3. Вибір теми курсової роботи. Підбір і вивчення літератури

Вибір теми курсової роботи є першим етапом її виконання. Студентам надається право самостійного вибору теми курсової роботи відповідно до тематики, що рекомендується кафедрою. При цьому доцільним є орієнтація, з одного боку, на напрямки дослідження, що проводились при написання курсових робіт з інших дисциплін (фінансового обліку), з іншого боку, - на тему майбутньої випускної бакалаврської роботи.

Після вибору теми курсової роботи студент повинен ознайомитись з рекомендованим списком літератури, вивчити відповідні документи нормативно-правового характеру, розділи навчальної літератури та інші джерела за обраної темою дослідження.

Підбір та вивчення літературних джерел є процесом творчого засвоєння питань за темою дослідження, який доцільно починати з опрацювання нормативно-законодавчих документів (відповідних законів, аудиторських стандартів та ін.), підручників, навчальних посібників, а потім – теоретичних розробок, статей та ін. При цьому належну увагу слід приділити вивченню найбільш популярних джерел, монографій, наукових статей за темою дослідження, а також тих, в яких розкриваються проблемні питання вітчизняного аудиту і визначаються шляхи удосконалення та перспективи подальшого розвитку аудиторської діяльності в Україні.

Самостійна робота з літературою передбачає систематичні консультації з науковим керівником, з яким має бути погоджений її обраний список.

Важливим моментом в опрацюванні літературних джерел є глибоке вивчення і систематизація матеріалу, який може бути використаний при написанні курсової роботи. При цьому доцільним є складанням конспектів, характер яких визначається можливістю і формою використання досліджуваного матеріалу в курсовій роботі: виписки (цитати) з посиланням на авторів; виклад думок або фактів, відображених у літературі, вільним стилем; узагальнення текстового матеріалу, його оформлення у вигляді рисунків, схем, таблиць тощо; загальна характеристика вивченого матеріалу за темою дослідження та його підсумкова оцінка.

Список використаних джерел має бути складений відповідно до вимог з указанням прізвища й ініціалів автора (авторів), назви роботи (статті), місця видання, видавництва, року видання і кількості сторінок.

4. Складання плану курсової роботи

На підставі попереднього ознайомлення з літературою студент складає план курсової роботи з додатком списку використаних джерел.

Зразкова структура плану курсової роботи:

Реферат

Вступ

1. Суть, значення та нормативно-правове регулювання аудиту

2. Планування аудиту

3. Оцінка системи внутрішнього контролю та виявлення зон ризику

4. Аудит операцій та типові порушення, встановлені під час його проведення

5. Збір аудиторських доказів і оформлення робочих документів

6. Аудиторський висновок за результатами перевірки та прийняті рішення

У вступі необхідно розкрити актуальність і практичне значення розглянутої проблеми в сучасних умовах господарювання, визначити мету і завдання дослідження.

У першому розділі варто дослідити теоретичні та методологічні передумови аудиту в такий спосіб:

- дати характеристику об'єкта аудиту;

- описати альтернативні облікові рішення, вибір яких наданий економічному суб’єкту чинною нормативною базою (відповідними законами, положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та ін.);

- навести відповідні закони, стандарти, методичні й інструктивні матеріали з обліку та звітності, аудиторські стандарти тощо, які складають законодавчу і нормативну базу аудиту і використовується для організації перевірки даного розділу обліку;

- визначити мету аудиту;

- виділити основні питання, що підлягають перевірці – завдання аудиту, у яких конкретизується його мета;

- розкрити інші питання, які на думку студента, суть, значення та принципи аудиту даного розділу обліку.

У другому розділі необхідно розглянути технологію і структуру процесу аудиторського контролю, а також стадії його організації, а саме:

- послідовність проведення аудиторської перевірки;

- основний зміст етапів аудиту (підготовчого, проміжного, етапу фізичної перевірки, основного, заключного);

- основні види аудиторських робіт і контрольні процедури, що виконуються аудитором для реалізації підготовчого, проміжного етапів та етапу фізичної перевірки;

- первинні аудиторські номенклатури та їх носії – первинні документи, регістри синтетичного і аналітичного обліку, форми звітності, позаоблікові дані та інші документи, що формують інформаційну базу аудиту на кожному його етапі;

- форми надання (носії) проміжних аудиторських номенклатур – робочі документи, які складає аудитор у ході виконання окремих видів аудиторських робіт, що проводились перед виконанням основного етапу аудиту.

Такими документами можуть бути:

• план аудиту;

• скорочена аудиторська програма за даним розділом обліку.

У третьому розділі роботи необхідно розкрити сутність та зміст викривлень у фінансових звітах; розкрити поняття аудиторський ризик та його види, визначити вплив факторів ризику на діяльність підприємства; визначити поняття суттєвості відносно користувачів аудиторського висновку, дати поетапну оцінку суттєвості в аудиторському процесі; розкрити питання вивчення та оцінювання системи внутрішнього контролю. З цією метою слід навести приклад тесту системи внутрішнього контролю; форму робочого документу аудитора, складеного за результатами оцінки системи внутрішнього контролю; форму робочого документу аудитора, складеного за результатами оцінки аудиторського ризику та ін.

Четвертий розділ роботи має бути присвячений питанням методики аудиту, яка складає зміст основного етапу процесу аудиторського контролю і передбачає перевірку об’єкта обліку за основними критеріями: повнота відображення, оцінка, реальність існування, належність, правильність відображення, законність, обережність, постійність, відповідність.

Обов’язковим є самостійна розробка декількох (3-4) форм робочих документів аудитора, що складаються за результатами перевірки (див. приклад у додатку 4).

Розробка методики аудиту має містити такі елементи:

1. Класифікатор типових порушень – перелік можливих порушень за даним розділом обліку, імовірність виявлення яких аудитором є досить високою.

2. Запитальник аудитора (контрольний тест), який містить питання, що повинні бути включені в план перевірки. Питання мають бути спрямовані на виявлення можливих порушень в організації обліку, внутрішнього контролю, оформленні первинних, поточних і зведених документів, а також у фінансовій звітності підприємства-клієнта. Запитальник доцільно скласти у виді такої таблиці з варіантами відповідей і висновків:

№	Питання	Варіант відповіді	Інформація або документ, які варто запросити	Аудиторська процедура, призначена аудитором	Номер наступного питання	Висновок
1	2	3	4	5	6	7

У п’ятому розділі роботи необхідно розкрити джерела, прийоми та процедури отримання аудиторських доказів, значення інформації, що міститься в облікових записах, необхідних для складання фінансової звітності та інша інформація, яку аудитор може використати як аудиторські докази. Охарактеризувати робочі документи аудитора та їх класифікацію, вміння складати на основі проведеного аналізу робочі документи аудитора, розкрити вміння застосовувати вибіркові методи перевірки для зібраних доказів, порядок зберігання і використання робочих документів аудитора.

Методи збору аудиторських доказів, якими можуть бути:

• спостереження за інвентаризацією або участь у ній;

• спостереження за виконанням господарських або бухгалтерських операцій;

• усне опитування;

• одержання письмових підтверджень;

• перевірка документів, одержаних клієнтом від третіх осіб;

• перевірка документів клієнта;

• перевірка арифметичних розрахунків;

• проведення аналізу та ін.

У роботі варто зазначити, які з перерахованих вище типових методів збору аудиторських доказів використовуються аудитором для виявлення помилок, що містяться у розробленому класифікаторі типових порушень.

Опис основних контрольних процедур для виявлення можливих порушень за даним розділом обліку, який рекомендується зробити за наступною схемою:

• найменування контрольної процедури;

• ціль проведення контрольної процедури;

• перелік засобів (первинні документи, регістри аналітичного і синтетичного обліку, норми, нормативи, різна довідкова інформація тощо), необхідних для виконання процедури;

• опис техніки виконання процедури;

• опис форми надання результатів проведеної процедури.

Шостий розділ присвячений розкриттю видів аудиторських висновків відповідно до стандартів аудиту, послідовності висловлювання думки аудитора в аудиторському висновку; дати характеристику основним елементам аудиторського висновку. Дати характеристику висновкам спеціального призначення, складання звітів про виконання погоджених процедур, завдань та інших підсумкових документів за наслідками аудиту.

Як приклад, у додатках наведено окремі елементи методики аудиту касових операцій за рекомендованою вище схемою:

- у додатку 1 – зразок тесту внутрішнього контрою касових операцій;

- у додатку 2 – зведена таблиця, зміст якої відображає перелік основних можливих порушень на даній дільниці обліку, методи збору аудиторських доказів і основні контрольні процедури, які повинен виконати аудитор для виявлення відповідного порушення;

- у додатку 3 – опис процедури з перевірки законності і обґрунтованості списання коштів у видаток по касі;

- у додатку 4 – приклади форм робочих документів, що можуть бути складені аудитором за результатом виконання процедур з перевірки касових операцій.

У висновку роботи підводяться підсумки вивчення теми, формулюються основні висновки за результатами проведеного дослідження.