2. Німецько-австрійський прорив на сході.

Німецькі війська зайняли позицію стратегічної оборони на заході й зосередили свої зусилля на східному фронті. Навесні вони витіснили російські війська зі Східної Прусії. У травні німці зайняли Польщу, Галичину, частину Білорусії та Прибалтики.

3. Вступ у війну Італії.

Італія з початку війни була членом Троїстого союзу разом із Німеччиною та Австро-Угорщиною, але оголосила про свій нейтралітет.

Наприкінці 1915 р. Італія підписала таємний договір з Антантою й за 50 млн. англійської позики погодилася відкрити фронт проти Центральних держав. На початку травня 1915 р. вона остаточно вийшла з Троїстого союзу, а 23 травня 1915 р. оголосила війну Австрії. Щодо Німеччини, то до серпня 1916 р. Італія формально залишалася з нею у мирі.

У підсумку 11 зустрічей біля р.Асонзо (1915-1917 рр.) австрійські дивізії блокували італійські війська. Дванадцята битва (При Капорето) закінчилася перемогою австрійської армії. Проте переможці були відкинуті й після битви при Вітторіо Венето остаточно відступили.

4. Верденська битва.

1915 р. війна продовжувала мати затяжний. Позиційний, виснажливий характер.

Першу серйозну спробу атакувати німці здійснили у травні 1915 року в районі ріки іпр, уперше застосувавши отруйні гази. У результаті німецької газової атаки понад 5 тис. супротивників загинули, 10 тис. отримали важкі отруєння.

Наприкінці 1916 р. німецьке командування розпочало штурм Вердена – ключового пункту оборони французів. Ця битва, що коштувала величезних людських жертв, отримала назву „Верденська м’ясорубка”. Командувач обороною міста Ф.Петен відстояв місто, але французька армія загинула. Бойовий дух Франції підірваний.

5. Контрнаступ військ Антанти на р. Соммі.

1 липня 1916 р. розпочався наступ англо-французьких військ на річці Соммі. Війська атакували, занурившись у хвилі Сомми, майже пліч-о-пліч – ідеальна ціл для німецьких кулеметів. Німці відступили, але це була не панічна втеча – генерал гіденбург організовано відвів уцілілих за підготовлені укріплення.

У морській Ютландській битві, що почалася 31 травня 1916 р., успіху не здобула жодна із сторін.

6. Брусиловський прорив.

У червні 1916 р. російська армія на чолі з О.Брусиловим прорвала на східному фронті лінію оборони австрійських та німецьких військ на ділянці 350 км. Німці й австрійці залишили Львів та Чернівці. Німецьке командування, перекинувши з-півд Вердена 6 дивізій, зуміло до жовтня 19ё16 р. зупинити російський наступ. Брусиловський прорив сприяв вступу у війну Румунії, яка, проте, швидко зазнала поразки від Болгарії та Туреччини.

На Балканах війська Німецького блоку, здолали Сербію. Болгарські та Турецькі війська зазнали невдачі у Греції. Більш успішною була ситуація у Османській імперії.

7. Підводна війна у 1915-1916 рр.

Починаючи з 1915 р. і до закінчення війни Британія і Німеччина вели запеклу боротьбу на морі. Британці наполягали на своєму праві протидіяти і захоплювати нейтральні кораблі, запідозрені у перевезенні багажів для Німеччини. Після Ютланда німці також заявили, що будуть вести „необмежену” підводну війну.

Головну роль німці почали відводити не надводним кораблям, а діям підводних човнів (U-боутів). У травні 1915 р. німецький підводний човен атакував британський трансатлантичний лайнер „Лузитанія”, що йшов з Нью-Йорка в Англію. У морських хвилях загинуло 1198 людей, з них 198 громадян США. Це стало приводом для вступу у війну США в 1917 р..

8. Вихід Росії з війни.

У лютому 1917 р. в державі почалася революція, яка позбавила Миколу ІІ корони й встановила республіканський лад. У жовтні до влади в Росії прийшли, поваливши Тимчасовий уряд, більшовики. яких очолював Володимир Ленін.

3 березня 1918 р. у Брест-Литовську комуністична Росія, поступившись німцям територією понад 1 млн. кв. км., уклала сепаратний мир з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією та Туреччиною та вийшла з війни. Німеччина повністю зосередила свої сили на заході.