7.7. Правовий режим місцевих запозичень.

Стаття 73 БК України стосується позик місцевим бюджетам:

1. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим або відповідної місцевої ради можуть отримувати:

1) позики на покриття тимчасових касових розривів, що виникають за загальним фондом та бюджетом розвитку місцевих бюджетів, у фінансових установах на строк до трьох місяців у межах поточного бюджетного періоду, у виняткових випадках за рішенням Кабінету Міністрів України стосовно бюджету Автономної Республіки Крим і міських бюджетів - у межах поточного бюджетного періоду. Порядок отримання та погашення таких позик визначається Міністерством фінансів України;

2. Надання позик з одного бюджету іншому забороняється.

У бюджетній практиці трапляються випадки, коли у процесі планування та виконання того чи іншого місцевого бюджету не вистачає коштів для фінансування видатків. Для вирішення цього питання Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим або відповідної місцевої ради можуть отримувати короткострокові позики, а також здійснювати місцеві запозичення (про місцеві запозичення див. коментар до ст. 74 БК України) до місцевого бюджету. Позики місцевим бюджетам, є однією із форм запозичень, що здійснюються виключно на стадії виконання бюджету для забезпечення фінансовими ресурсами поточних видатків у випадку виникнення тимчасових касових розривів (тимчасовий касовий розрив - різниця між доходами і видатками помісячного розпису асигнувань загального фонду місцевого бюджету, що виникає у процесі його виконання, пов'язана з необхідністю здійснювати платежі впродовж поточного бюджетного періоду відповідно до бюджетних зобов'язань) або невиконання розрахункових обсягів кошика доходів місцевих бюджетів (доходів загального фонду, закріплених на постійній основі за місцевими бюджетами, що враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів), визначених у законі про Державний бюджет України.

Стаття 74. Запозичення до місцевих бюджетів

1. Запозичення до місцевих бюджетів здійснюються на визначену мету і підлягають обов'язковому поверненню. Запозичення до відповідних бюджетів можуть бути здійснені лише до бюджету розвитку, крім випадку, передбаченого статтею 73 цього Кодексу.

2. Держава не несе відповідальності по зобов'язаннях за запозиченнями до місцевих бюджетів.

3. Видатки на обслуговування боргу здійснюються за рахунок коштів загального фонду бюджету.

4. Видатки на обслуговування боргу місцевих бюджетів не можуть щорічно перевищувати 10 відсотків видатків від загального фонду відповідного місцевого бюджету протягом будь-якого бюджетного періоду, коли планується обслуговування боргу.

5. Якщо у процесі погашення основної суми боргу та платежів по його обслуговуванню, обумовленої договором між кредитором та позичальником, має місце порушення графіка погашення з вини позичальника, відповідна рада не має права здійснювати нові запозичення протягом 5 наступних років.

6. Порядок здійснення запозичень до місцевих бюджетів встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до умов, визначених цим Кодексом.

Надходження від запозичень є одним із джерел формування спеціального фонду місцевих бюджетів і зараховуються лише до бюджету розвитку місцевих бюджетів, крім випадків, зазначених у ст. 73 БК України. Йдеться про отримання короткострокових позик для покриття тимчасових касових розривів і середньострокових позик для покриття сум невиконання у відповідному звітному періоді розрахункових обсягів кошика доходів місцевих бюджетів, визначених у законі про Державний бюджет України.

Механізм запозичення регулюється Порядком казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 23.08.2012.

Відносини запозичення коштів до місцевих бюджетів складають поняття муніципального кредиту. Отже, муніципальний кредит - це відносини, пов'язані з залученням до місцевих бюджетів грошових коштів фізичних і юридичних осіб на умовах строковості, поворотності та платності, в результаті яких виникають боргові зобов'язання органів місцевого самоврядування як позичальників або гарантів.

Основна форма запозичення:

- випуск облігацій внутрішніх місцевих позик;

- укладення угод про отримання позик, кредитів, кредитних ліній у фінансових установах 

Порядок запозичення - врегульований нормами Бюджетного кодексу України, постановою КМУ "Про затвердження Порядку здійснення місцевих запозичень" від 16.02.2011. 

Усі договори про місцеві запозичення, договори, виконання зобов'язань за якими забезпечено місцевими гарантіями, та договори про відшкодування витрат місцевого бюджету, а також зміни істотних умов таких договорів реєструються у Реєстрі місцевих запозичень та місцевих гарантій, який ведеться Міністерством фінансів України.

Порядок здійснення запозичень до місцевих бюджетів установлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до умов, визначених Бюджетним кодексом України. Цей порядок включає таку послідовність дій.

По-перше, отримання в Міністерстві фінансів України висновку про відповідність проекту рішення про здійснення запозичення до вимог бюджетного законодавства. Верховна Рада Автономної Республіки Крим або міська рада повинна надіслати до Міністерства фінансів України письмове повідомлення про намір здійснити запозичення, до якого має бути додано документи за встановленим переліком. Міністерство фінансів протягом 20 робочих днів після отримання інформації та документів розглядає їх і здійснює перевірку відповідності обсягу видатків на обслуговування місцевого боргу межам, установленим законом. За результатами розгляду і перевірок робиться висновок про відповідність або невідповідність проекту рішення про здійснення запозичення вимогам, установленим бюджетним законодавством. Цей висновок доводиться до відповідного органу.

По-друге, прийняття Верховною Радою Автономної Республіки Крим або міською радою рішення про здійснення запозичення у формі випуску облігацій. Це рішення має містити такі відомості: істотні умови запозичення - розмір запозичення, розмір основної суми боргу, процентів, а також терміни їх сплати; форму здійснення запозичення - випуск облігацій внутрішніх місцевих позик; мету запозичення. Варто звернути увагу на два принципові моменти: у межах рішення про випуск облігацій має бути прийнято рішення про форму випуску і може бути прийнято рішення про додаткове забезпечення облігацій. Щодо обов'язкової для визначення форми випуску, то тут в емітента є вибір: документарна (готівкова) на пред'явника чи бездокументарна (безготівкова) іменна. Документарна форма передбачає друкування та видачу сертифікатів (бланків) облігацій на пред'явника, тобто видачу власникам документів, які не пов'язані з їх іменною ідентифікацією. Передача права власності на такі папери здійснюється шляхом їх простої передачі, а для реалізації прав, що ними надаються, власнику досить пред'явити сертифікат (бланк) облігації. Бездокументарна форма не передбачає наявності сертифікатів (бланків) облігацій та є записом на спеціальному рахунку в цінних паперах, що належить власнику (за аналогією з безготівковими грошима). Цей рахунок має бути завчасно відкрито таким власником у зберігача, яким на підставі спеціальної ліцензії може бути банк або підприємство - торговець цінними паперами. Для емітента ця форма випуску зумовлює необхідність укладення з депозитарієм договору про обслуговування випуску облігацій, оформлення та депонування глобального сертифіката випуску цінних паперів відповідно до Положення про глобальний сертифікат та тимчасовий глобальний сертифікат, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. За облігаціями внутрішньої місцевої позики Верховною Радою Автономної Республіки Крим або міською радою може бути прийнято рішення про додаткове забезпечення - укладення відповідних договорів поруки або страхування ризиків непогашення основної суми боргу та/або невиплати доходу за облігаціями. Копія рішення про здійснення запозичення у формі випуску облігацій направляється до Міністерства фінансів України в десятиденний термін після його прийняття. Але в разі його невідповідності вимогам, установленим бюджетним законодавством, Міністерство фінансів може звернутися до суду з метою визнання такого рішення незаконним.

По-третє, оформлення та затвердження інформації про випуск облігацій.

По-четверте, реєстрація випуску облігацій та інформації про їх використання.

Після реєстрації випуску облігацій та інформації про їх випуск емітенту видаються один примірник зареєстрованої інформації та свідоцтво про реєстрацію випуску облігацій внутрішньої місцевої позики. Якщо облігації випускаються в документарній формі, свідоцтво є підставою для друкування бланків сертифікатів облігацій. Якщо облігації випускаються в бездокументарній формі, свідоцтво є підставою для оформлення глобального сертифіката.

По-п'яте, опублікування зареєстрованої інформації про випуск облігацій у повному обсязі в органах преси Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України.

По-шосте, виготовлення бланків сертифікатів облігацій (у разі випуску облігацій у документарній формі) або розміщення глобального сертифіката (у разі випуску облігацій у бездокументарній формі).

По-сьоме, розміщення облігацій, здійснюване в термін, зазначений в інформації про випуск облігацій, на добровільних засадах, тобто без примушування до купівлі. Інформацію про здійснення запозичення Верховна Рада Автономної Республіки Крим та міські ради надають Міністерству фінансів щокварталу до 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Відомості, що містяться в отриманій інформації, вносяться до загального реєстру запозичень до місцевих бюджетів.

По-восьме, подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати розміщення випуску облігацій не пізніше, ніж за десять днів після закінчення терміну розміщення випуску (серії) облігацій. Заяви на реєстрацію випуску та інформацію про випуск облігацій підписуються уповноваженою особою Верхової Ради Автономної Республіки Крим або міської ради чи виконавчого органу відповідно до повноважень, наданих чинним законодавством та/або Верховною Радою Автономної Республіки Крим або міською радою.