3.5 Середній простій вагона під накопиченням

Середній простій вагонів під накопиченням при рівномірному підході груп і однаковій кількості вагонів в групі, можна визначити, як середню величину:

;

На практиці такий підхід вагонів практично не можливий, тому середній простій під накопиченням розраховують, як середньозважену величину, тобто з (долевою участю)кожного з елементів.

Середній простій під накопиченням можна розрахувати за формулою:

. (3.9)

Чим потужніше призначення, тим менше середній простій вагона під накопиченням і навпаки для менш потужних призначень простій вагонів під накопиченням збільшується, тому намагаються посилювати потужність кожного призначення за рахунок формування двогрупних і багатогрупних поїздів. Однак таке формування приводить до збільшення числа переробок вагонів на полігоні, а це веде до збільшення сумарного простою вагонів під накопиченням. Тому оптимальний ПФП розробляють з врахуванням двох цих факторів.

В загальному для станції середній простій вагонів під накопиченням розраховується з умови сумарних вагоно - годин по кожному призначенню віднесених до кількості перероблених вагонів на станції за дану добу.

При формуванні k призначень на станції середній простій N_пер вагонів під накопиченням можна розрахувати як:

. (3.10)

3.6 Спеціалізація колій сортувального парку

Спеціалізація – це закріплення за конкретною колією, конкретного призначення.

Спеціалізація буває двох видів:

• жорстка спеціалізація – за окремою колією сортувального парку закріплюється конкретне призначення і після накопичення наступного состава, на цю колію попадають вагони цього ж призначення;

• сковзка спеціалізація – після накопичення состава одного призначення може розпочатися накопичення состава іншого призначення.

Принципи спеціалізації:

1) при формуванні декількох потужних призначень намагаються, щоб накопичення таких составів проводилось в різних пучках.

2) для накопичення порожніх вагонів (і легких) виділяють середні колії сортувального парку, котрі самі довгі і самі прямі.

3) для накопичення двогрупних составів при накопиченні їх на суміжних коліях намагаються щоб, вихід з цих колій був на одну витяжку формування.

Іноді двогрупні состави накопичуються не на суміжних коліях, тоді намагаються, щоб процес закінчення формування проводився за допомогою одної маневрової витяжки.

4) якщо станція спеціалізована, то для накопичення окремого ряду вагонів в сортувальному парку виділяються колії, для накопичення цих вагонів.

5) в сортувальному парку для накопичення несправних вагонів перед їх подачею в вагонне депо (ВЧД) окрема, як правило, крайня колія сортувального парку в якої корисна довжина менше стандартної (> 850 м.).

Іноді цю колію використовують і для ремонту цих вагонів, для чого на збіччі влаштовуються стелажі з деталями і запасними частинами.

6) окрема колія в сортувальному парку виділяється для вагонів, що прибули без документів, така колія обробляється по мірі накопичення, але не менше одного разу за добу.

7) окремі колії в сортувальному парку можуть виділятися для накопичення вагонів, що вимагають екіпіровки (ізотермічний рухомий склад, вагони з живністю і людьми).