Види інвестиційних фондів

Залежно від порядку здійснення діяльності інвестиційні фонди можуть бути:

- Відкритого

- Закритого

- Інтервального типу

Фонд належить до відкритого типу, якщо він або компанія з управління активами - для пайового фонду приймає на себе зобов'язання по викупу випущених фондом цінних паперів у будь-який час на вимогу інвестора.

Закритий фонд або компанія з управління активами не несе зобов'язань щодо викупу випущених ним цінних паперів до моменту його реорганізації або ліквідації.

Фонд є інтервальним, якщо такі зобов'язання приймаються у визначені в документах фонду, а саме в проспекті емісії цінних паперів, але не рідше одного разу на рік.

По терміну створення інвестиційні фонди поділяються на:

- Термінові

- Безстрокові

Термінові інвестиційні фонди - фонди, які створюються на певний термін, встановлений у проспекті емісії,

Безстрокові інвестиційні фонди - створюються на невизначений термін. При цьому фонди закритого типу можуть бути тільки терміновими.

У залежності від заборонених / дозволених видів активів і максимальних значень інвестицій в ці активи, інвестиційні фонди поділяються на:

- Диверсифіковані

- Недиверсифіковані

До диверсифікованих фондів застосовуються найбільші обмеження в інвестуванні в цілях зниження ризиків по цінних паперах таких фондів. Наприклад, не менше 80% активів диверсифікованого фонду повинні складати грошові кошти, ощадні сертифікати, облігації підприємств та місцевих позик, державні цінні папери та цінні папери, допущені до торгів на біржі.

Недиверсифіковані фонди також мають обмеження, хоча й менші. Наприклад, частка паперів, не включених в біржові списки, і нерухомості не може перевищувати 50% всіх активів фонду.

Інвестиційні фонди відкритого та інтервального типу можуть бути тільки диверсифікованими.

Різновидом недиверсифікованого інвестиційного фонду є венчурний фонд. Це недиверсифікований фонд закритого типу, який здійснює виключно приватне розміщення своїх цінних паперів (тобто без відкритого продажу, шляхом безпосередньої пропозиції попередньо визначеному колу осіб) та активи якого більш ніж на 50% складаються з корпоративних прав і цінних паперів, не допущених до торгів на біржі або в торговельно-інформаційній системі.

Венчурний інвестиційний фонд має ряд переваг:

- Венчурний фонд має мінімальні обмеження щодо структури активів (об'єктів інвестування);

- Компанія з управління активами (КУА), яка управляє венчурним фондом, має можливість здійснювати за власні кошти операції з цінними паперами, які є активами венчурного фонду;

- Компанія з управління активами (КУА), яка управляє венчурним фондом, має можливість надавати позику за рахунок активів ІСІ емітентам корпоративних прав, які входять до складу активів ІСІ. Зобов'язання боржників венчурного фонду можуть бути оформлені векселями, облігаціями та договорами позики;

- Вартість чистих активів венчурного фонду визначається не кожен день або щоквартально, як це передбачено для інших ІСІ при досягненні ними нормативів, необхідних для здійснення їх діяльності, і при подальшому розміщенні цінних паперів, а на кінець року та при ліквідації;

- Допускається розстрочка оплати цінних паперів, які емітуються венчурним фондом.

Підсумовуючи сказане, зазначимо, що якщо метою створення ІСІ є здійснення ефективного інвестування в підприємства, які представляють бізнес-групу, а також з метою оптимізації оподаткування, то доцільним можна вважати створення венчурного фонду.

Незалежно від типу і виду інвестиційного фонду, його активи повинні перебувати в управлінні компанії з управління активами «КУА».