються стилістично нейтральними.

Крім основного лексичного фонду української мови, є слова, використання яких обмежене або територією, або тією чи іншою сферою науки, техніки, мистецтва, виробництва. Такі слова належать до пасивного словника, використовуються лише в певних стилях і тому називаються стилістично маркованими. Це діалектна лексика, терміни, професіоналізми, жаргонізми.

Близькими до жаргонізмів є арготизми (від франц. argot – замкнутий) – слова, які зазнали навмисних змін вставленням складів, додаванням звуків тощо з метою утаємничити, зробити незрозумілим для інших їхній смисл. Наприклад: дулясник – вогонь, ботень – борщ, зивро – відро, хаза – хата, морзуля – цибуля.

До пасивної лексики належать також застарілі слова (архаїзми та історизми) і неологізми.

Стилі української мови мають своєрідні лексичні ознаки, спеціально дібрані лексичні засоби, або стилістично забарвлену лексику. Основу всіх стилів становить міжстильова (або нейтральна) лексика, вона зрозуміла для кожного. Стилістично забарвлена поділяється на лексику усного мовлення, лексику писемного мовлення, офіційно-ділового, публіцистичного та наукового стилів. Окрему групу становить емоційна лексика – слова з позитивним чи негативним забарвленням (білявенький, дубище, хлопчисько). В уснорозмовному стилі виділяють також просторічні слова (бовдур, роззява, телепень, беркицьнутися).

182.І. Пригадайте і назвіть особливості груп стилістично маркованої лексики: діалектиз­мів, термінів, професіоналізмів, жаргонізмів. Наведіть приклади.

II. Схарактеризуйте архаїзми, історизми, неологізми. Наведіть приклади.

183.Складіть таблицю «Лексика за вживанням» (виділіть колонки «за активністю вжи­вання», «за сферою вживання», «за стилістичними особливостями», «за емоційним забарвленням»), наведіть приклади.

184. І. Прочитайте. Визначте стиль мовлення тексту. Які шари лексики використано?

З такими відрадними думками Степан непомітно дійшов до Хрещатика, відразу опинившись у гущині натовпу. Він озирнувся – і вперше побачив місто вночі. Він навіть спинився. Блискучі вогні, гуркіт і дзвінки трамваїв, що схрещувались тут і розбігались, хрипке виття автобусів, що легко котились громіздкими тушами, пронизливі викрики дрібних авто й гукання візників разом з глухим гомоном людської хвилі раптом урвали його заглибленість. На усій широкій вулиці він здибався з містом віч-на-віч. Прихилившись до муру, притискуваний нахабними накотами юрби, хлопець стояв і дивився, блукаючи очима вздовж вулиці і не знаходячи її меж.

В сутінках вулиці він вбачав якусь приховану пастку. Тьмяний блиск ліхтарів, разки світючих вітрин, сяєво кіно – були йому блудними вогниками серед драговини. Вони манять, але гублять. Вони світять, але сліплять. А там, на горбах, куди лавами сходять будинки й женеться вгору широкий брук, у темряві, що зливалася з небом і каменем,– там величезні водоймища отрути, оселі слимаків, що напливають увечері сюди, в цей давезний Хрещатий Яр. І коли б його міць, він накликав би грім на це сіре, важке болото, як казковий чарівник (В.Підмогильний).

II. Проаналізуйте виділені слова за схемою.

III. Опишіть ваші враження від нічного міста. Яка лексика переважатиме у вашому творі?

185. Виконайте лексикологічний аналіз виділених слів за схемою, застосовуючи кодування.

Схема лексикологічного розбору слова

Код	Слово
1	Власне
2	Загальне
3	Повнозначне
4	Службове
5	Конкретне
6	Абстрактне
7	Пряме значення
8	метафора	Переносне значення
9	метонімія
10	синекдоха
11	спільнослов'янське	За походженням
12	спільносхіднослов'янське
13	власне українське
14	старослов'янське
15	грецьке
16	латинське
17	з інших іноземних мов
18	російське
19	польське
20	нейтральне	Зі стилістичного погляду
21	специфічно побутове
22	термінологічне
23	офіційно-ділове
24	професійне
25	діалектне
26	емоційно забарвлене
27	архаїзм	Пасивна лексика
28	історизм
29	неологізм
ЗО	загальновживане	Активна лексика

Зразок. Простір – 2.3.6.7.12.20.30.

Заплющить небо хмари вій

Перед святом водоспаду,

Крізь сурми вітру буревій

Заплаче в простір листопаду (Є.Маланюк).

186. І. Розподіліть слова на групи: а) загальновживані; б) професійні; в) діалектні. Поясніть їх вимову.

Мешкати, збільшувати, ґазда, плай, земля, хлібина, тайстра, вулиця, файний, космос, ватра, штрек, шурф, лазер, зустріч, скальпель, біофізика, абревіація, фонема, кабиця, місяць, квартет, соліст, лібрето, сестра, брат, машина, вар’ят, операція, перцепція, хірург, драма, епос, лікар, нічний, щодня, весело, ракета, сарана, ґаздиня, операційна, реанімація, антрацит, на-гора, кубрик, фрахт, яхта, освіта, наука, ампер.

II. З’ясуйте за словниками значення виділених слів, складіть з ними речення.

187. Випишіть із творів Василя Стефаника, Івана Франка та Ольги Кобилянської по п’ять речень з діалектизмами. Поясніть їх значення та роль у тексті.

188. Зробіть повний лексикологічний аналіз тексту за схемою.