- •Тема 2. Загальна характеристика організації діяльності суб’єктів господарювання
- •2.1. Організаційно-правова форма господарювання. Поняття та основи правового статусу суб’єктів господарювання
- •3. Залежно від величини частки участі іноземного інвестора у статутному капіталі підприємства.
- •2.2. Створення суб’єктів господарювання, їхні установчі документи
- •Визначення засновника (-ів) чи уповноваженого ним (ними) органу та їхньої засновницької компетенції.
- •Розробка та затвердження установчих документів.
- •2.3. Правові засади державної реєстрації суб’єктів господарювання
- •Процедура державної реєстрації фізичної особи – підприємця
- •Процедура державної реєстрації юридичних осіб
- •2.4. Правові засади процедури ліцензування господарської діяльності
- •2.5. Припинення діяльності суб’єкта господарювання
- •1. Добровільне припинення, його підстави:
- •Примусове припинення, його підстави:
- •1. Скасування державної реєстрації фізичної особи – підприємця.
- •Інститут банкрутства
- •5. Проведення зборів кредиторів і утворення комітету кредиторів.
- •Процедури відновлення платоспроможності
- •Тема 3. Підприємництво як спосіб здійснення господарської діяльності
- •3.1. Поняття, суб’єкти підприємництва, ознаки, принципи та види підприємницької діяльності
- •3.2. Обмеження у здійсненні підприємницької діяльності
- •5. Процедура патентування
- •3.3. Державне сприяння розвитку підприємництва
- •Тема 4. Правовий статус окремих суб’єктів господарського права
- •4.1. Правовий статус фізичної особи-підприємця
- •Характеристика правового статусу громадянина-підприємця
- •4.2. Правовий статус державних підприємств
- •4.3. Правовий статус комунальних підприємств
- •4.2. Правовий статус приватних підприємств
- •4.5. Правовий статус господарських товариств
- •4.6. Правовий статус господарських об’єднань
- •4.7. Правовий статус негосподарських організацій. Некомерційна господарська діяльність
- •Тема 5. Господарсько-договірні зобов’язання. Господарсько-правова відповідальність
- •5.1. Поняття та види господарських зобов'язань
- •5.2. Поняття, види та функції господарського договору
- •7. За регулятивними функціями:
- •8. Залежно від періодів виконання обов'язків:
- •9. За строками дії:
- •5.3. Форми, зміст, способи та порядок укладання господарських договорів
- •5.4. Окремі види господарських договорів
- •5.4.1. Договори про передачу майна у власність
- •Договір купівлі-продажу
- •5.4.2. Договори про передачу майна в користування
- •Договір найму (оренди)
- •5.4.3. Договори на виконання робіт (підрядні договори)
- •5.4.4. Договори про надання послуг
- •Договори перевезення вантажів, пасажирів і багажу
- •5.5. Принципи та правове забезпечення виконання господарських договорів
- •5.6. Поняття, принципи та функції господарсько-правової відповідальності
- •5.7. Види господарсько-правової відповідальності
- •Тема 15. Захист прав суб’єктів господарської діяльності
- •15.1. Правове становище господарських судів. Підвідомчість справ господарським судам
- •Суб’єктна ознака (залежно від суб’єктів спору).
- •Предметна ознака (залежно від предмета спору).
- •15.2. Досудове врегулювання господарських спорів
- •15.3. Звернення до господарського суду
- •15.4. Процедура вирішення спорів господарськими судами
- •2. Вирішення господарського спору та прийняття рішення по справі.
- •3. Виконання рішення.
- •15.5. Вирішення господарських спорів третейськими судами
- •На постійнодіючій основі.
- •Третейський суд для вирішення конкретного спору – «ad hoc».
5. Проведення зборів кредиторів і утворення комітету кредиторів.
Протягом десяти днів після винесення ухвали за результатами попереднього засідання розпорядник майна повинен повідомити кредиторів про час і місце проведення зборів та організовати їх проведення.
На зборах кредиторів утворюється комітет кредиторів, обираються його члени, припиняються повноваження комітету кредиторів чи його окремих членів. На час дії процедури банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше 7 осіб.
6. Основне засідання суду проводиться не пізніше як через 6 місяців з проведення підготовчого засідання суду. На ньому приймаються рішення щодо подальшої долі підприємства і виноситься ухвала (див. додаток 14.4):
про санацію боржника,
чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури,
чи припинення провадження у справі про банкрутство у звязку із затвердженням умов мирової угоди.
Процедури відновлення платоспроможності
Фінансове оздоровленя боржника в процесі банкрутства можливе при здійсненні двох процедур банкрутства – санації і мирової угоди.
Санація – це система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.
Процедура санації складається з таких основних етапів:
1) введення процедури санації;
2) розробка та затвердження плану санації;
3) реалізація заходів з відновлення платоспроможності відповідно до плану санації;
4) затвердження звіту керуючого санацією та ухвалення господарським судом рішення щодо подальший дій.
Реалізація заходів з відновлення платоспроможності відповідно до плану санації.
Основними заходами відновлення платоспроможності боржника, що відображені в плані санації можуть бути:
реструктуризація підприємства;
перепрофілювання виробництва;
закриття неефективних, нерентабельних підрозділів підприємства;
розстрочка, відстрочка чи списання боргів, про що укладається мирова угода;
зменшення чи ліквідація дебіторської заборгованості;
реструктуризація активів боржника;
продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу (лише на підприємствах недержавної форми власності);
одержання кредиту;
звільнення працівників підприємства боржника, що не задіяні до реалізації плану санації та інші.
Цей перелік заходів з відновлення платоспроможності боржника не є вичерпним, що дає керуючому санацією, виходячи із специфіки діяльності й фінансово-економічного стану боржника, визначати й інші заходи, спрямовані на підвищення ефективності його діяльності.
За способами погашення кредиторської заборгованості виділяються такі форми санації:
фінансова санація без зміни статусу юридичної особи боржника шляхом:
зобов’язання інвестора про погашення боргу (частини боргу) боржника, зокрема шляхом переведення на нього боргу (частини боргу);
виконання зобов’язань боржника власником майна боржника;
обмін вимог кредиторів на активи боржника та (або) його корпоративні права;
погашення боргу підприємства за рахунок коштів бюджету;
погашення боргу підприємства за рахунок цільового банківського кредиту;
переведення боргу на іншу юридичну особу;
випуск облігацій та інших боргових цінних паперів під гарантію інвестора;
продаж майна боржника та ін.
