Психологічна реакція людей на небезпеку

Пізнавши психіку людини, можна знайти шлях до підвищення безпеки її життєдіяльності. На нервово-психічні порушення, що можливі в разі надзви­ чайних ситуацій, а також на травматичні тілесні пошкодження особливо треба зважати під час надання медичної допомоги потерпілим. Ці зміни, особливо на фоні анатомо-фізіологічних змін органів і систем, вимагають особливого підходу до реабілітації порушень нервової системи у вогнищах катастрофи та на етапах евакуації потерпілих.

Руйнівну дію стихійних лих, технологічних і екологічних катастроф порівнюють із такими самими катастрофами на території воєнних дій. Поведінка багатьох людей в таких екстремальних ситуаціях істотно змінюється, тому часто потрібна допомога медичних працівників. Практично у кожної людини у важких умовах виникає перенапруження психоемоційної сфери. Виникають мимовільні реакції організму, як відповідь на незвичайну ситуацію.

Розрізняють декілька форм психічної напруги: інтелектуальна; емоцій­ на-, вольова; мотиваційна та ін. Наслідки психоемоційної напруги можуть бути оцінені як мужність і стійкість. Частіше спостерігаються такі стани, як збуд­ ження, гальмування, страх, який у окремих людей переходить у паніку, відчуття втоми, (фрустрація).

Всі названі стани характеризуються порушеннями процесів мислення, емоційних та рухових реакцій. На вираження таких відхилень впливають такі фактори: конституційний нахил; загальний рівень розвитку; інтелект людини; інформування про ситуацію, яка виникла; звичний тип реагування на стрес. Мають значення також фактори, які послаблюють нервово-психічну сферу у разі виникнення НС: фізичні перевантаження; психоемоційні перевантаження; тривала монотонна діяльність або чекання; вимушена бездіяльність; недостатність, (або надлишок) інформації; якість харчування; ступінь узгодженої праці в колективі.

Дуже часто в умовах надзвичайної ситуації виникає стрес (від англ. напруження) - реакція організму на певні подразнення, які діють тривалий час і тому стають неприємними і небажаними, тобто спосіб досягнення стійкості організму до дії негативних чинників будь-якого походження.

Психологічний стрес є відображенням людиною складної, екстремальної ситуації, в якій вона перебуває. Оцінення такої ситуації, сприйняття її як загрози залежить від індивідуальних психологічних особливостей і життєвого досвіду людини. Події, що викликають стрес-реакцію, називаються стресори.

Ознаки стресового напруження - неможливість зосередитися, часті помилки в роботі, постійне відчуття втоми, дуже швидка мова, біль голови, спини, шлунку. В стресовому стані підвищена збудливість, поганий апетит із постійним відчуттям недоїдання, втрата почуття гумору. Стреси, конфлікти, зумовлені ними депресивні стани, психологічні кризи істотно знижують психофізіологічну безпеку людини.

У всіх учасників екстремальної ситуації спрацьовують механізми психологічного захисту, що проявляється в різних типах реагування. В перші години і добу після катастрофи у людей, зокрема і тих, які не потерпіли, виникають такі стани:

Збудження, яке проявляється насторогою, вразливістю, тривогою, яка у частини людей переростає в страх, жах і панічний стан.

Гальмування, яке проявляється зниженням розумової і рухової активності, відчуженням, в окремих людей - ступором.

Перехідні стани - розгублення, здивування, нерозуміння, істерика.

У частини людей з'являється відчуття втоми в результаті виснаження нервово-психічних процесів. У інших виникає стан фрустрації, тобто пригнічення і напруга, пов'язані із сприйняттям перешкод, як непереборних. У такому стані люди відчувають гнітючу напругу, тривогу, можуть стати агресивними, злими. Поведінка стає спрощеною - примітивною і нелогічною. Спостерігається намагання уникнути всякої ситуації і як наслідок, немотивовані проступки і дії.

Паніка як крайній стан напруженості, може охоплювати одну людину або групу людей. Вона проявляється нестриманим, неконтрольованим намаганням свідомості уникнути небезпеки. Тоді розум поступається перед інстинктами.

У деяких ситуаціях стан паніки має "епідемічні"" властивості. Це так зване психічне зараження. Воно може бути емоційнопозитивним і емоційнонегативним. Важливо зауважити, що небезпека, яка викликала у людей психічний панічний настрій може бути тільки реальною, а також уявною. Остання частіше виникає за недостатньої інформації про ситуацію. У такому разі з'являються чутки і домисли, які сприяють розвитку панічних настроїв.

До інших проявів неправильної поведінки можуть бути зараховані неадекватна ейфорія, примітивні дії то невпорядкована діяльність.