Уникайте помилок!

Розмовне (ненормативне) мовлення	Літературне (унормоване) мовлення
Учбовий корпус Ідеї отримали широке розповсюдження Поставити задачу Протирічити комусь Діюча програма Здавати екзамен, залік Понести матеріальні втрати

Правопис і вимова

Правильно пишіть	Правильно вимовляйте
боротьба братчик брестський брижся бунт бунтар бур’ян буряний буфет бухгалтерія	[борот’ба] [брач:ик] [брес’:ки] [бриз’:с’а] [бунт] [бунтар] [бур’jaн] [бур’ани] [буфет] [бугалтер’іja]

Наголошування

Правильно наголошуйте слова!

астрономія архіваріус асфальтований асфальтовий аудієнція аутодафе ахіллесів аналог аякже

130.Поставте наголос у словах, поділіть слова на склади, визначте ритмічну структуру виділених слів, поясніть їх лексичне значення. Складіть із виділеними словами речення.

Вимах, вимахування, вималювання, вимивина, вимикач, вимисел, вимін, виміна, вимір, вимочка, випарка, виплата; Асканія-Нова, новий, бовван, дощаний, другий, нехотя.

Як правильно сказати?

131. І. Прочитайте. Виберіть правильну відповідь і обґрунтуйте.

1. Старі меблі не завдавали їх (володарям чи власникам?) незручностей?

2. Відрізняються між собою чи відрізняються один від одного?

3. Відтінок часу чи відтинок часу? З відтінком іронії чи з відтинком іронії?

4. Характерний його вдачі чи характерний для його вдачі?

5. Властивий для сучасної молоді чи властивий сучасній молоді?

6. Випускники здають екзамени чи складають екзамени?

7. П’ятдесят медалістів поступили на філологічний факультет КМПУ імені Б.Д.Грінченка чи п’ятдесят медалістів вступили на філологічний факультет КМПУ імені Б.Д.Грінченка?

8. У наш кіоск поступили нові книги чи у наш кіоск надійшли нові книги?

9. Ти поступаєш, як наші вороги чи ти чиниш (робиш, дієш) як наші вороги?

10. Загубив чи втратив спокій?

11. Гірнича вдача чи гірницька вдача?

12. За п’ять хвилин три години чи за п’ять хвилин третя година?

ІІ. Запишіть виділені слова фонетичною транскрипцією, поділіть слова на склади, поясніть правопис і вимову.

Практичне заняття № 11

Формування літературної мови.

Писемна й усна форми

української літературної мови

132.Прочитайте. Що ви знаєте про тих, хто закладав основи української літературної мови? Яка роль її у розвитку духовної культури народу?

1. Літературна мова – головний двигун культури народу. 2. Стан літературної мови – то ступінь розвою народу. 3. Літературна мова – це той... найміцніший цемент, що єднає етнографічну масу у свідому націю. 4. Для одного народу – одна літературна мова й вимова, один правопис! Це цемент соборності нації! 5. Є вже в нас підстави невмирущості нації – своя літературна мова! 6. Рідна мова – найбільше джерело правдивого щастя для людини, мова літературна – найміцніша підвалина держави. 7. Цілісність народної мови є й основа мови літературної – це те джерело, звідки вона п’є безперестанно свої соки цілющі. 8. Українська мова – душа української нації! А в душі – сила, і слава, і будучність! (З тв. І.Огіенка).

133. Прочитайте. Перекажіть тексти, доповнивши відомостями про засновників україн­ської літературної мови, прочитайте напам’ять уривки з їхніх творів.

1. І. Котляревський з’явився на літературній ниві тоді, коли українській культурі загрожувало цілковите знищення, а існування самої мови заперечувалося.

Іван Петрович вважав, що правдиво й повно виразити душу народу, зобразити його життя і побут можна тільки засобами національної мови. Перебуваючи змалку в самій гущі рідного народу, він засвоїв багатство лексики, розмаїтість синтаксичних структур розмовної та усної поетичної мови. Під його пером українське слово зазнало першої літературної обробки. Тарас Шевченко назвав Котляревського батьком нового українського письменства і пророкував безсмертя його творчості: «Будеш, батьку, панувати, поки живуть люди...» (З підручника).

2. І.Котляревський, Г.Квітка-Основ’яненко, П.Гулак-Артемовський, Є.Гребінка, поети-романтики багато зробили для становлення української літературної мови на народно-національній основі. Тарас Шевченко успадкував їхні надбання. Поет звертався до різних джерел рідної мови. У літературну мову він увів багато раніше не вживаних слів з уснопоетичних творів та розмовно-побутової мови. Широко використовував церковнослов’янізми, не цурався іншомовних слів, створював сам нові слова (широкополі (лани), ревучий (Дніпро), худорослі (воїни) тощо). Цілий ряд таких авторських неологізмів закріпився в нашій мові.

Удосконалював Шевченко і синтаксичний лад української мови: спростив будову речень, наблизив їх за структурою до народнопоетичних та розмовних конструкцій. Звучання текстів стало мелодійним, злагодженим.

Збагачуючи й удосконалюючи українську літературну мову, Кобзар підніс її до рівня розвинених літературних мов світу, відкрив нові шляхи і способи дальшого розвитку. Ось чому Тарас Шевченко вважається основоположником, творцем української літературної мови (3 підручника).