- •1. Предмет, основні завдання рпс, зв’язок з іншими науками
- •2. Регіональна економіка, її суть і предмет дослідження.
- •3. Загальні закономірності розміщення продуктивних сил, їх суть та значення.
- •4. Основні критерії рпс.
- •5.Вплив глобалізації і регіоналізації економіки на рпс.
- •6. Основні принципи розміщення продуктивних сил, їх суть та значення.
- •7. Основні фактори розміщення продуктивних сил, їх суть.
- •8. Поняття економічний р-он, його суть. Об’єктивний ха-рактер формування економ р-ів, типи ек р-нів.
- •9. Структура економіки регіону і особливості її трансформації в умовах ринкових відносин.
- •10. Основні принципи економічного районування, їх суть.
- •11. Спеціалізація і комплексний розвиток економ районів.
- •12.Державне регулювання та прогнозування розвитку економіки регіонів.
- •13.Територіальна організація продуктивних сил і територіальна структура господарства, їх суть.
- •14. Наукові методи аналізу рощміщення та територіальної організації продуктивних сил, їх суть.
- •16. Населення України, його динаміка, структура та особливості розміщення.
- •17. Міське та сільське населення України, його динаміка та особливості формування і розселення. Урбанізація.
- •18. Сучасна демографічна ситуація в Україні, її регіональ-ні особливості.
- •19. Трудові ресурси, їх суть та види зайнятості
- •20. Ринок праці та забезпечення продуктивної зайнятосьі населення України, регіональні особливості безробіття.
- •21. Природно-ресурсний потенціал, його суть та структура.
- •23.Мінеральні ресурси, їх структура та народногосподрське значення.
- •24. Земельний фонд та його структура. Проблеми охорони і раціонального використання земельних ресурсів.
- •25. Водні ресурси, їх народногосподарське значення та проблеми раціонального використання.
- •26. Лісові ресурси, їх народногосподарське значення та проблеми раціонального використання.
- •27.Рекреаційні ресурси України, їх структура та особливості розміщення.
- •28.Ресурсозбереження як головний напрям раціонального використання природних ресурсів.
- •29. Господарський комплекс Укр, його суть, галузева структура і трансформація в ринкових умовах.
- •30.Виробничий і науково-технічний потенціал України, його регіональні особливості.
- •31. Міжгалузеві комплекси, їх суть, структура та об’єктивний характер формування.
- •32. Паливно-енергетичний комплекс, його суть, галузева структура і народногосподарске значення.
- •33. Вугільна пр-сть Укр, її значення, особл-ті розм, суч стан та перспективи розвитку.
- •34. Нафтова пр-сть Укр, її зн-ня, особл-ті розміщ, суч стан та перспективи розвитку.
- •35. Газова пр-сть Укр, її зн-ня, особливості розміщення, суч стан та перспективи розвитку.
- •36. Нафтопереробна пр-сть Укр, особливості розміщення, суч стан та перспективи розвитку.
- •37. Електроенергетика України, її зн-ня та суч стр-ра в-ва та споживання електроенергії.
- •38. Теплова електроенергетика Укр, її місце в в-ві електроенергії, основні тес та принципи і особливості їх розміщення.
- •39. Атомна електроенергетика України, її зн-ня та проблеми розвитку.
- •40. Гідроенергетика України, її місце в енергетичному балансі. Каскад гес на Дніпрі.
- •42. Чорна металургія України, її зн-ся, стр-ра і суч стан розвитку.
- •43. Природно-ресурсні передумови розвитку чорної і кольорової металургії України.
- •44. Типи металургійних заводів України, їх суть та принципи розміщення.
- •45.Природні передумови розвитку чорної металургії України та основні металургійні центри.
- •46.Кольорова металургія України, її значення,
- •47.Машинобудівельний комплекс, його галузева структура та народногосподарське значення .
- •48. Основні принципи і фактри розвитку і розміщення галузей машинобудування.
- •49. Сучасний стан розвитку та особливості розміщення машинобудування в Україні.
- •50. Сільськогосподарське машинобудування України, галузева структура і особливості роз-міщення.
- •51. Транспортне машинобудування України, його значен-ня, галузева структура і особливості розміщення.
- •52. Верстато- та приладобудування України, його значення, принципи розміщення, основні центри.
- •53. Важке та енергетичне машинобудування України, його значення, принципи розміщення та основні центри.
- •54.Сировинна база хімічної промисловості України, її регіональні особливості.
- •56. Особливості розвитку і розм-ня галузей основної хімії Укр.
- •57.Лісова промисловість України : її значення, райони розміщення і проблеми раціонального використання і охорони лісів .
- •58. Деревообробна промисловість України, принципи розміщення, основні центри.
- •59. Целюлозно-паперова та лісопильна промисловість України, її значен-ня, принципи розміщення та основні центри.
57.Лісова промисловість України : її значення, райони розміщення і проблеми раціонального використання і охорони лісів .
Лісопромисловий комплекс (ЛПК) України — це сукупність підприємств, пов’язаних з вирощуванням і переробкою (до одержання кінцевої продукції) лісової сировини. До його складу входять: лісове господарство, лісозаготівельна промисловість, галузі лісової промисловості по механічній і хіміко-механічній та хімічній переробці деревини, а також гідролізна і дубильно-екстракційна промисловість, обслуговуючі виробництва, заводи по виготовленню предметів праці для окремих галузей, підприємства матеріально-технічного постачання, галузі і заклади невиробничого обслуговування.
Продукція ЛПК використовується в машинобудуванні, легкій промисловості, на транспорті, у зв’язку, в будівництві.
Лісовий фонд України характеризується переважанням листяних і хвойних порід і нерівномірним розміщенням ресурсів деревини по території. Найбільша концентрація їх в Українських Карпатах (40,5% площі цього регіону), Кримських горах (32%) і на Поліссі (25,1%); у лісостеповій зоні цей показник становить 13,2%, у степовій — 3,8%. До найбільш лісистих областей належать Закарпатська, Івано-Франківська, Рівненська, Житомирська, Волинська і Чернівецька.
У Карпатах і на Поліссі заготовляють понад 90% всього лісу України. Це становить щорічно близько 14,5 млн.куб.м. деревини.
Для лісового господарства України характерні захисний та захисно-промисловий напрями ведення. Заготівлю деревини в порядку рубок головного користування проводять у межах розрахункової лісосіки, а при веденні рубок догляду за лісом — виходячи з необхідності поліпшення породного складу та якості лісів.
Забезпечення ЛПК сировиною здійснюватиметься переважно за рахунок більш повного і раціонального використання власних лісосировинних ресурсів. До основних напрямів вирішення сировинної проблеми в перспективі можна віднести:
— поліпшення структури споживання деревини і лісоматеріалів;
— залучення до промислової переробки всієї маси економічно доступних ресурсів низькоякісної, дрібнотоварної лісосировини і деревних відходів;
— удосконалення діючих, впровадження нових ресурсозберігаючих і маловідходних технологій та процесів, здатних забезпечити зниження витрат деревини;
— розширення сфери застосування ефективних замінників лісоматеріалів;
— збільшення лісозаготівель за рахунок інтенсифікації лісокористування, створення високопродуктивних плантаційних лісонасаджень.
58. Деревообробна промисловість України, принципи розміщення, основні центри.
Деревообробна пром. здійсн переробку деревини й виготов- ляє з неї широкий асортимент матеріалів, напівфабрикатів і готових виробів для насел. і н/г. Вона об’єднує різні за мета ломісткістю вир-ва. Особл. цієї пром. є споживання у великій к-ті хім. продукції. Підпр-ва деревообр. пром. розміщені в місцях зосередження лісосиро- винних рес-в – на Поліссі, у Передкарпатті і Закарпатті. Осн. галуззю деревообр. пром. Укр. є меблева. Висока концен трація вир-ва меблів склалася у Закарп., Ів-Фр., Чернів. обл., які виготовляють понад 25% заг. к-ті меблів. В інших регіонах осередками вир-ва меблів є обл. центри. Найб. підприємст- вами меблевої пром. є Сваляв- ський, Хустський, Тереснянсь- кий (Закарп.), Болехівський і Брошнівський(Ів-Фр), Черніве- цький, Броварський(Київська) деревообробні комбінати; дні- пропетровські “Дніпромеблі”, лбвівські “Карпати”, Ів-Фр., Чернів., Запорізька меблеві фабрики; Мукачівський, Бере- гівський, Прикарпатський, Снятинський, Вінницький, Дніпропетровський, Кіровогр., Дрогобицький, Сумський меб- леві комбінати. Серед спеціалі- зованих підприємств по вир-ву меблів виділяється Ів-Фр., Житом., Київська ім.Богожен- ка меблеві фабрики, а також Дрогобицький, Львів., Моло- чанський меблеві комбінати. З відходів деревообробної пром. виробляють деревностружкові і деревноволокнисті плити (Київ, Харків, Донецьк, Дніпропетр., Одеса, Свалява, Дрогобич, Малин, Чернігів, Ковель, Сарни та ін.)