Мал. 12. Види пропускання: а — направлене; б — дифузне; в — направлено-разсіяне; г — змішане

Змішане пропускання (мал. 12г) характеризується сумарним дифузним пропусканням світлового потоку та розсіяно-направленим, вісь якого збігається з віссю падаючого потоку (проявлений фотошар, слабке матоване скло, лаковані тканини).

Оптична густина

Ця величина є однією з основних в експонометрії, сенситометрії та світлотехніці. Відповідно до закону Бугера оптична густина D пропорційна кількості (концентрації) світлопоглинаючої речовини в шарі С, у тому числі барвників або срібла, що утворюють фотографічні зображення та товщині шару х:

D = кСх .

У зв’язку з цим оптична густина використовується як міра фотографічного ефекту, отримана на фотоматеріалах під дією світла і проявки. У цьому випадку величина оптичної густини розглядається в речовинному аспекті. Оптична густина фотографічного зображення якраз і залежить від концентрації в емульсіїному шарі частинок металевого срібла або ж барвників.

Ділянки об’єкту або зображення, що становлять рівномірний ряд по величинах оптичних густин, по зоровій оцінці яркостей також сприймаються у вигляді приблизно рівномірного ряду. У зв’язку із цим оптична густина розглядається як ефективна величина для оцінки об’єкта або зображення по їхній дії на фотоматеріал при зйомці або копіюванні. У цьому випадку оптична густина D розглядається в її оптичному аспекті і вона визначається як десятковий логарифм величини, обернено пропорційної коефіцієнту відбиття r або пропускання τ :

D = lg(1/ τ) = lg (F/F_t ),

D = lg(1/ r ) = lg (F/F_r ).

За одиницю оптичної густини при пропусканні світла приймається густина, яка послабляє світловий потік в 10 paз, тобто при τ = 0,l :

D = lg(l/0,l) = lgl0=l Б.

Одиниця вимірювання оптичної густини отримала назву Белл, скорочено – Б. Наприклад, оптична густина D = lg(l/0,5) = lg2 = 0,30 Б нейтрально-сірого світлофільтра забезпечує двократне зменшення світлового потоку (τ = 0,5) і, відповідно, експозиції. Таке зменшення світлового потоку еквівалентне закриванню відносного отвору об’єктиву на одну діафрагму. А оптична густина нейтрально-сірого світлофільтра D = 0,15 Б відповідає зменшенню експозиції в 1,41 рази. Нейтрально-сірі світлофільтри з оптичною густиною 0.6, 0.9, 1.2 дозволяють зменшити світловий потік і, відповідно, експозицію в 4, 8 та 16 раз, тобто на 2, 3 і 4 діафрагми.

При дифузному відбитті світла поверхнею об’єкта зйомки можна говорити про густину такої поверхні в залежності від коефіцієнту відбиття r, а при інших видах відбиття густина розраховується в залежності від коефіцієнту яскравості β.

З коефіцієнтами відбиття, коефіцієнтами яскравості та коефіцієнтами пропускання має безпосередній зв’язок світлота поверхні. Світлота поверхні – це відносна безрозмірна величина, що дозволяє кількісно відрізняти зорові відчуття, що викликаються різними по яскравості суміжними поверхнями при однаковій освітленості, тобто яку можна охарактеризувати кількістю відбитого або пропущеного світла. Відчуття зором світлоти основане на збудженні світлом кольорочутливих рецепторів ока в різній мірі в одній, двох або одночасно в трьох зонах (червоній, зеленій та синій) спектру. При максимально допустимому збудженні одночасно трьох груп кольорочутливих рецепторів зір відчуває білий колір зі світлотою 100 %. При меншому збудженні всіх трьох груп кольорочутливих рецепторів виникає відчуття сірого кольору. Якщо збудження недостатньо або зовсім відсутнє, то відчувається темно-сірий або чорний колір відповідно.