Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
М.Р. до КР мій варіант 4+.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
22.11.2019
Размер:
1.54 Mб
Скачать

24

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ

КАФЕДРА ОБЛІКУ ТА АНАЛІЗУ

УПРАВЛІНСЬКИЙ ОБЛІК

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до виконання курсової роботи «Калькулювання собівартості продукції»

для студентів базового напряму підготовки 6.030509 «Облік і аудит»

Затверджено

на засіданні кафедри ОА

Протокол № 1 від 28 серпня 2012 р.

Львів – 2012

Управлінський облік: Методичні рекомендації до виконання курсової роботи «Калькулювання собівартості продукції» для студентів базового напряму підготовки 6.030509 «Облік і аудит» Укладачі: А.Г. Загородній, Г.О. Партин, Т.І. Свідрик, А.І. Ясінська, Т. М. Бойчук – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка». 2012. – 50 с.

Укладачі:

Загородній А.Г., к.е.н., професор

Партин Г.О., к.е.н., професор

Свідрик Т.І., к.е.н., доцент

Ясінська А.І., к.е.н., доцент

Бойчук Т. М., асистент

Відповідальний за випуск: Кіндрацька Г. І. к.е.н, доцент

Рецензенти:

Яремко І.Й. д.е.н., професор

Акіншина О.В., к.е.н., доцент

ВСТУП

Курсова робота на тему «Калькулювання собівартості продукції» є завершальним етапом вивчення дисципліни «Управлінський облік». При написанні курсової роботи, студентам треба використати теоретичні знання з обліку, калькулювання і аналізу витрат для вирішення конкретних практичних завдань щодо вдосконалення управління виробничо-господарською діяльністю підприємства.

Мета курсової роботи – набуття студентами практичних навиків ведення обліку і розподілу витрат на виробництво продукції, зокрема групування витрат за економічними елементами, статтями калькуляції, складання калькуляції за системою повних і змінних витрат, визначення обсягу беззбиткового виробництва продукції, побудови функції витрат та планування прибутку підприємства.

Структура курсової роботи

Курсова робота містить такі розділи:

Титульна сторінка

Завдання до курсової роботи, підписане викладачем

Зміст

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА (назва)

1.1. …

1.2. …

1.N. …

РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ КАЛЬКУЛЯЦІЇ ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО ПРОДУКЦІЇ ТА АНАЛІЗ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ВИТРАТ, ОБСЯГУ ДІЯЛЬНОСТІ І ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА

2.1. Вихідні дані до розрахункової частини

2.2. Виконання розрахункової частини

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

Приклад структури курсової роботи наведено у додатку В.

У курсовій роботі мають бути відображені всі перераховані розділи. Титульну сторінку курсової роботи треба оформляти за формою, наведеною у додатку А. Завдання до курсової роботи оформляється згідно додатку Б.

Зміст курсової роботи складають на підставі затвердженого керівником курсової роботи плану. Зміст має містити назву розділів і підрозділів та номери початкових сторінок вступу, усіх розділів та підрозділів роботи, висновків, списку використаних джерел та додатків.

У вступі треба розкрити сутність курсової роботи, її актуальність, мету та завдання, дати коротку характеристику розділів курсової роботи. Обсяг вступу дві повні сторінки.

ВИБІР ТЕМИ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Тему теоретичної частини курсової роботи студенти обирають з наведеного нище переліку тем (додаток Х) згідно свого порядкового номеру в списку академічної групи.

У теоретичній частині роботи студент має розкрити сутність та основні завдання організації обліку, контролю, аналізу та планування певного об’єкта, дати характеристику нормативних, теоретичних і практичних аспектів за темою дослідження, навести приклади. Обсяг теоретичної частини 10-15 сторінок.

Розрахункову частину курсової роботи виконують згідно вихідних даних наведених у методичних рекомендаціях із врахуванням індивідуальних коефіцієнтів (додаток Д). Результати виконання розрахункової частини подають у формі таблиць, діаграм, будують графік беззбитковості підприємства, визначають точку беззбитковості, складають рівняння функції витрат підприємства та обчислюють коефіцієнт операційного левериджу. Обов’язково після кожної розрахункової таблиці та графіків треба навести ґрунтовні висновки та пропозиції. Також студенти виконують додаткове завдання відповідно до свого варіанту (додаток Е). Відповідь на додаткове завдання має бути аргументованою та, при необхідності, підкріпленою відповідними розрахунками, графіками і ґрунтовними висновками.

У висновках дають характеристику вирішених завдань та отриманих результатів, обґрунтовують пропозиції до теоретичної і розрахункової частини курсової роботи. Обсяг висновків 3-4 сторінки.

У списку літератури наводять усі використані законодавчі і нормативні документи, літературні джерела вітчизняних та закордонних авторів за темою роботи відповідно до вимог наведених (додаток Ж).

Правила оформлення курсової роботи

Загальні вимоги. Курсова робота виконується за допомогою комп’ютера на одному боці аркуша білого паперу формату А-4 (210х297 мм) через 1,5 комп’ютерних інтервали до тридцяти рядків на сторінці.

Мінімальна висота шрифту 1,8 мм, що відповідає 14-му розміру комп’ютерного шрифту, абзацний відступ складає 1,27 см.

На кожному аркуші повинні бути поля таких розмірів: ліворуч – 25 мм, зверху та знизу – 20 мм, праворуч 10 мм.

Шрифт друку повинен бути чітким, чорного кольору (слід використовувати шрифт Times New Roman). Щільність тексту має бути однаковою. Якщо у текст вписують від руки іншомовні слова, формули, умовні знаки, то їх потрібно вписувати тільки чорним кольором.

Відстань між останнім текстовим рядком і нижнім краєм сторінки має становити не більше, ніж 2,5 см, тобто не допускають пусті рядки (окрім випадків, коли це закінчення розділу). Щоб уникнути пустих рядків слід (при використанні програми MS Word) виділити все що є в документі (в файлі), в головному меню вибрати меню “Формат”, відкрити діалогове вікно “Абзац…”, вибрати вкладку “Положення на сторінці” та відключити там усі опції.

Заголовки структурних частин роботи “ЗМІСТ”, “ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ” (якщо такий є), “ВСТУП”, „РОЗДІЛ 1. …”, „РОЗДІЛ 2. …”, „ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” друкують великими жирними літерами симетрично до тексту.

Кожну структурну частину курсової роботи (окрім підрозділів) необхідно починати з нової сторінки.

Текст розділів складається з підрозділів. Заголовки підрозділів друкують маленькими жирними літерами (крім першої) з абзацного відступу, якщо ж текст переноситься на наступний рядок, то його розміщують по ліву сторону від краю сторінки. Крапку у кінці заголовка не ставить. Відстань між назвою розділу і підрозділу дорівнює 1,5 комп’терних інтервали (один раз натиснута клавіша Enter).

Якщо підрозділи містять пункти, то заголовки цих пунктів друкують маленькими жирними літерами (крім першої) з абзацного відступу. У кінці назви пункту крапку не ставлять.

Якщо заголовок складається з двох чи більше речень, то їх розділяють крапкою. Заголовки чи слова у них не підкреслюють і слова при переносах не розбивають.

Відстань між заголовками і подальшим текстом має дорівнювати 1,5 комп’ютерних інтервали, а відстань між заголовком і останнім рядком попереднього тексту (для тих випадків, коли кінець одного і початок другого підрозділу розташовується на одній сторінці) – трьом комп’ютерним інтервалам (двічі натиснута клавіша Enter).

Зміст подають після аркуша із завданням до курсової роботи (додаток Б). Він містить найменування та номери перших аркушів, на яких розміщуються: перелік умовних позначень (за необхідністю), вступ, розділи, підрозділи, висновки, список використаних джерел, додатки (додаток В).

Перераховані позиції друкують великими не жирними літерами з лівої сторони аркуша без абзаца. Якщо текст назви розділу не поміщається в одному рядку, то його переносять в наступний рядок і розміщують текст під першим словом назви розділу (має проглядатися слово “РОЗДІЛ”).

Підрозділи друкуються маленькими (крім першої) не жирними літерами безпосередньо під назвою розділу. Якщо текст назви підрозділу, не поміщається в один рядок, то його переносять аналогічно вищеописаному (поміщають текст в другому рядку під першим словом назви підрозділу, тобто в даному випадку проглядається нумерація підрозділів).

Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, рисунків, таблиць, формул подається арабськими цифрами без знака №. Нумерація має бути наскрізною і враховувати титульний аркуш та завдання. На титульному аркуші, завданні та змісті номер сторінки не ставлять, рисунки і таблиці включають до загальної нумерації. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті без будь-яких знаків (крапки, риски, дужки). Нумерацію підрозділів, рисунків, таблиць і формул повинна складатись із номера розділу та свого порядкового номеру. Наприклад, у розділі 1 номери підрозділів, таблиць, рисунків і формул позначаються номерами 1.1, 1.2 і т.д. Відповідно у розділі 2 – 2.1, 2.2 і т.д.

Сторінки з додатками і списком використаних джерел входять до наскрізної нумерації.

Номер розділу ставиться після слова “РОЗДІЛ”, наприклад, “РОЗДІЛ 2”, а “ЗМІСТ”, “ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ”, “ВСТУП”, “ВИСНОВКИ” не нумерують. Нумерація починається з першого підрозділу.

Підрозділи нумерують у межах розділу. Номер підрозділу складається із номера розділу та свого порядкового номера, розділених крапкою. У кінці також ставлять крапку, наприклад, “2.1.” (вихідні дані).

Оформлення таблиць. Таблиці у роботі нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. У правому верхньому куті пишуть курсивом слово “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці складається із номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою (після порядкового номера таблиці крапку не ставлять), наприклад “Таблиця 1.1” (перша таблиця першого розділу).

Під час посилання на таблицю вказують її повний номер, а слово “Таблиця” пишуть у скороченому вигляді, наприклад, “(табл. 1.2)” або “класифікація витрат за економічними елементами наведена в табл. 1.2”. Під словом “Таблиця” розміщують заголовок таблиці симетрично до форми таблиці. Слово “Таблиця” і заголовок починаються з великої букви. Назву таблиці друкують жирними літерами.

Таблиці треба розташовувати після першої згадки про неї у тексті так, щоб її зручно було розглядати без повороту або з поворотом за годинниковою стрілкою. Якщо на цій сторінці немає місця, то її необхідно розташовувати на наступній сторінці у зручній для ознайомлення формі, тобто, щоб для вивчення таблиці, сторінку можна було б повернути за годинниковою стрілкою. Відстань між таблицею та подальшим текстом розділу має дорівнювати 1,5 комп’ютерних інтервали (одне натискання клавіші Enter).

Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на іншу сторінку, при цьому назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою у межах однієї сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то у першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її „шапку”, а у другому – „боковик”.

Заголовки граф таблиці пишуть з великої літери, підзаголовки – з малої, якщо вони становлять одне речення із заголовком, і з великої, - якщо вони мають самостійне значення.

Графу “№ з/п.” у таблицю включати не потрібно (крім випадків, коли на рядок таблиці є посилання у тексті).

Якщо є текст, який повторюється у графі таблиці і складається з одного слова, то його можна замінити лапками (-“-); якщо текст повторюється і складається з двох і більше слів, то під час першого повторення його замінюють на слова “Те саме”, а далі – лапками.

Замість цифр, марок, знаків, букв, математичних символів лапки не допускаються. Якщо цифрові дані у якомусь рядку таблиці не наведені, то у ньому ставлять прочерк.

Оформлення посилань. У курсовій роботі роблять посилання на джерела, матеріали чи окремі результати, які використовують під час розроблення проблеми, завдання, розгляду питання тощо. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо цього документа, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту та обсяг.

Посилатись необхідно на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатись у тих випадках, якщо в них є матеріал, який не включений до останнього видання. Якщо використовують відомості із джерел документальної інформації чи з великою кількістю сторінок, то у посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дається посилання. Посилання у тексті роботи на джерела необхідно позначати порядковим номером за переліком їх у списку використаних джерел, виділивши двома квадратними дужками, наприклад, “… у працях [2-5, 8]…” (якщо зроблено логічні висновки з матеріалу наведеного в зазначених джерелах) чи [17, с. 20-25].

У разі посилань на ілюстрації, таблиці, формули, які розміщені у самій роботі студента, відповідно вказують: порядковий номер ілюстрації (наприклад, “рис. 2.4”; номер таблиці (наприклад, ”… в табл. 1.4”); порядковий номер формули (наприклад “… у формулі (2.2)”). При повторних посиланнях на ілюстрації та таблиці необхідно вказувати скорочено слово “дивись”, наприклад, “див. рис. 2.4”.

Оформлення списку використаних джерел. Основна вимога до складання списку використаних джерел - однотипне оформлення і дотримання чинного державного стандарту на бібліографічний опис творів друку.

До списку входять усі використані інформаційні джерела. Першими в списку вказують нормативно-законодавчі акти стосовно теми роботи (Закони України, Постанови Кабінету Міністрів, нормативні акти міністерств та центральних відомств України), а після - джерела, які розташовують за алфавітом.

Оформлення додатків. Додатки оформляють як продовження курсової роботи на подальших її сторінках, розміщуючи їх у послідовності до посилань у тексті роботи. Посилання на додатки здійснюють так: “… картка складського обліку витрат наведена в додатку В”.

Кожний додаток починається з нової сторінки. Документи, формат яких менший ніж 1/4 формату А4, потрібно наклеювати на аркуш вищевказаного формату. При цьому кожен додаток слід розмістити так, щоб під час повороту за годинниковою стрілкою, його можна було б прочитати. Додаток повинен мати заголовок, надрукований вгорі малими жирними літерами з першої великої симетрично до тексту сторінки. У правому верхньому кутку над заголовком малими буквами з першої великої друкують слово “Додаток…” і велика літера української абетки, наприклад “Додаток А”, “Додаток Б”.

Додатки необхідно позначити послідовно, відповідно до букв алфавіту, за винятком букв Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Один додаток позначається як додаток А, нижче наведемо приклад оформлення шапки додатку.

Якщо документ складається з декількох аркушів, то перший з них оформлятиметься вищевказаним способом, на другому з них в правому верхньому кутку слід зробити надпис “Продовження додатка А”, якщо аркушів більше двох – цей надпис робиться на кожному з них, на останньому зазначають – “Закінчення додатка А”.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]