2. Навички як набуті форми поведінки тварин

Мінливість у фіксованих формах поведінки виявляється в набутті нових навичок і способів дій, що виникають у результаті багаторазового природного доцільного виконання рухів і дій або у процесі дресирування.

Навичка – це спосіб поведінки, надбаний у результаті індивідуального досвіду та закріплений у результаті вправ.

В основі навички лежить система умовних рефлексів. Це більш складний пристосувальний механізм, бо тварина отримує можливість відповідно до змін середовища порівняно швидко виробляти нові та нові умовні рефлекси. Якщо ж потреба в тому чи іншому умовному рефлексі минула, то і він згасає.

Приклад вироблення умовного рефлексу можна спостерігати у досліді з актинією. Якщо до актинії піднести шматочок паперу, то тварина хапає його й ковтає. Але через кілька повторень актинія відкидає папір, навіть не підносячи його до ротового отвору. Зв’язки, які з’явились, – короткочасні, зазвичай вони згасають через три – чотири години. Навичка порівняно з інстинктом не завжди більш складна форма поведінки, але більш гнучка, пластична, внаслідок чого й більш досконала.

Навички формуються у тварин в природних умовах методом спроб і помилок, а у штучних умовах шляхом дресирування.

У експерименті перед куркою була поставлена П- подібна сітка, за якою було насипано насіння. Курка здійснила багаторазові спроби через сітку потрапити до насіння. Таких спроб було здійснено багато десятків, поки випадково курка не обійшла сітку і не досягла насіння. У повторних експериментах кількість помилкових спроб поступово зменшувалася, і у даної курки виробилася нова форма поведінки.

Можливість утворення навички залежить від загального рівня розвитку тварини та від ступеню відповідності вироблюваної навички інстинктивним формам поведінки. Досвідчені дресирувальники завжди враховують це. Найбільш успішно виробляються навички, які відповідають інстинктам. З іншого боку – навички впливають на інстинкти, інколи гальмують їх прояв. Добре дресирований собака бере їжу виключно з рук хазяїна. Тут навичка заглушає один із найсильніших інстинктів – харчовий. Спеціально навчені собаки з прив’язаними мінами кидалися під танки. У цьому випадку навичка придушила не менш сильний інстинкт самозбереження.

Навичка – змінювана форма поведінки, тому без відповідного підкріплення вона поступово згасає.

Так, в акваріум, розділений скляною перегородкою, в одну секцію була поміщена щука, а в іншу – маленькі рибки. Щука сотні разів намагалася схопити рибок, але билася об скло. Пройшов час і у щуки виробилася навичка: вона припинила кидатися на рибок. Ця навичка збереглася й після того, як прибрали скло. Однак скоро навичка зникла і щука почала поводити себе звичайним чином.

Змінюваність навички проявляється у переносі. Так, у собаки була вироблена навички відкривати засув дверець клітки, за якою лежала їжа, передньою правою лапою. Коли собаці прив’язували цю лапу мотузкою до задньої лапи, він відразу ж відкривав засув передньою лівою лапою. Коли зв’язували обидві передні лапи, собака також зразу відкривав дверці зубами. Але навичка – тільки умовний рефлекс. Коли клітку повертали на 180 градусів, собака підходив не до дверець, а до колишнього місця (тобто орієнтувався на просторове положення) і робив безглузді рухи лапою, нібито натискуючи на засув, який тепер знаходився з протилежного боку.

Здатність набувати навички є не тільки у вищих, але й у нижчих тварин. Так, можна виробити навичку у таргана брати їжу тільки з чорних квадратиків шахової дошки. Однак, чим складніше організм, чим більш розвинута нервова система тварини, тим більше у неї розвинута здатність виробляти навички.

У процесі еволюційного розвитку навички, які відповідають умовам життя багатьох тварин, поступово закріплюються і перетворюються у спадкові форми поведінки. У цьому й проявляється природний добір, який забезпечує пристосування тварин до існуючих умов їхнього життя. Відповідно дуже повільно на протязі багатьох і багатьох поколінь змінюються й інстинктивні форми поведінки, а ті, що перестали бути біологічно доцільними, поступово відмирають. Так, наприклад, домашні птахи зовсім втратили інстинкт літання, бо він їм не потрібний.

У процесі пристосування тварин до середовища часто виникає необхідність вирішити задачу, пов’язану з подоланням перепон, знайти оптимальну поведінку в новій ситуації. Ані інстинкти, ані навички не дають можливості впоратись з цією задачею. Тварина повинна знайти нову форму поведінки , якої в її досвіді ще не було. В цих випадках вищі тварини здатні до так званої інтелектуальної поведінки.