Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

_1-89 (1)

.pdf
Скачиваний:
40
Добавлен:
19.03.2015
Размер:
1.92 Mб
Скачать

відсутності реєстрації правочину правоволоділець бере на себе ризик настання негативних наслідків при висуненні претензій третіми особами у зв’язку з діяльністю користувача. Саме цим зумовлена та обставина, що за загальним правилом обов’язок зареєструвати договір покладено на правоволодільця.

89. Особливості змісту договору комерційної концесії Зміст договору комерційної концесії складають його умови щодо прав та

обов'язків сторін. Оскільки будь-який договір є підставою виникнення цивільно- правового зобов'язання, а зміст цього зобов'язання розкривається через права та обов'язки його учасників, визначені умовами договору, це притаманно Й договору комерційної концесії. Оскільки в двосторонніх договорах правам кореспондують обов'язки, далі розглядатимуться тільки останні.

Обов'язки правоволодільця можна поділити на імперативні й диспозитивні. Перші сформульовані в законі так, що не допускають змін за волею сторін. По своїй суті такі обов'язки є істотними умовами договору комерційної концесії. Зміст обов'язків другої групи сторони договору мають право змінити або навіть зовсім відмовитися від включення їх до договору. Проте, якщо це не відбувається, вони діють у повному обсязі. Правоволоділець зобов'язаний:

1) передати користувачеві технічну та комерційну документацію й надати іншу інформацію, необхідну для здійснення прав, наданих йому за договором комерційної концесії, а також проінформувати користувача та його працівників з питань, пов'язаних із здійсненням цих прав (ч. 1 ст. 1120 ЦК України). Цей обов'язок у законі викладений досить докладно і сформульований як імперативний. Він містить обов'язок передати користувачеві технічну й комерційну документацію (плани, розрахунки, креслення), проінформувати користувача та його працівників з питань здійснення прав, що передані за договором комерційної концесії, а також надати користувачеві іншу інформацію, необхідну для здійснення прав, наданих йому за договором комерційної концесії. По своїй суті цей обов'язок є інформаційним і вимагає, щоб правоволоділець забезпечив будь-якою інформацією, яка буде необхідна для здійснення прав, що передані за договором комерційної концесії. Перелік даних, які можна вимагати розкрити, залишений відкритим. Щоб уникнути безпідставних вимог щодо розкриття інформації, правоволодільцю в договорі комерційної концесії варто зазначити,, яку саме інформацію необхідно надавати. У противному разі між сторонами договору може виникнути складний спір щодо обсягу

інформації, яка надається, оскільки "інформація, яка необхідна для здійснення прав" є оціночною;

2)забезпечити державну реєстрацію договору комерційної концесії. Цей обов'язок, як і всі наступні, є диспозитивним, оскільки договором комерційної концесії цей обов'язок може бути покладений і на користувача;

3)надавати користувачеві постійне технічне та консультативне сприяння, включаючи сприяння у навчанні та підвищенні кваліфікації працівників. Покладення на правоволодільця цього обов'язку цілком логічне, особливо в межах довгострокового договору. Адже об'єкти прав, що передаються за договором комерційної концесії, як правило, безперервно удосконалюються. Тому користувач об'єктивно зацікавлений в отриманні нової інформації, яка поліпшить його позиції на ринку. У свою чергу, правоволоділець за надання інформаційного сприяння може отримати окрему винагороду;

4)контролювати якість товарів (робіт, послуг), що виробляє (виконує, надає) користувач на підставі договору комерційної концесії. Правоволодільцю як особі, яка набагато краще обізнана з процесом випуску товарів (виконання робіт, надання послуг), набагато простіше проконтролювати їх якість, аніж користувачеві. Адже правоволоділець, як правило, і є створювачем інтелектуальних продуктів, права на які передаються за договором комерційної концесії і використовуються при створенні товару. До того ж він зацікавлений в тому, щоб ці творчі продукти не знецінилися через випуск товарів (виконання робіт, надання послуг) нижчої якості (ч. 2 ст. 1020 ЦК України).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]