9. Вступ у війну сша.

Більшість населення США виступало проти вступу у війну. Президент Вудро Вісон був солідарний із ними. Такі настрої панували до травня 1915 р., коли нападу німецького підводного човна зазнали американський танкер „Галфайт”, а згодом лайнер „Лузитанія”.

3 лютог7о 1917 р. за ініціативою В. Вілсона американський уряд розірвав дипломатичні відносини з Німеччиною. 2 квітня Вілсон звернувся до конгресу із закликом оголосити війну Німеччині. 6 квітня відбувся офіційний вступ США у війну. Проте жодної офіційної угоди з Антантою підписано не було. США вступили у війну як позаблокова держава.

10. Воєнні дії на Західному фронті.

на Західному ронті було призначено нового французького командувача. Ним став Р.Нівель. Але коли в квітні 1917 р. його армія перейшла в наступ у Шампані, виявилося, що ворог (війська Людендорфа) відведені.

Британський командувач Хейг розпочав нову атаку біля Іпру. Попереднє бомбардування й дощі перетворили поле бою на море багнюки, через яке солдати йшли в наступ по пояс у воді.

Успішнішими були події на Сході. Усі колонії, за винятком Німецької Східної Африки (Танганьїка) припинили опір і оголосили вихід з війни.

Впливовими політичними лідерами Антанти були британський прем’єр Ллойд Джордж і 766-річний Ж.Клемансо, який за свою рішучість був прозваний „тигром”.

У 1917 роеку Німеччина, що мала на озброєнні 300 підводних човнів, оголосила про намір безжально топити кораблі Антанти. Лише в квітні цього року було потоплено цілий фронт британських та нейтральних човнів – кожний четвертий корабель, що вийшов з британських портів. За роки війни німецькими підводними човнами було потоплено більше тисячі французьких та британських кораблів. Єдиним запобіжним засобом був супровід-конвой з потужних військових крейсерів. Восени Великобританії за допомогою США вдалося відновити флот і поповнити його субмаринами, що були потужнішими за німецькі. Німеччина починає втрачати позиції. Зростає смертність, насувається голод.

У січні 1918 року президент США Вудро Вільсон представив у Конгресі документ „14 пунктів”, що став основою для повоєнного облаштування світу.

У березні 1918 року німці розпочали наступ і змогли підійти до Марни. Ця загроза змусила учасників Антанти об’єднати зусилля. Єдиним командуючим їхніми силами став французький маршал Фош. Оборона була вдалою.

8 серпня 1918 р., який Е.Людендорф назвав „чорним днем німецької армії”, союзники нанесли потужний контрудар німецьким військам.

У жовтні 1918 року у Франції розташувалася американська армія чисельністю 1 млн. 750 тис. чол.. Доля Німеччини була вирішена.

11. Кінець війни. Комп’єнське перемир’я.

Пауль фон Гінденбург

Не зважаючи на те, що головні битви 1918 року розгорталися на Західному фронті, завершальним етапом війни стали події на Сході. Нарешті була звільнена Сербія, Туреччина зазнає поразки в Арсенії та Сирії, Італія наступають на Австро-Угорщину з півдня, що стало однією з передумов розпаду імперії й утворення національних держав.

Наприкінці вересня 1918 р. П.Гіденбург та Е.Людендорф заявили німецькій владі про неспроможність армії надалі проводити військові операції. Розпочинаються переговори щодо умов перемир’я. Тим часом з війни виходять Туреччина (жовтень) і Австро-Угорщина (листопад).

На тлі поразки своїх союзників і відступу німецької армії на Заході, повстання німецьких моряків 3 листопада 1918 р., що поклало початок революції в Німеччині. зречення кайзера Вільгельма ІІ 11 листопада 1918 року в Комп’єнському лісі поблизу залізничної станції Ротонд було підписано перемир’я. Офіційно на континенті наступив мир.

(Ludendorff) Эрих (1865-1937) немецкий генерал (1916), один из идеологов германского милитаризма. В 1-ю мировую войну, являясь помощником генерала П. Гинденбурга, фактически руководил военными действиями на Восточном фронте в 1914-16, а в 1916-18 всеми вооруженными силами Германии. Участник Капповского путча 1920 и руководитель (вместе с Гитлером) фашистского путча 1923 в Мюнхене. В 1924-28 депутат германского рейхстага от Национал-социалистической партии. Автор концепции "тотальной войны".