2.2 Нормування складних маневрів

Складні маневри включають в себе більше одного рейсу (по розформуванню і формуванню на маневровій витяжці).

Існує залежність при розподілі состава на кілька частин, тривалість напіврейсів залежить від маси кожної частини і кількості самих частин. При збільшенні числа частин в составі поїзда, збільшується час на витягування і холості заїзди, але при цьому швидкість маневрових пересувань досить велика. При мінімізації числа частин відбуваються зворотні явища. Основна задача знайти «золоту середину», при якій тривалість напіврейсів буде мінімальна.

Загальний час на розформування – це сума всіх напіврейсів, тобто час на розформування состава є функція Т_с = f (x),

де х – число частин в складі.

Оскільки функція має всього одну точку екстремуму (min), то її можна знайти шляхом взятої першої похідної, при цьому оптимальне число частин в відчепі, який витягується буде:

m _опт = m _с / x _опт; (2.8)

В типових нормах містяться таблиці з нормативними коефіцієнтами, які дозволяють визначати тривалість закінчення формування одногрупного поїзда, час на розстановку вагонів в відповідності з ПТЕ при формуванні двогрупного поїзда, час на сортування вагонів при підбиранні їх для формування збірних поїздів і для подачі на вантажні пункти станції, тривалість перестановки вагонів на колії сортувального парку з технічними і комерційними несправностями.

Загальний вигляд формули для визначення тривалості формування одногрупного поїзда:

Т _одн = Т _ПТЕ + (Т _под). (2.9)

Час на закінчення формування двогрупного поїзда:

Т _дв = Т_ПТЕ^гол + (Т _под) + Т _ПТЕ^хв.. (2.10)

Час для визначення тривалості закінчення формування збірного поїзда, що накопився на колії, складається з часу на сортування і зборку вагонів.

Т _сб = Т _сорт + Т _сбор.

Сортування вагонів виконується на вільних кінцях колій в сортувальному парку і визначається за формулою:

Т _с = А ∙ g ₀ + Б · m _c; (2.11)

де А і Б – нормативні коефіцієнти, що залежать від нахилу і способу виконання маневрів;

g ₀ – число відчепів;

m _c – величина, що характеризує кількість составів;

Час на збирання состава:

Т _зб = 1,8 · Р + 0,3 · m _зб; (2.12)

де Р – число груп в составі збірного поїзда.

; (2.13)

Визначення тривалості перестановки вагонів з технічними і комерційними несправностями за формулою:

Т _пер^ТКН = Л + У · m _пер + (Т _дод); (2.14)

Цей час залежить від кількості вагонів, що переставляються і від типа локомотива. За цією ж формулою можна нормувати час на перестановку відчеплених (причеплених) вагонів від транзитних поїздів, тільки замість m _пер буде m _пер^тр.

2.3 Гірочна технологія і розрахунок елементів гіркового циклу

В гірковий цикл входять наступні елементи:

• заїзд локомотива в хвіст составів;

• витягування составів на маневрову витяжку (при паралельному розміщенні парків прийому і сортувального парку);

• насув состава;

• розформування;

• осаджування і закінчення формування зі сторони гірки.

Розпуск – це розподілення состава на відчепи і розформування составів в сортувальному парку за призначеннями плану формування.

Насув – це рух состава з прийомо - відправних колій до вершини гірки. Не залежить від довжини состава.

Час на розпуск состава залежить від довжини самого состава і від кількості відчепів:

Осаджування – це операція з ліквідації “вікон” між поряд стоячими составами і звільнення частин колій сортувального парку зі сторони гіркової горловини.

t _ос= 0.06 · m _ос; (2.15)

де 0.06 – час на переміщення локомотивом одного вагону;

m _ос - склад поїзда, що осаджується.

Операції по закінченні формування состава зі сторони гірки проводиться в випадку, якщо виникає необхідність перестановки вагонів, з вимогами ПТЕ, що розміщенні в хвостовій частині состава.

Т_з.ф = 1,73 + 0,18 · m_ф; (2.16)

Витягування – це операція, яка виконується тільки при розміщенні сортувального парку і парку прийому паралельно.

L _вит = (l _г + l_лок + l_с + 10). (2.17)

Гірочний цикл – це час на виконання всіх операцій з урахуванням операцій закінчення формування і осаджування.

Т _ц = t _з + (t _вит) + t _нас + t _роз + t _ос + t_зф. (2.18)

Гірочний технологічний інтервал– це середній час на розформування одного состава.

t_г = Т _ц / n; (2.19)