Уникайте помилок!

Розмовне (ненормативне) мовлення	Літературне (унормоване) мовлення
Погладити сорочку Постирати платок Поштовий перевод Прошлий рік Працює до теперішнього часу

Правопис і вимова

Правильно пишіть	Правильно вимовляйте
стіна коза корова обід ваніль верхоглядка виїжджати винен вихор вогкий	[с’т’ц’іна] [коза] [корова] [об’ід] [ваніл’] [верхогл’атка] [виjiж:ати] [vинен] [vихор] [wохки]

Наголошування

Правильно наголошуйте слова!

бавовняний багаторазовий базилік багровий байдуже і байдуже байдужий байрак бакан, бакен (плавучий навігаційний знак)

154. Поставте наголос у словах, перевіривши за словником. Поділіть слова на склади, визначте ритмічну структуру виділених слів, поясніть їх лексичне значення. Складіть із виділеними словами речення.

Позначка, похибка, посмішка, посвідка, подяка, подруга, повінь, поділ, поземка, показник, покупка, поголоска, поставка.

Як правильно сказати?

155.І. Прочитайте. Виберіть правильну відповідь і обґрунтуйте.

1. Яке з двох слів – загрожувати чи погрожувати – означає «становити небезпеку»?

2. Несвоєчасне внесення абонементної плати за використання електроенергії загрожує чи погрожує відключенням?

3. Нам загрожувала чи погрожувала нова небезпека?

4. Погрожувати студентам двійками чи загрожувати студентам двійками?

5. Декан наказав не пропускати занять без поважних причин, (загрожуючи чи погрожуючи?) відрахуванням їх зі складу студентів.

6. Прийшов загрожувати чи погрожувати мені?

7. Терпіти біль чи зазнати біль?

8. Зазнати горя чи терпіти горе?

9. Спіткало лихо чи терпіти лихо?

10. У заключній частині виступу чи на закінчення?

11. У прикінцевому слові (у висновках) чи у закінченні виступу?

12. У заключних рядках вірша чи у прикінцевих рядках вірша?

13. Підсумковий концерт чи заключний концерт?

14. Підсумкові заняття чи заключні заняття?

15. Студент ішов поважно залою чи залом?

16. Дані дослідника заперечували концепцію аналогічності мислення дітей раннього і дошкільного віку чи дані дослідника заперечували концепції аналогічності мислення дітей раннього і дошкільного віку?

17. Я не заперечую талант і майстерність чи я не заперечую таланту й майстерності?

ІІ. Запишіть виділені слова фонетичною транскрипцією, перевіривши за орфоепічним словником. Поділіть слова на склади, поясніть правопис і вимову.

ЛЕКСИКОЛОГІЯ.

Слово як одиниця мови

156.І. Проаналізуйте висловлювання учених про слово. Спробуйте дати визначення: що таке слово.

1. У мові є одиниця, без вивчення якої немислиме пізнання механізму мови. Ця одиниця – слово. Видатний швейцарський лінгвіст Фердинанд де Соссюр зазначив, що слово, незважаючи на всі труднощі, пов’язані з визначенням цього поняття, є одиницею, що невідступно постає перед нашим розумом як щось центральне в механізмі мови. 2. Слово – наше найзіркіше око, наймогутніша сила. Через слово людина пізнає те, що недоступно було (або залишається таким!) безпосередньому сприйманню. У цьому диводійному дзеркалі відображаються всі «айсберги» світу. У слові постають перед нашим зором сторінки давньої історії і здобутки майбутнього. Промовляють до нас високі снігові вершини гір, водоспади Америки й Африки, льодові пустелі Арктики, глибінь космосу. Стають зримими найдрібніші частини всесвіту (І.Вихованець). 3. У слові, як у краплі води океан, відображена вся система мови... (С.Бархударов). 4. Свідомість віддзеркалює себе в слові, як сонце у малій краплі води. Слово відноситься до свідомості, як малий світ до великого.., як атом до космосу. Воно і є малий світ свідомості (Л.Виготський). 5. ...Слова ... несуть у мозок інформацію і впливають на його формування, розбудову процесів мислення (І.Білодід). 6. Лексикологія (від гр. lexis – слово, logos – вчення) – розділ науки про мову, що вивчає лексичний склад мови і слово як його основну одиницю. З-поміж інших мовних одиниць слово вирізняють такі ознаки: лексичне значення, номінативна функція та інші (А. Грищенко).

II. Складіть таблицю (схему) «Слово як об’єкт вивчення».

157. Прочитайте. З’ясуйте, чи мають безпосередній зв’язок предмети і явища зі словами, які їх називають. Що таке номінативна функція слова стосовно предметів, явищ, дій?

СЛОВА

У кожнім слові є щось від зерна.

Є визріла напруга проростання,

Що вибухне раптово, як повстання,

Як музика, що з болю вирина.

Є ночі горобиної луна,

До тиші сила стиснута остання,

Котра свого очікує світання,

Готова й море збурити до дна.

Але, о Боже, скільки слів зітліло,

Не виповівши того, що боліло,

Чутливу душу наскрізно пекло...

Чей сонця треба, дощику і грому,

Щоб вибуяло в полі золотому

Нове життя – згуртоване зело (І.Нижник).

158. Прочитайте. На які ознаки слова вказано в тексті? Як називається розділ мово­знавства, що вивчає значення слів і виразів? Яке значення слова називається лексичним? Яке – граматичним? Чи всі слова мають ці значення?

Слова схожі на талу невагому хмаринку. Вони всі разом, але кожне й саме по собі в усій своїй досконалості: ось так воно вимовляється (це його фонетичний бік), так воно утворюється від інших слів (це його словотворчі відношення), так воно змінюється, приєднуючись до інших слів у реченні (це його граматичні форми). А ось так це слово розквітає всіма гранями своїх значень, якщо навколо немає жодного схожого чи рівного йому, або сумирно пригасить внутрішнє своє світіння, якщо поруч виявиться більш точне, більш гнучке слово. Тоді ми говоримо про лексичне значення слова, а ширше – про семантичні зв’язки слів. Семантичні означає смислові; термін семантика походить від давньогрецького семантикос – «те, що означає». І справді, слово не відображає предмет безпосередньо, воно тільїш позначає його умовним символом (В.Колесов).

Лексичне значення слова

159. І. Прочитайте. Які слова у вірші мають лексичне і граматичне значення, а які – лише граматичне?

1. От слово, у яке і той, і той вкладає.

І кожен уклада сто значень протилежних!

А врешті – що воно? Чи вишитий рукав,

Що птицею майнув на луках прибережних.

Чи повів довгих вій, що серце враз пойняв

Дзвінкою тугою, чи шал жадань бентежних,

Що родять дурощі і геніїв ростять,

Чи все це змішане, аж і кінців не знать? (М. Рильський).

2. Слово – це основна, базова одиниця мови, звук або комплекс звуків, що має певне значення і вживається в мовленні як самостійне ціле, є будівельним матеріалом для речення (3 підручника). 3. Людська пам’ять не може охопити назвою кожен окремий предмет. Отже, слово співвідноситься з цілим класом предметів, явищ тощо, які характеризуються наявністю спільних ознак. На основі узагальнення повторюваних ознак ряду однорідних предметів або явищ у свідомості людини створюється поняття, яке матеріалізується у слові. Наприклад, слово дичка позначає плодове «дерево» (грушу, яблуню), яке не садили і не доглядали – «самосійне». Ця ознака рослини закріпилася суспільною практикою за звуковим комплексом [дичка], який став знаком некультивованої рослини (За Н.Грипас).

II. Чи збігається визначення слова з вашим? Поясніть роль слова у вираженні понять. У чому полягає узагальнююча роль слова?

160. Прочитайте. Чи можна поставити знак рівності між предметним і стилістичним значенням слова? Які слова передають поняття, а які – ні?

1. Ходить тиша – листом не шелесне,

Вільно лунам, зорям і душі.

Кожне слово полум’яне й чесне,

Тільки мужню пісню напиши (М Сингаївський).

2. Так швидко відминули кавуни,

Відчервоніли з ними й помідори,

І тишком-нишком ожили млини,

З шовковиць лист, з шовковиць лист учора

Упав тихенько, вухо опустив,

Як цуценя чи як руде телятко.

Вже дихає Різдво в заінені мости,

Стручки акації тремтять на пересядку (М.Вінграновський).

161. Прочитайте і перекажіть текст. Запишіть у стовпчик риси схожості предметів, на основі яких можуть розвинутися нові значення слів (за формою, розміром тощо).