1.3. Принципи внутрішньогосподарського контролю

Важливе значення в процесі контролю відіграють його принципи, норми проведення, обов’язкове дотримання яких визначає ефективність внутрішньогосподарського контролю. Принципи будь-якої науки виражають стан і етику дослідника, регулюють процедурну сторону методології і методики.

Дотримання принципів є необхідною умовою проведення внутрішньогосподарського контролю, запорукою вирішення завдань та досягнення поставлених цілей.

Принципами організації внутрішньогосподарського контролю є:

1) розмежування місця, ролі, завдання та функцій органів і суб’єктів внутрішньогосподарського контролю у відповідності з встановленим Конституцією та законодавством України розмежуванням компетенції законодавчої та виконавчої влади;

2) функціональна, організаційна та персональна незалежність суб’єктів внутрішньогосподарського контролю та їх посадових осіб від підконтрольних об’єктів;

3) координація діяльності органів та суб’єктів внутрішньогосподарського контролю з метою виключення дублювання у їх роботі та забезпечення єдиної системи державного фінансового контролю на усіх рівнях державної влади.

Узагальнюючи існуючі думки авторів принципи здійснення внутрішньогосподарського контролю умовно можна розділити на дві основні групи: загальні та специфічні.

Загальними принципами здійснення внутрішньогосподарського контролю є: законність, обов’язковість, стратегічна спрямованість, безперервність, всебічність, комплексність, регулярність (своєчасність), плановість, конкретність, об’єктивність, результативність, економічність, конфіденційність і гласність, дієвість, зворотного зв’язку.

Законність. Діяльність контролюючих органів повинна відповідати нормам чинного законодавства, які визначають їх функції, права, обов’язки і відповідальність.

Обов’язковість. Проведення внутрішньогосподарського контролю є обов’язком для забезпечення ефективного управління діяльністю суб’єктів господарювання та нормального функціонування економіки на всіх рівнях.

Стратегічна спрямованість. Внутрішньогосподарський контроль повинен мати чітко визначені цілі та стратегію проведення.

Безперервність. Контрольними заходами охоплюються усі періоди діяльності підприємства;

Всебічність. Внутрішньогосподарський контроль вимагає всебічного системного розгляду всіх фінансово-економічних явищ і процесів в їх взаємозв’язку, взаємозалежності та динаміці, використання системи способів та прийомів для більш повного контролю, розгляду об’єкта контролю як складової частини економічної системи.

Комплексність. Вимагає забезпечення контролю на всіх стадіях руху державних коштів у фінансовій і виробничій сферах, шляхом створення відповідної організаційної системи контролю в країні.

Регулярність (своєчасність). Передбачає необхідність регулярного, систематичного проведення внутрішньогосподарського контролю певного об’єкта або групи усіма контролюючими органами на засадах високої організації та планування контрольних процедур у терміни, що регламентують контрольний процес, з метою створення цілісного уявлення про стан та динаміку внутрішньогосподарських процесів та об’єктів контролю.

Плановість. Проведення певних контрольних заходів здійснюється на основі розроблених планів-графіків їх проведення.

Конкретність. Контроль повинен здійснюватись за певними аспектами і визначати найбільш суттєві та актуальні для цього економічного об’єкта або цього часу.

Об’єктивність. Передбачає необхідність забезпечення контролюючими органами неупередженого рівного підходу до всіх підконтрольних суб’єктів під час проведення контрольних дій, при узагальненні і реалізації результатів контролю, а також повинен ґрунтуватись на достовірній, перевіреній інформації, що реально відображає об’єктивну дійсність, а його висновки повинні обґрунтовуватися на точних результатах перевірки. Об’єктивність передбачає відсутність помилок у процесі здійснення контрольних процедур та правильне застосування методики проведення контролю.

Результативність. Означає, що контроль не повинен проводитись тільки для того, щоб виявити недоліки і проблеми, а насамперед для ефективного впливу на діяльність з метою вирішення поставлених завдань. Результативність залежить від ефективності організації його проведення: розробки програми, плану підготовки працівників, які входять до складу комісії, визначення персонального складу комісії; забезпечення постійного контролю керівників за роботою членів комісії, надання їм методичної та практичної допомоги зі збирання, узагальнення й аналізу зібраних у процесі контролю матеріалів, розробки заходів для покращання роботи контрольованих органів.

Економічність. Контроль здійснюється в умовах мінімізації витрат на його проведення, мінімальною чисельністю працівників, що володіють науковими методами організації праці.

Конфіденційність. Інформація, отримана у ході здійснення фінансового контролю, не повинна розголошуватись та використовуватись у власних цілях без відома керівника контролюючого органу.

Гласність. Принцип ґрунтується на широкому та правдивому висвітлені результатів контролю і передбачає необхідність подачі в засобах масової інформації основних результатів діяльності контролюючих органів з перевірки дотримання законодавства, викриття зловживання, запобігання неефективного, нецільового використання державних коштів.

Дієвість. Внутрішньогосподарський контроль повинен включати розробку конкретних висновків, рекомендацій та управлінських рішень, а також здійснювати контроль над їх виконанням і тим самим активно впливати на фінансово-господарську діяльність та її результати. Дієвість характеризується системністю виявлених порушень та вжитими заходами для виправлення недоліків за підсумками контролю.

Зворотного зв’язку. Виявлення впливу оперативних управлінських рішень на хід виробничого процесу.

Серед специфічних принципів внутрішньогосподарського контролю, що притаманні лише даному виду контролю, варто виділити такі:

• зацікавленості учасників контролю в його проведенні та забезпеченні достовірності результатів такого контролю, що полягає у створенні умов неминучості наслідків при безвідповідальному відношенні щодо достовірності фіксованих даних та їх спотворення;

• централізованості здійснення методичного керівництва контрольної діяльності в межах підприємства;

• повноти охоплення об’єктів – контролю підлягають активи, капітал і зобов’язання підприємства, що знаходяться у балансовому та позабалансовому обліку;

• елімінування, передбачає виключення зайвих етапів, процедур, кроків в послідовності проведення контролю;

• одночасності розробки конструкції та технології виробництва продукції з методами й засобами контролю її виробництва;

• рівноправності та взаємного контролю учасників у здійсненні контрольної діяльності – учасники внутрішньогосподарського контролю повинні бути наділеними рівними правами під час здійснення контрольної діяльності, брати особисту участь під час розгляду конфліктних ситуацій і доведенні вини, а також мати змогу виставляти претензії один одному щодо кількості та якості продукції, робіт і послуг, доповнюючи їх взаємною допомогою один одному з усунення відхилень, що виникають;

• приорітету вхідного контролю – презумпція вини конкретного виконавця (працівника) за недостовірність рахунку, ваги, міри, викривлення первинних даних.

Дотримання розглянутих принципів внутрішньогосподарського контролю в процесі його здійснення забезпечує ефективність його організації на підприємстві й, у кінцевому рахунку, достовірність отриманих результатів контролю.