2. Організація та проведення біржових торгів.
Як відомо, біржа від свого імені угоди не здійснює, вона тільки створює умови, які необхідні для їх здійснення, обслуговує процес купівлі – продажу.
Укладати угоди – це функція членів біржі або професійних посередників – брокерів, які можуть укладати угоди від імені клієнта.
Порядок укладання біржових угод розглянемо на прикладі.
Припустимо, що є, з одного боку продавець продукції А (виробник), а з іншого боку покупець (споживач) продукції А, які не являються членами біржі, але бажають здійснити на біржі угоду купівлі – продажу. Що для цього необхідно зробити ?.
Клієнт (продавець і покупець) шукає брокерську фірму, яка могла б представляти його інтереси на біржі.
Після вибору брокерської фірми клієнт укладає з нею угоду про надання брокерських послуг (Форма угоди).
У відповідності з угодою про надання брокерських послуг між клієнтом, з одного боку, і брокерською фірмою з другого боку, укладається угода - доручення або угода – комісія на продаж або купівлю конкретного товару. (Угода – доручення укладається в тому випадку, якщо брокерська фірма діє на біржі від імені клієнта і за його рахунок. Угода – комісія, якщо брокерська фірма діє на біржі в інтересах клієнта від свого імені за свій рахунок (або за рахунок клієнта).
Якщо між клієнтом і брокерською фірмою укладена угода – доручення, то до неї обов’язково оформляється разове або постійне доручення.
Брокерська фірма повинна мати певні гарантії від клієнта. Якщо клієнт – продавець він повинен гарантувати наявність товару (сертифікат якості, складська розписка, транспортний документ і т. д.). Якщо клієнт – покупець він повинен гарантувати свою платоспроможність (гарантія банку на оплату товару, довідка з банку про наявність коштів на розрахунковому рахунку і т.д.).
Умови зв’язку між брокерською фірмою і клієнтом. (Складається протокол про засоби зв’язку).
Угода між брокерською фірмою і біржею про права участі в біржових торгах.
Замовлення (пропозиція) брокера на продаж (купівлю) певного товару.
Експертиза товару і дозвіл на допуск товару до торгу.
Інформація про товари, які допущені до торгу по відповідним секціям. (Видається за 24 години до початку торгів).
Реєстрація брокерів і допуск їх в торговий зал.
Укладання угоди в процесі гласного проведення біржового торгу.
Реєстрація угоди (у відділі реєстрації).
Оформлення угоди. Біржова угода – контракт оформлюється у 3-х примірниках і підписується обома сторонами (брокером – продавцем і брокером – покупцем).
Інформація брокерів про свою брокерську контору при укладені угоди на біржі.
Реєстрація укладених угод в брокерській конторі.
Оплата комісійних біржі.
Звіт брокера клієнту.
Розрахунок клієнта з брокерською конторою.
Відвантаження проданого товару покупцю.
Розрахунок покупця з продавцем.
3. Суть біржових індексів.
Біржові індекси - показники, які описують стан даного сегмента ринку, тобто рівні цін, що обертаються на біржах відповідних активів, обсяги угод і т.д.
У біржовій практиці найбільше поширення одержали індекси ринку цінних паперів.
Використання біржових індексів засіювано на перевіреному багаторазово допущенні, що коливання цін на акції декількох десятків провідних компаній відповідають коливанням цін на всі інші акції, коливанням і змінам у попиті та пропозиції цінних паперів на фондовому ринку в цілому.
Кожний індекс має наступні характеристики: список індексу (набір акцій - представників); метод усереднення; види ваг до курсових вартостей акцій, які входять до списку індексу; базисне значення індексу; статистична база, на основі якої здійснюється розрахунок показника.
Біржові індекси виконують три основні функції:
Діагностичну;
Індикативну;
Спекулятивну.
Під діагностичною функцією розуміється здатність системи індексів характеризувати стан і динаміку розвитку як національної економіки, так і окремих її складових.
Виконання індексами індикативної функції передбачає, що наявність об'єктивної оцінки цінової ситуації на фондовому ринку дає точку відліку для оцінки поводження великих інвестиційних фондів, окремих інвесторів, портфельних менеджерів.
Спекулятивна функція біржових індексів полягає у здатності миттєво реагувати на зміну широкого кола явищ економічного, політичного і соціального характеру.
У своєму використанні індекси мають деякі обмеження.
Індекси показують тільки кількісні зміни, тобто оцінюють сумарну вартість складових їхніх частин. Однак вони не відображають якісних аспектів, тобто не показують причин, що стоять за змінами цін. Наприклад, індекс показує, що ціни в цілому упали, але не пояснює, чому це відбулося.
Індекси не розкривають глибину тенденцій, що відбуваються у зміні ціни товару.
Індекси мають потребу в періодичних коректуваннях компонентів.
Індексами можна маніпулювати. Звідси, необхідно бути постійно напоготові, щоб не потрапити на біржові маніпуляції з індексами.
У США регулярно публікуються дані по 20 індексам, у Європі - по 25, у Японії - по 3. Мають свої індекси біржі в Латинській Америці, Азії. Найбільше поширення у світі одержали індекси, розроблені в США. Це пов'язано з тим, що денний оборот тільки Нью-Йоркської фондової біржі (NYSE) складає половину світового обороту цінних паперів. Основні індекси, що розраховуються в США:
Індекс Доу-Джонса (Dow Jones Average);
Зведений індекс Нью-Йоркської фондової біржі (NYSE Composite Index), індекси Американської фондової біржі (AMEX Market Value Index), Національної Асоціації дилерів з цінних паперів (NASDAQ Index), індекси «Велью Лайн Еверідж» (VLA), «Вілшир 5000» (Wilshire 5000 - Equality Index), «Стендард енд Пурз 500» (S & Р 500) індекси групи «Рассел» (Russel).
Найбільш популярні з індексів: промислова середня Доу- Джонса і головний ринковий індекс (ММІ).
Індекси Standard & Poor's і FTSE - 100, також популярні при використанні їх як інструменту при оцінці ефективності керування портфелем і як основу ф’ючерсних і опціонних контрактів.
Майже всі індекси, за винятком «Доу-Джонса» і «Велью Лайн», є середньоарифметичними зваженими.
Біржові індекси змінюються під впливом великої кількості факторів:
стійкості економічної і політичний;
інфляційних процесів;
величини позичкового відсотка;
розмірів виплачуваних відсотків за вкладами і дивідендами по акціях;
ступеня ризику вкладень;
розвитку мережі фінансово-кредитних установ, їхньої надійності;
можливостей вкладення коштів і т.д.
Усі перераховані індекси застосовуються в маркетингових дослідженнях, при аналізі розвитку біржової торгівлі, оцінки стану і перспективи розвитку галузей промисловості і т.д. Але для організації біржової торгівлі необхідно розраховувати касовий курс акцій (поточний курс), на підставі якого і відбувається торгівля.
Порядок його визначення такий:
застосовуються заявки на купівлю-продаж з різними умовами;
відбувається угруповання фондових цінностей.