- •1. Предмет, основні завдання рпс, зв’язок з іншими науками
- •2. Регіональна економіка, її суть і предмет дослідження.
- •3. Загальні закономірності розміщення продуктивних сил, їх суть та значення.
- •4. Основні критерії рпс.
- •5.Вплив глобалізації і регіоналізації економіки на рпс.
- •6. Основні принципи розміщення продуктивних сил, їх суть та значення.
- •7. Основні фактори розміщення продуктивних сил, їх суть.
- •8. Поняття економічний р-он, його суть. Об’єктивний ха-рактер формування економ р-ів, типи ек р-нів.
- •9. Структура економіки регіону і особливості її трансформації в умовах ринкових відносин.
- •10. Основні принципи економічного районування, їх суть.
- •11. Спеціалізація і комплексний розвиток економ районів.
- •12.Державне регулювання та прогнозування розвитку економіки регіонів.
- •13.Територіальна організація продуктивних сил і територіальна структура господарства, їх суть.
- •14. Наукові методи аналізу рощміщення та територіальної організації продуктивних сил, їх суть.
- •16. Населення України, його динаміка, структура та особливості розміщення.
- •17. Міське та сільське населення України, його динаміка та особливості формування і розселення. Урбанізація.
- •18. Сучасна демографічна ситуація в Україні, її регіональ-ні особливості.
- •19. Трудові ресурси, їх суть та види зайнятості
- •20. Ринок праці та забезпечення продуктивної зайнятосьі населення України, регіональні особливості безробіття.
- •21. Природно-ресурсний потенціал, його суть та структура.
- •23.Мінеральні ресурси, їх структура та народногосподрське значення.
- •24. Земельний фонд та його структура. Проблеми охорони і раціонального використання земельних ресурсів.
- •25. Водні ресурси, їх народногосподарське значення та проблеми раціонального використання.
- •26. Лісові ресурси, їх народногосподарське значення та проблеми раціонального використання.
- •27.Рекреаційні ресурси України, їх структура та особливості розміщення.
- •28.Ресурсозбереження як головний напрям раціонального використання природних ресурсів.
- •29. Господарський комплекс Укр, його суть, галузева структура і трансформація в ринкових умовах.
- •30.Виробничий і науково-технічний потенціал України, його регіональні особливості.
- •31. Міжгалузеві комплекси, їх суть, структура та об’єктивний характер формування.
- •32. Паливно-енергетичний комплекс, його суть, галузева структура і народногосподарске значення.
- •33. Вугільна пр-сть Укр, її значення, особл-ті розм, суч стан та перспективи розвитку.
- •34. Нафтова пр-сть Укр, її зн-ня, особл-ті розміщ, суч стан та перспективи розвитку.
- •35. Газова пр-сть Укр, її зн-ня, особливості розміщення, суч стан та перспективи розвитку.
- •36. Нафтопереробна пр-сть Укр, особливості розміщення, суч стан та перспективи розвитку.
- •37. Електроенергетика України, її зн-ня та суч стр-ра в-ва та споживання електроенергії.
- •38. Теплова електроенергетика Укр, її місце в в-ві електроенергії, основні тес та принципи і особливості їх розміщення.
- •39. Атомна електроенергетика України, її зн-ня та проблеми розвитку.
- •40. Гідроенергетика України, її місце в енергетичному балансі. Каскад гес на Дніпрі.
- •42. Чорна металургія України, її зн-ся, стр-ра і суч стан розвитку.
- •43. Природно-ресурсні передумови розвитку чорної і кольорової металургії України.
- •44. Типи металургійних заводів України, їх суть та принципи розміщення.
- •45.Природні передумови розвитку чорної металургії України та основні металургійні центри.
- •46.Кольорова металургія України, її значення,
- •47.Машинобудівельний комплекс, його галузева структура та народногосподарське значення .
- •48. Основні принципи і фактри розвитку і розміщення галузей машинобудування.
- •49. Сучасний стан розвитку та особливості розміщення машинобудування в Україні.
- •50. Сільськогосподарське машинобудування України, галузева структура і особливості роз-міщення.
- •51. Транспортне машинобудування України, його значен-ня, галузева структура і особливості розміщення.
- •52. Верстато- та приладобудування України, його значення, принципи розміщення, основні центри.
- •53. Важке та енергетичне машинобудування України, його значення, принципи розміщення та основні центри.
- •54.Сировинна база хімічної промисловості України, її регіональні особливості.
- •56. Особливості розвитку і розм-ня галузей основної хімії Укр.
- •57.Лісова промисловість України : її значення, райони розміщення і проблеми раціонального використання і охорони лісів .
- •58. Деревообробна промисловість України, принципи розміщення, основні центри.
- •59. Целюлозно-паперова та лісопильна промисловість України, її значен-ня, принципи розміщення та основні центри.
18. Сучасна демографічна ситуація в Україні, її регіональ-ні особливості.
Дані за 1996 рік. Укр. – п’ята за чисел насел в Європі. За-раз населення стан. приблизно 51,3 млн. Україна поступається лише ФРН (80 млн. чол.), Італії (58 млн чол.), Великобританії (57,3 млн чол.) і Франції (57 млн чол.).
Демографічна ситуація надзвичайно серйозна. Процес природного скороч насел в селах розпоч з 1979, в містах — з 1990. У 1989 р. природний приріст населення України стано-вив 1,7 чол. на 1000 чол. населення. А в 1990 р. — лише 0,6, а з 1991 природне скорочення 0,7.
За період 1929-1959 Укр не долічилася 14,6 млн осіб. Сер. трив. життя в Україні станов 70-71 рік (66 років у чоловіків і 73-75 років у жінок) і поступово зменш. За цим показником, Україна посідає 52 місце серед країн світу.
Скорочення насел України – наслідок мутагенних впли-вів, у тому числі негативних змін навкол. сер-ща, що призво-дять до різкого пошкодження генофонду, глибока соц-екон криза, складна криміногенна сит. в Україні.
Забруднення навкол сер-ща призвело до того, що у 1990 р. вся Україна проголошена її парламентом зоною екологічного лиха.
Вже у 1998 році за чисельністю населення Україна скоти-лася на 7-ме місце після Німеччини, Росії, Великобританії, Італії, Туреччини, Франції.
19. Трудові ресурси, їх суть та види зайнятості
Трудові ресурси – наявне працездатне населення (чоловіки від 16 до 60 років, і жінки від 16 до 54 років, а також працюю-чі пенсіонери та підлітки). Заг. кіл-ть працездатного населен-ня України в 1993 р. превищувала 29 млн. чоловік. В працез-датному віці знаходиться 55,8 % населення. Найб. питома вага осіб працездатного віку в Одеській (57,6), Харківській (57,2), Запорізькій (57,2), АР Крим(57,5). Найнижчий показник в Че-рнігівській області (51,3). У сфері матеріального в-ва зайнято 64% працівників. В пром- ті – 29%, більше 20% – с/г, понад 11% – в освіті, галузяях науки та культури. Значна частка при-падала на буд-во (7,4%), торгівлю, гром. харчування (7,1%), транспорт і зв’язок (6,7%).
Нині переважаючою формою зайнятості є держ сектор економіки, проте частка недержавних форм власності пос-тупово зростає. У н/г країни жінки переважають над чолові-ками, вони зайняті на важких і шкідливих роботах, працюють у нічну зміну.
20. Ринок праці та забезпечення продуктивної зайнятосьі населення України, регіональні особливості безробіття.
Новим явищ у соціальному житті України є вивільнення працівників (тобто їх скорочення з ініціативи адміністрації підприємств та організацій) з різних галузей народного господарства і поява безробітних. За останні роки що-річно вивільнялося з різних галузей народного господарсва близько 200—273 тис. чоловік. Причому майже половина з них працювали у різних галузях промисловості. З інших га-лузей економіки значне вивільнення відбувається на тран-спорті і зв’язку, у торгівлі і громадському харчуванні, будів-ництві, науці і науковому обслуговуванні та в освіті.
Одночасне з вивільненням працівників має місце і певний рівень попиту на робочу силу. За останні роки цей попит не перевищував 36 тис. чоловік. Майже третина цього попиту припадає на галузі промисловості. Нині рівень зайня-тості трудових ресурсів України досягає 72%, або майже 23 млн. чоловік. Нижче цього середнього рівня зайнятість тру-дових ресурсів в Автономній Республіці Крим, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Одеській та Чернівецькій обл. Найвищий рівень зайнятості трудових ресурсів характерний для Київської, Сумської, Полтавської, Кіровоградської та Чер-нігівської областей. Певна частина працездатного населення України офіційно зареєстрована як безробітні. Нині в Україні зареєстровано близько 1 млн. безробітних.
Рівень безробіття є досить диференційованим по окре-мих регіонах України. Нині найвищий рівень зареєстрованого безробіття характерний для західних областей республіки — Волинської, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківсь-кої, Львівської та Тернопільської. Найнижчі показники рівня безробіття склалися в Одеській облі, м. Києві та Севастополі.
Враховуючи демографічну ситуацію, яка склалася в різних регіонах України, можна передбачити, що при ниніш-ньому рівні створення нових робочих місць у західних обл. і природному прирості населення рівень безробіття в майбут-ньому набуде в цьому регіоні ще більшої гостроти.
Впровадження ринкових механізмів господарювання вимагає від держави, регіональних органів управління завчасної розробки та реалізації соціальних гарантій у сфері зайня-тості населення працездатного віку. Тим більше, що значна частина населення зараз перебуває в умовах вимушеної непо-вної зайнятості. Лише чисельність працюючих в режимі не-повного робочого тижня (дня) перевищує 2 млн. чоловік.