Багатозначність слів

Кожний народ бачить світ по-своєму, через призму рідної мови. Система понять, усвідомлена народом і закріплена у значеннях слів, характеризується своєрідністю. Багатство нашої лексики виявляється не лише в різноманітності груп лексики, айв обсязі семантики.

Переважна більшість слів української мови є багатозначними. Наприклад, лексема сідати означає – займати місце; приступати до роботи, що виконується; бути ув’язненим; мешкати; приземлятися; спускатися за лінію обрію; обмежити себе чимось у харчуванні (сісти на дієту). Слова, які мають кілька значень, назива­ються багатозначними, або полісемантичними (від гр. poly – багато і sema – знак).

Пильніша увага до багатозначного слова дає можливість виявити нерівноцінність його значень: одне із значень виділяється як головне, його називають прямим, решта – переносні. Наприклад, великі очі і велика душа.

Багатозначність у слові розвивається поступово у процесі розвитку мови. Наприклад, у слові морж раніше було одне значення: водяний ластоногий ссавець із вусатою мордою, великими іклами та короткою шерстю. У 60-ті роки XX ст. розви­нулося переносне значення: людина, яка любить купатися взимку в крижаній воді.

Слова, які не мають переносних (вторинних) значень, називаються однознач­ними (За Н.Грипас).

162.І. Прочитайте. Знайдіть у тексті слова, вжиті в переносному значенні. Які слова цього тексту мають інші значення? На основі чого розвинулись їхні вторинні значення?

Земля і місяць

У Землі є лише один супутник – Місяць, який рухається навколо неї по орбіті на середній віддалі 376 284 км. Супутник має дуже великі розміри відносно планети-хазяйки, тому деякі астрономи вважають, що система Земля–Місяць повинна розглядатися як подвійна планета.

Найголовніша загадка Місяця – це його походження. Раніше астрономи вважали, що він виник разом із Землею близько 5 млрд років тому. Але камені, зібрані астронавтами космічного корабля «Аполлон», показали вражаючу відмінність місцевих порід від земних.

Може, на ранніх стадіях існування Землі у неї була система кілець, на зразок тих, що оточують Сатурн, і Місяць утворився з них? А можливо, коли Земля була ще зовсім юною і складалася з розплавлених порід, вона оберталася так швидко, що через це розтяглась, набувши форми груші, а потім верхня частина цієї груші відірвалась і перетворилася на Місяць?

А може, в молодості наша планета піддалась удару якогось небесного тіла, що за розміром дорівнювало половині розміру самої Землі? Внаслідок цього зіткнення величезна кількість маси Землі була викинута в космічний простір, а потім з неї утворився Місяць (3 кн. «Енциклопедія навколишнього світу»).

II. Висловіть власні думки щодо походження Місяця і майбутнього цієї планети. У розповіді вживайте багатозначні слова.

163. За 5 хвилин з поданими словами складіть словосполучення так, щоб вони виступали в прямому і переносному значеннях.

Корінь, срібло, шлях, воїн, зелений, підняти, стріляти, вікно.

164. Запишіть слова у дві колонки: а) з конкретним значенням; б) з абстрактним. Виділіть суфікси абстрактних понять. Які з цих слів багатозначні?

Палац, ідея, мрія, квітка, століття, виробництво, передчуття, сміливість, мислення, книга, сніг, дощ, річка, рік, ніч, людина, синій, зелений, працює, трудівник, розум, натхнення, поезія, мова, музика, троянда, наука, дорога, машина, хмара, сонечко, золото, зміна, доля, земля, село.

165. Відомо, що зміна граматичного значення слова призводить до зміни його лексич­ного значення і навпаки. Доведіть це на кількох самостійно дібраних прикладах.

166. Прочитайте. Поясніть значення виділених слів. Розкажіть, як ви тренуєте силу волі.

Умій пробудити в собі гнів на себе, злість до себе, якщо тобі чогось не хочеться. Не хочеться – це небезпечний ворог. З не хочеться, якщо воно вийшло переможцем над треба, повинен, починаються нікчемність і безвілля. Той, хто не зумів перемогти не хочеться, стає рабом лінощів (В.Сухомлинський).

Культура мовлення

Основні типи переносних значень слів

Переносне значення слів особливо поширене у художньому та розмовному стилях. Розрізняють такі типи переносних значень: метафору, метонімію і синекдоху.

Метафора (від гр. metaphora – перенесення) – це тип переносного вживання слова, що ґрунтується на подібності тих або інших ознак. Найчастіше відбуваються метафоричні перенесення ознак, властивостей предметів на істоти і навпаки, наприклад: І земля, і вода, і повітря – все поснуло.

Метафора може бути побудована на:

1) подібності форми: Помережив вечір кучерявий льодяними ґратами вікно (М.Драй-Хмара);

2) подібності кольору: Сонце хилилося уже на захід і кривавим блиском обливало сніжні полонини (І.Франко);

3) подібності властивості: Відомо, що за людина з Невкипілого – кремінь (А.Головко),

4) подібності вияву почуття: Думки, спогади краяли серце Костомарова (М.Івченко);

5) схожості поведінки, способу дії: Втома крадеться тихо, але він втомі взяти себе не дає (В.Бичко).

Метафора може ґрунтуватися і на основі вражень та оцінки будь-чого: Вишневі пахощі думок (М.Драй-Хмара).

На основі метафоризації у художньому мовленні створюються мовні образи: грім оплесків, зоря надії.

Метонімія (від гр. metonimia – перейменування) – це перенесення назви з од­ного класу предметів або назви одного предмета на інший, які межують між собою, перебувають в органічному зв’язку.

Може переноситися:

1) назва приміщення – на людей у ньому: Інститут святкує своє сторіччя (П.Воронько);

2) назва матеріалу – на виріб з нього: Весь стіл заставлено сріблом (тобто посудом зі срібла);

3) назва дії – на результат: зупинка (сама дія і місце, де зупиняються);

4) предмет, що вивчається, – на галузь науки: анатомія і фізіологія;

5) назва заходу – на її учасників: Конференція прийняла звернення;

6) назва емоційного стану – на його причину: Жах!;

7) ім’я автора – на його продукцію: Вивчаємо Шевченка;

8) назва об’єкта – на препарат: пігулки від голови;

9) назва предмета – на те, що в ньому знаходиться: – Ось, випий склянку, освіжись;

10) назва ознаки, властивості – на її носія: Сам народний бас, що сидів попереду, теж вибіг на сцену, трохи поспівав... (Ю.Яновський).

Синекдоха (від гр. snekdohe – співпереймання) – це тип перенесення назви частини на назву цілого і навпаки. Наприклад: Ґринджолами мовчазно кожух проїхав (М.Драй-Хмара).

Як і метонімія, синекдоха ґрунтується на понятті суміжності, але специфічним для неї є те, що ця суміжність кількісного характеру – загальніша і конкретніша назви: Він скрізь руку має, а ми що? (І.Карпенко-Карий). Синекдоха використову­ється як мовний художній засіб, але не так часто, як метафора і метонімія.

167. Прочитайте. Визначте типи переносних значень виділених слів. На чому ґрунту­ється перенесення ознак?

1. Жовтизною припали сходи вівса. Скручувала своє молоде листячко кукурудза (О.Бердник). 2. Бжевський замовк, скрутив грамоту і поклав її в скриньку (З.Тулуб). 3. Того дня дід Захарій занедужав. Скрутило його в ком... (О.Донченко). 4. Ось дорога скрутила вбік, побігла з гори в долину... (М.Коцюбинський). 5. Оце завів мене в западинці... Трохи в’язів не скрутила (І.Нечуй-Левицький). 6. Зовсім к лихій годині скрутили в’язи машині (Панас Мирний). 7. Вже вечір був прозорий і холодний (Л.Первомайський). 8. Без мистецтва життя було б холодним, незатиш­ним, непривітним (Л.Дмитерко). 9. Бабуся відчинила комору, де зберігалися ... шаблі, списи, булави й інша холодна зброя (М.Старицький). 10. Холодні зорі байдуже дивились на землю (М.Стельмах). 11. Нарешті припинили розмови про «холодну війну» і пішли спати (О.Бердник).

168. Складіть казку за поданим початком, використовуючи різні типи переносних значень слів.