3.7 Місцева робота станції

Місцевими вагонами – називаються вагони, які прибувають на станцію для виконання з ними вантажних операцій.

Рисунок 3.6 – Схема проходження місцевих вагонів на сортувальній станції

Місцеві вагони на сортувальну станцію прибувають в складі розбірних поїздів, де в парку прийому з ними проводяться тіж операції, що і з транзитними вагонами з переробкою. При цьому документи на прибулі місцеві вагони передаються в товарну контору станції, для їх подальшого розкредитування. При прибутті місцевих вагонів на станцію, в обов’язковому порядку інформується вантажоотримувач, для завчасної підготовки навантажувально - розвантажувальних фронтів і механізмів. При розформуванні состава, такі вагони спускаються на спеціально призначені для їх накопичення колії.

Збільшення числа подач вагонів на вантажні пункти станції приводить до зменшення часу на накопичення вагонів, але виникають додаткові пробіги локомотивів, в зв’язку з великим числом подач - уборок.

Рисунок 3.7 – Визначення оптимальної кількості подач вагонів на вантажні пункти станції.

При скороченні числа подач - уборок, крім додаткового часу на накопичення виникає проблема підбирання груп вагонів в подачі по фронтах навантаження-вивантаження.

Загальні витрати будуть змінюватися в залежності від числа подач - уборок. Підбір вагонів за фронтами краще проводити комбінаторним методом.

Простій місцевого вагона:

Після підбирання вагонів за фронтами навантаження-розвантаження вагони потребують подачі з розстановкою їх на вантажні пункти, де ці вагони проходять вантажні операції. По можливості завантажені вагони вивозяться в сортувальний парк станції, де розставляються на пункти накопичення транзитних вагонів з переробкою відповідних призначень. Наступні операції з ними проводяться такі ж як з транзитними без переробки.

Місцеві вагони повинні потрапляти в сортувальний парк до закінчення накопичення складів поїздів, для скорочення часу простою під накопиченням. Вперше такий дослід був теоретично розроблений і практично втілений на ст. Бойня Московської залізниці.

Е_заг = Е_нак + Е_пу; (3.11)

Кількість подач-уборок на вантажні пункти станції обмежується двома факторами:

• місткістю вантажного фронту.

(3.12)

Рисунок 3.8 – Визначення кількості подач – уборок за місткістю фронту

(3.13)

• тривалістю вантажних операцій.

(3.14)

де Т_вант – час на виконання вант. операцій за 1 подачу.

• за економічними розрахунками

(3.15)

де N_доб – добове прибуття вагонів;

к_под – орієнтоване число подач, що визначається з умови мінімуму простою вагонів в сортувальному парку перед їх подачею;

Т_вант – час виконання вантажних операцій;

С_м – параметр накопичення місцевих вагонів (8-10);

е_в.г – вартість однієї вагоно - години;

е_л.г – вартість однієї локомотиво - години;

t_пу – час на подачу - уборку.

Вагони на вантажні пункти подаються, як правило, маневровими локомотивами, які працюють в хвостовій горловині сортувального парку. В зв’язку з цим подачі і уборки місцевих вагонів не повинні особливо впливати на процес формування поїздів і перестановку їх з парку в парк. Іноді для місцевої роботи виділяється окремий маневровий локомотив на станції, при цьому підбір місцевих вагонів, як до подачі на вантажні пункти, так і після їх уборки, проводиться в ранжирних парках.

На порядок подач - уборок впливають наступні фактори:

• добове прибуття вагонів;

• тривалість однієї подачі - уборки;

• собівартість однієї вагоно – години простою;

• характеристика рухомого складу, що прибуває на вантажний пункт.

Для того, щоб визначити черговість подач - уборок, розраховують затрати на один вагон зв’язаний з такою подачею.

Першочерговою подачею являються ті вагони, на які витрачається мінімум часу. Якщо є вагони, що вимагають пріоритетної подачі, то такі вагони подаються в першу чергу. Іноді виникає ситуація, коли вагони не можуть бути завантажені внаслідок недостачі порожніх вагонів, то в першу чергу стараються подати вагони, що слідують під здвоєні вантажні операції.