10. Загальна характеристика класу Трематоди(на прикладі печінкового сисуна)

Відомо понад 6000 видів трематод. Це виключно паразити,що поселяються в різних внутрішніх органах безхребетних і хребетних тварин. За будовою вони близькі до війчастих червів. Характерною ознакою присиснів є наявність двох присосок на черевному боці,з яких одна оточує рот-ротова,а друга лежить нижче- черевна присоска. Вони служать для прикріплення паразита до тіла живителя.

Укриті трематоди зануреним епітелієм- тегумент. Зовнішня частина тегумента – це шар цитоплазми без ядер і війок. Личинки присиснів на початковій стадії вкриті війчастим епітелієм подібно до війчастих червів. Поперечні,поздовжні та діагональні шари м’язових волокон разом із зовнішнім покривом утворюють шкірно-мязовий мішок.

_Нервова с-ма представлена парним головним ганглієм,від якого відходять парні нервові тяжі до заднього кінця тіла та наперед до присоски. Органи чуття-очка-наявні лише у вільно плаваючих личинок. _До травної с-ми входить рот,який міститься на дні ротової присоски. Він веде в м’язову ектодермальну глотку,за якою знаходиться короткий стравохід. Від стравоходу відходять дві ентодермальні гілки середньої кишки,які тягнуться по боках тіла до заднього кінця і закінчуються сліпо. Задня кишка і анальний отвір відсутні. У великих трематод (печ.присисень) кишечник розгалужений, що полегшує розподіл реч. у тілі цих тварин. Перетравлення їжі відбув. як в кишечнику,так і внутрішньоклітинно.

_Видільна с-ма у трематоди протонефридіального типу.

_Статева с-ма трематоди досить складна. Майже всі присисні гермафродити. Чоловічий відділ представлений парними сім’яниками з сім*явиносними простоками. Чол.статевий орган лежить перед черевною присоскою. Жіноча статева с-ма дещо складніша. Яєчник завжди непарний. Короткий яйцепровід веде до оотипу.

Розвиток трематоди відбувається зі зміно живителів і чергування статевого та нестатевого поколінь. Печінковий присисань викликає захворювання тварин і людини на фасціольоз. На статевозрілій стадії паразитує в жовчних протоках печінки рослиноїдних і всеїдних тварин,рідко людини.

11.Заг. Характеристика класу Цестоди на прикладі озброєного ціп*яка.

Налічується близько 3 тис.видів цестод. Це ендопаразити різних тварин,в основному хребетних,а також людини. У більшості цестод тіло,або стробіла, довге,стьожко подібне,білого кольору, поділене на велику кількість члеників. У цестод наявний типовий шкірно-м*язовий мішок. Зовнішній покрив як і у трематоди,-занурений епітелій, на поверхні цитоплазматичного шару якого міститься велика кількість тонких ворсинок-мікротрихій. Під тегументом розміщений зовнішній шар кільцевих і внутрішніх- поздовжніх м*язів.

_Травної с-ми цестоди не мають. Відсутні також органи кровообігу та дихання.

_Нервова с-ма складається з парного головного вузла і парних нервових тяжів,що тягнуться по боках тіла до заднього кінця. Органи чуття відсутні.

_Видільна с-ма протонефридіального типу.В паренхімі містяться великі зірчасті клітинию

_Статева с-ма гермафродитна. У молодих члеників, що відокремлюються від шийки, спочатку розвиваються сім*яники,потім яєчники.

У озброєного ціп*яка на сколексі, крім присосок, є гачки, розміщені віночком.

Якщо людина з*їсть напівсире м*ясо зараженої свині, то через 3 міс. В кишечнику з фіни розвинеться дорослий солітер. Зараження людини свинячим солітером є особливо небезпечним ще й тому, що вона може бути не тільки основним,а й проміжним живителем,тобто в її організмі можуть паразитувати й фіни. Дуже небезпечним є внутрішнє самозараження (аутоінвазія),яке може відбутися при рвоті. При цьому зрілі проглотиди потрапляють у шлунок і онкосфери кров*ю заносяться в різні органи-м*язи ока, під шкіру,в ЦНС,(зараження ока викликає сліпоту,а мозку-призводить до смерті).